до відповідача: Публічного акціонерного товариства Банк " Фінанси та кредит " вул. Артема, 60, м. Київ, 01000 в особі Івано-Франківського регіонального управління Публічного акціонерного товариства Банк " Фінанси та кредит ", вул. Галицька,85, м. Івано-Франківськ, 76000

про : стягнення неустойки за договором оренди нерухомого майна в сумі 136615 грн. 68 коп.

за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства Банк " Фінанси та кредит " вул. Артема, 60, м. Київ, 01000 в особі Івано-Франківського регіонального управління Публічного акціонерного товариства Банк " Фінанси та кредит ", вул. Галицька, 85, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про : зобов'язання виконати обов'язок орендодавця по прийманню нерухомого майна від орендаря протягом 5-ти днів після закінчення строку оренди згідно пп.. 3.4, 5.1.3.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом : ОСОБА_2- ( договір про надання правової допомоги б/н від 16.11.11р.)- адвокат відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 439;

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 1539 від 26.06.2011р )- начальник юридичного відділу;

ВСТАНОВИВ: 18 жовтня 2011р . підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Публічного акціонерного товариства Банк " Фінанси та кредит " в особі Івано-Франківського регіонального управління Публічного акціонерного товариства Банк " Фінанси та кредит " про стягнення неустойки за договором оренди нерухомого майна в сумі 136615 грн. 68 коп..

31 жовтня 2011 р. відповідачем (Івано-Франківським регіональним управлінням Публічного акціонерного товариства Банк " Фінанси та кредит " ) подано суду зустрічну позовну заяву до підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання підприємця ОСОБА_1 виконати свій обов'язок орендодавця по прийманню нерухомого майна від орендаря протягом 5-ти днів після закінчення строку оренди згідно пп.. 3.4, 5.1.3 договору оренди нерухомого майна.

За змістом ст. 60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Суд, визнав подані матеріали достатніми для прийняття зустрічної позовної заяви для спільного розгляду з первісним позовом.

Заявлені первісні позовні вимоги мотивовані тим, що 23.06.2006 року між підприємцем ОСОБА_1 ( орендодавець) та Банком " Фінанси та Кредит" товариством з обмеженою відповідальністю ( орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, згідно якого орендодавець передав орендарю у строкове платне користування нежитлові приміщення магазину, загальною площею - 139,4 кв.м., розташованого за адресою : АДРЕСА_2 .

Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Рогатинського районного нотаріального округу і зареєстровано в реєстрі за №2527.

Пунктом 10.1 Договору передбачено термін його дії - до 22 червня 2011року . В судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом зазначив, що незважаючи на неодноразові попередження про необхідність повернення приміщення в належному стані у зв'язку із закінченням терміну дії договору, відповідач передав орендоване приміщення лише 26 вересня 2011 року, що стверджується актом приймання -передачі .

У відповідності до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктами 2.2. та 2.4 Договору встановлено розмір орендної плати в перший місяць. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

За період з 01червня по 22 червня 2011 р., тобто за останній місяць користування майном, відповідачем сплачено орендну плату в розмірі 15 653,83 грн.

Час прострочення з 23 червня 2011 р. по 26 вересня 2011 р. складає 96 днів.

Таким чином, неустойка в розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення становить:

15653,83 грн.: 22 дні =711,54 - розмір орендної плати за 1 день;

711,54 х 96 днів = 68 307,84 грн.- розмір орендної плати за 96 днів;

68307,84 х2 =136615, 88 грн.- неустойка.

