ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
22 лютого 2012 року
справа № 5020-1952/2011
( Додатково див. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду (rs25690682) )
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин"
(вул. Маліновського, буд. 20, м. Севастополь, 99703),
до відповідача –Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
(вул. Повсталих, буд. 6, м. Севастополь, 99008),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Міністерство аграрної політики та продовольства України
(вул. Хрещатик, буд. 24, м. Київ, 01001),
про внесення змін до договору.
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Ісаєв В.Ю. –представник по довіреності від 07.12.2011 (копія довіреності у справі);
Від відповідача –Белоусов В.С. –провідний спеціаліст-юрисконсульт відділу юридичного забезпечення, довіреність № 15 від 09.02.2012 (копія довіреності у справі);
Від третьої особи –не з’явився.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин"звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про зміну пункту 10.1. договору оренди цілісного майнового комплексу державного орендованого майна від 25.06.2004 № 175 та викладення його у редакції позивача.
Ухвалою суду від 15.12.2011 Міністерство аграрної політики та продовольства України було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на положення статті 188 Господарського кодексу України та статей 651- 653 Цивільного кодексу України.
Зокрема позивач вважає, що згідно зі статтею 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Під істотної зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору оренди цілісного майнового комплексу державного орендованого майна від 25.06.2004 № 175, позивач розуміє незадовільний стан та фізичний і моральний знос обладнання комплексу, який виявлено позивачем у процесі оренди та виробничої діяльності.
Так позивач вважає, що укладаючи у 2004 році договір оренди цілісного майнового комплексу державного орендованого майна строком на 10 років, сторони не передбачали і не могли передбачити незадовільний стан та фізичний і моральний знос обладнання комплексу, що, в свою чергу, призвело до неможливості ефективного використання позивачем об’єкта оренди, як того вимагають умови договору оренди впродовж строку дії договору, тобто до 2014 року.
Вказані обставини призвели до необхідності розроблення та втілення програми комплексного переозброєння і реконструкції цілісного майнового комплексу "Інкерманський завод марочних вин", яка передбачає довгострокове, аж до 2040 року, капітальне інвестування позивачем у цілісний майновий комплекс "Інкерманський завод марочних вин"на його переозброєння і реконструкцію, у зв’язку з чим на підставі рішення суду, на думку позивача, можливо внесення змін до договору, в частині строку його дії.
У порядку, визначеному статтею 188 Господарського кодексу України сторони договору не досягли згоди щодо внесення змін до п. 10.1. договору.
Наведене стало причиною звернення до суду з даним позовом.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у засіданні суду з позовними вимогами не погодився, зокрема, з підстав, вказаних у відзиві відповідача від 21.12.2011 на позовну заяву, посилаючись на загальні правила внесення змін до договорів, визначені статтями 651- 654 Цивільного кодексу України, згідно з якими передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом, а також на приписи статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якими питання продовження терміну дії договору оренди, за взаємною згодою сторін, може бути розглянуто не раніше чим за три місяці до закінчення терміну дії договору оренди.
Також представник відповідача послався на статтю 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якою передбачено, що у разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більше як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство аграрної політики та продовольства України - у письмових поясненнях від 29.12.2011 підтримало позицію відповідача та просило суд відмовити ТОВ "Інкерманський завод марочних вин"у позові, також вказавши на порушення позивачем вимог статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснен ня представників учасників судового процесу, суд –
В С Т А Н О В И В :
25 червня 2004 року між сторонами укладено договір оренди цілісного майнового комплексу державного орендованого майна "Інкерманський завод марочних вин"№ 175 (далі- договір).
Згідно з пунктом 1.1. договору орендодавець (відповідач) передав, а орендар (позивач) прийняв у строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного орендованого майна "Інкерманський завод марочних вин".
Відповідно до пункту 10.1. договору його укладено строком до 31.12.2014 року.
Пунктом 10.3. цього договору передбачено, що зміни і доповнення до нього допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни і доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншій стороні.
В той же час, відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
23.12.2010 відповідачем погоджено розроблену позивачем програму комплексного переозброєння і реконструкції цілісного майнового комплексу орендованого ТОВ "Інкерманський завод марочних вин"на період 2010-2040 роки, що підтверджується листом відповідача від 27.12.2010 № 11-002-05046 та відповідною відміткою на такій програмі (підпис і відбиток печатки відповідача).
Програма передбачає довгострокове капітальне інвестування позивачем у цілісний майновий комплекс "Інкерманський завод марочних вин"та поступове комплексне переозброєння і реконструкцію такого комплексу з великими строками окупності витрат.
У зв’язку з тим, що програма погоджена відповідачем тільки 23.12.2010, позивачем розроблено нову програму на період 2011-2040 роки, де уточнені строки її виконання і зазначено вартість заходів. Програму 30.06.2011 надано відповідачу на погодження, що підтверджується відповідною відміткою на такій програмі (вхідний номер і дата).
Програма передбачає довгострокове капітальне інвестування позивачем у цілісний майновий комплекс "Інкерманський завод марочних вин"грошових коштів у сумі 135 587 000,00 грн. та поступове комплексне переозброєння і реконструкцію такого комплексу з великими строками окупності витрат.
Необхідність розроблення програми та здійснення комплексного переозброєння і реконструкції цілісного майнового комплексу "Інкерманський завод марочних вин"викликана незадовільним станом та фізичним і моральним зносом обладнання даного комплексу, про які позивачу не було відомо на момент укладення договору.
На думку позивача, обмеження договором строку оренди комплексу до 31.12.2014 не дозволяє позивачу у повному обсязі реалізувати заходи, передбачені програмою, строк реалізації яких розраховано до 2040 року.
У зв’язку з викладеним та з метою забезпечення повної реалізації програми позивач направив відповідачу лист від 21.09.2011 № 01-01/689 з пропозицією продовжити строк дії договору оренди цілісного майнового комплексу державного орендованого майна "Інкерманський завод марочних вин" № 175 від 25 червня 2004 року до 31.12.2040 та проектом відповідної угоди про внесення змін до договору оренди.
Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі листом від 26.10.2011 № 11-05-03400 запропонувало позивачу повернутися до розгляду питання продовження строку дії договору за три місяці до закінчення його дії, що позивач вважає відмовою у розгляді оферти у продовженні строку дії договору до 31.12.2040.
В обгрунтування своєї відмови відповідач, у вищевказаному відзиві від 21.12.2011 на позовну заяву, послався на доручення Фонду державного майна України від 08.10.2010 № К/66, згідно з яким Регіональним відділенням Фонду державного майна України доручено у зв'язку з закінченням строку дії договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів приймати рішення щодо продовження дії договорів оренди або повернення орендованого державного майна до сфери управління відповідного міністерства, відомства виключно за погодженням з Фондом державного майна України.
Крім того, у своєму листі від 01.02.2011 № 10-16-1342 Фонд державного майна України пропонує за 4 (чотири) місяці до закінчення терміну дії договору оренди цілісного майнового комплексу підприємств, його структурного підрозділу надсилати до органу, уповноваженого управляти державним майном, запит щодо надання цим органом пропозицій щодо подальшого використання майна після закінчення терміну дії договору оренди.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до частин другої і третьої статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Пунктом 9.3. договору передбачено, що спори і суперечки, які виникають з цього договору або у зв’язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку.
Згідно з пунктом 10.8. договору взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.
Частиною четвертою статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до частини другої статті 652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта ст. 652 Цивільного кодексу України).
Укладаючи договір у 2004 році строком на 10 років сторони не передбачали і не могли передбачити незадовільний стан та фізичний і моральним знос обладнання комплексу, що, в свою чергу, призвело до розроблення у 2010 році програми комплексного переозброєння і реконструкції цілісного майнового комплексу "Інкерманський завод марочних вин", на період до 2040 року.
Незадовільний стан та фізичний і моральний знос обладнання комплексу, що викликав необхідність впровадження програми, позивач не міг усунути інакше, як через розроблення, погодження і реалізацію програми, у строки, передбачені нею, тобто до 2040 року.
З огляду на довгостроковість, значний розмір вже вкладених і тих, що будуть вкладені позивачем до 31.12.2014 на виконання програми капітальних інвестицій у реконструкцію комплексу та великі строки їх окупності –виконання договору в існуючій редакції, тобто його припинення 31.12.2014, не дозволить позивачеві окупити такі інвестиції, та ставить позивача у становище, коли розмір його витрат за договором значно перевищує розмір прибутку, що не відповідає меті, для якої було укладено договір, та порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.
Із суті договору та звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зазначеної зміни обставин несе позивач.
Розірвання договору не дозволить закінчити комплексне переозброєння і реконструкцію цілісного майнового комплексу "Інкерманський завод марочних вин"згідно з програмою що суперечить суспільним інтересам щодо ефективного використання державного майна та позбавить сторони можливості отримувати прибуток від використання комплексу, що потягне для них шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Суд вважає, що розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу державного орендованого майна від 25 червня 2004 року № 175 суперечить суспільним інтересам та потягне для сторін договору шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору оренди.
З огляду на вищевказане можна констатувати, що зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, зумовлена причинами, які ні позивач, ні відповідач не могли усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від них вимагалися, при цьому виконання договору оренди цілісного майнового комплексу державного орендованого майна від 25.06.2004 № 175 в діючій редакції порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладені договору, із суті договору оренди та звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин, зумовлених настанням світової фінансово-економічної кризи, несе позивач.
Згідно з пунктом 19 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629 (629-95-п) , у разі оренди нерухомого майна здійснюється його незалежна оцінка.
Оцінка нерухомого майна проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій або спеціальній вартості. При цьому ринкова і спеціальна вартість визначаються відповідно до вимог Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (1440-2003-п) .
Оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та вказаною Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати.
Позивачем при розгляді справи надані суду висновки незалежного оцінювача про проведення оцінки необоротних активів цілісного майнового комплексу ДП "Інкерманський завод марочних вин"станом на 31.12.2011, у зв’язку з чим суд вважає, що позивачем дотримані приписи ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносно того, що для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.
Суд не приймає до уваги посилання Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на доручення Фонду державного майна України від 08.10.2010 № К/66, як на підставу відмови у продовженні дії договору оренди, у зв’язку з тим, що вказане доручення не відповідає статтям 1 та 2 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади"№ 493/92 від 03.10.1992 (із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 21 травня 1998 року № 493/98 (493/98) ).
Згідно з частиною третьою статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов’язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.
Відповідно до частини п’ятої статті 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, даний позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно зі статтею 85 ГПК України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 27.02.2012.
Керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1). Позов задовольнити повністю.
2). Змінити пункт 10.1. договору оренди цілісного майнового комплексу державного орендованого майна від 25 червня 2004 року № 175, виклавши його в такій редакції: "10.1. Цей Договір діє з дати підписання та укладено строком до 31 грудня 2040 року. В випадках, передбачених законодавством зобов’язання по нотаріальному посвідченню та державної реєстрації договору покладається на Орендаря".
Суддя
С. М. Альошина
рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
та підписано 27.02.2012.