Заперечуючи первісні позовні вимоги відповідачем (Івано-Франківським регіональним управлінням Публічного акціонерного товариства Банк " Фінанси та кредит " ) подано суду зустрічний позов до підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання останнього виконати свій обов'язок орендодавця по прийманню нерухомого майна від орендаря протягом 5-ти днів після закінчення строку оренди згідно п.п. 3.4, 5.1.3 договору оренди нерухомого майна.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач зазначив, що позовні вимоги підприємця ОСОБА_1 суперечать змісту зобов'язань сторін по Договору оренди від 23.06.2006 року та не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні зазначив, що протягом дії вищезазначеного Договору оренди до 22 червня 2011 року, тобто протягом 5- ти років, Банк, як орендар, належним чином виконав прийняті на себе зобов'язання, в тому числі по проведенню капітального ремонту приміщення і сплати орендної плати.

Однак, у зв'язку з неможливістю продовжувати оренду зазначеного нерухомого майна, через високу орендну плату і відсутність рентабельності в роботі Рогатинського відділення Банку, 11.06.20110 р. Банк направив підприємцю ОСОБА_1 пропозицію щодо зниження розміру орендної плати до 60 грн. за 1 кв.м..

На дану пропозицію підприємець ОСОБА_1 не погодився і направив Банку зустрічну пропозицію від 15.06.2011 року продовжити дію договору оренди на попередніх умовах, або провести капітальний ремонт приміщення, і повернути йому приміщення в стані на момент прийняття в оренду, підписавши Акт прийому - передачі представниками Банку .

Представник позивача за зустрічним позовом зазначив, що в зазначеному листі підприємець ОСОБА_1 для підписання Акту приймання - передачі приміщення не вимагав щоб представники Банку були уповноважені окремою довіреністю на підписання Акту приймання - передачі орендованого приміщення.

Для вирішення питання закінчення оренди і передачі його власнику на підставі Акту прймання-передачі, 24.06.2011 року Банк направив підприємцю ОСОБА_1 лист -повідомлення про припинення Договору оренди нерухомого майна, в якому вказав про відсутність наміру продовжувати орендувати вищезазначене приміщення, і на обов'язок підприємця ОСОБА_1, як орендодавця, по прийняттю нерухомого майна від Банку (орендаря) протягом п'яти робочих днів з моменту закінчення строку оренди на підставі Акту приймання -передачі ( п.п. 3.4 і 5.1.4. Договору оренди ) і про виконання Банком обов'язку орендаря щодо проведення капітального ремонту ( з додаванням необхідних документів - договору підряду, кошторису і акту виконаних робіт згідно п. 5.2.4. вказаного договору оренди).

29червня 2011 року представники Банку склали акт про відмову підприємця ОСОБА_1 від підписання акту приймання нежитлових приміщень.

Листом від 08.07.2011 року підприємець ОСОБА_1 запропонував представникам Банку прибути 14.07.2011року для підписання Акту приймання-передачі орендованого нерухомого майна, огляду приміщення і повернення ключів, однак в зазначений день Акт з представниками банку підписаний не був, оскільки останні не мали належних повноважень згідно доручень.

05 вересня 2011 р. отримавши відповідні доручення на керуючого філією Банку, в черговий раз було направлено підприємцю ОСОБА_1 листа з повідомленням, що Акт приймання -предачі буде підписано 09.09.2011р. в м. Рогатині.

Однак, Акт приймання -предачі в черговий раз сторонами не був підписаний через розбіжності в стані та характеристиках орендованого нерухомого майна, що передавалося і тому Банк з метою усунення конфліктної ситуації, з власної ініціативи провів поточний ремонт вказаного приміщення, яке передав підприємцю ОСОБА_1, підписавши Акт приймання -передачі від 09.09.2011 року з відповідним протоколом розбіжностей від 26.09.2011 року..

Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні зазначив, що Банк фактично припинив використовувати спірне приміщення 22.06.201 року, оскільки роботу відділення Банку перенесено в інше нежитлове приміщення в м. Рогатині із суттєво нижчою орендною платою, що підтверджується Договором оренди нерухомого майна від 23.06.2011 року.

Представник позивача за зустрічним позовом заявив, що суттєве порушення підприємцем ОСОБА_1, як орендодавцем умов Договору оренди від 23.06.2006 року в частині прийняття орендованого майна протягом 5-ти днів з дня закінчення договору оренди, зловживання підприємцем ОСОБА_1 правами орендодавця і ухилення ним від підписання в строк Акту прийому -передачі майна, повне виконання Банком своїх обов'язків орендаря та фактичне не використання приміщення Банком після спливу строку дії договору оренди, стало підставою для звернення Банку до суду за захистом своїх порушених прав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про задоволення первісних позовних вимог та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.

При цьому суд керується наступним:

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в я кому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктами 3.2 та 3.3 Договору оренди нерухомого майна від 23.06.2006 року передбачено передачу в оренду і повернення майна на підставі Актів прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін з фіксуванням стану майна. Датою фактичного прийняття майна в оренду і його повернення орендодавцю є дати підписання відповідних актів приймання-передачі.

Орендар у відповідності до пунктів 3.4, 5.2.4 вищезазначеного Договору зобов'язаний повернути майно протягом 5-ти днів з моменту закінчення строку оренди ( даний строк згідно пункту 10.1 Договору закінчився 22.06.2011 р. ), провівши капітальний ремонт.

Листом від 15 .06.2011 р. підприємець ОСОБА_1 звертався до Банку з пропозицією продовження Договору оренди або його повернення після закінчення строку в порядку, визначеному договірними умовами .

24 червня 2011р. Банк направив листа і копії актів приймання-передачі без дати, не вказавши при цьому коли буде проводитися повернення орендованого майна.

Незважаючи на неодноразові звернення підприємця ОСОБА_1 про необхідність повернення приміщення в належному стані у зв'язку із закінченням терміну дії договору, приміщення і ключі повернуті Банком тільки 26.09.2011 р. після проведення капітального ремонту, що підтверджується Актом приймання передачі.

Судові витрати по справі за первісним позовом, а саме: державне мито в сумі 13666,15 грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення в сумі 236,00 грн. слід стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача.

Щодо відшкодування позивачу за первісним позовом судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката в сумі 3 800,00 грн., суд вважає за правильне задоволити їх частково в сумі 1 500,00 грн., з огляду на наступне:

в абзаці третьому п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 " Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" (v_973600-07) , за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження ( якщо їх установлено) ; вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджували розумність понесених ним витрат на оплату послуг адвоката, та які слід йому відшкодувати у разі задоволення позову.

Судові витрати по справі за зустрічним позовом слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. 525, 526, 785 Цивільного кодексу України, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Первісний позов підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Банк " Фінанси та кредит " в особі Івано-Франківського регіонального управління Публічного акціонерного товариства Банк " Фінанси та кредит " про стягнення неустойки за договором оренди нерухомого майна в сумі 136615 грн. 68 коп. - задовольнити .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Банк " Фінанси та кредит " вул. Артема, 60, м. Київ, 01000 в особі Івано-Франківського регіонального управління Публічного акціонерного товариства Банк " Фінанси та кредит ", вул. Галицька,85, м. Івано-Франківськ, 76000, ( код 20539586) на користь Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ( код НОМЕР_1) неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 136 615,68 грн. ( сто тридцять шість гривень шістсот п'ятнадцять гривень 68 коп.), 1 366,15 грн. ( одна тисяча триста шістдесят шість гривень 15 коп.) - державного мита, 236, 00грн. ( двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 500,00 грн. ( одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.) - витрат на послуги адвоката .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В зустрічному позові Публічного акціонерного товариства Банк " Фінанси та кредит " в особі Івано-Франківського регіонального управління Публічного акціонерного товариства Банк " Фінанси та кредит " до підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання виконати обов'язок орендодавця по прийманню нерухомого майна від орендаря протягом 5-ти днів після закінчення строку оренди згідно п.п. 3.4, 5.1.3 Договору оренди нерухомого майна 23.06.2006 року - відмовити

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.