Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 66555,78 грн., з яких: 23473,38 грн. - заборгованість по орендній платі, 40400,26 грн. - заборгованість за спожиту електроенергію, 2682,14 грн. - заборгованість за водопостачання і водовідведення.

Представник позивача в судовому засіданні 17.06.2010р. подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (т.2 а.с.36) та просив стягнути з відповідача 63873,64 грн., з яких 23473,38 грн. - заборгованість по орендній платі та 40400,26 грн. - заборгованість за спожиту електроенергію.

Враховуючи положення ст. 22 ГПК України, суд приймає вищевказану заяву представника позивача та розглядає справу в межах зменшених позовних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог (т.2 а.с.36), раніше наданих пояснень від 21.05.2010р. щодо нарахування орендної плати в розмірі 7 грн. за 1 кв.м. орендованої площі (т.2 а.с.28-29).

Представники відповідача проти позову заперечили частково з підстав, викладених у письмовому відзиві від 07.04.2010р. (т.1 а.с.53-54), додаткових обґрунтуваннях до відзиву на позовні вимоги від 21.05.2010 та 17.06.2010 (т.2 а.с.30-31, т.2 а.с.41-42), та вказали, що заборгованості по орендній платі у відповідача перед позивачем немає, а суму заборгованості по орендній платі, яку позивач заявив до стягнення, пояснили тим, що останній безпідставно в односторонньому порядку збільшив розмір орендної плати з 5,00 грн. за 1 кв. м. орендованої площі до 7,00 грн, крім того за даними відповідача станом на 17.06.2010р. переплата по орендній платі становить 5904,63грн. Представники відповідача позовні вимоги визнали частково у розмірі 12768 грн. 78 коп. заборгованості за електроенергію, з посиланням на те, що зняття показників лічильника здійснювалось позивачем односторонньо, крім того позивач змінював суму нарахованої відповідачу заборгованості за електроенергію.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством "Житомир-Авто" (далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор" (далі-відповідач) було укладено договір оренди №172 об'єкта нерухомості від 03.08.2006р., який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Сєтаком В.Я. (а.с.8-9).

Згідно п.1.1 в порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендодавець (позивач) зобов'язується передати Орендареві (відповідач) у строкове користування, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове користування споруди, що визначені у цьому договорі (надалі іменується "об'єкт, що орендується"), та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Об'єкт, що орендується, являє собою: зварювально-рихтувальний цех літера "Д" площею 635,4 кв.м., головний корпус (ремонтний цех) літера "Е" площею 946,6 кв.м., цех діагностики з прохідною літери "З, Ж" площею 152,0кв.м., загальною площею 1734,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Житомир, Київське шосе, 143 (п.1.2.1 договору).

Відповідно до п.3.6 договору об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання акта передання-приймання.

Майно було передано за актами приймання-передачі, які було підписано членами двосторонньої комісії 31.08.2006р. та 07.11.2007р. (а.с.11-12).

Між сторонами було погоджено у відповідності до п.5.1 договору, що розмір орендної плати складає 05,00 грн., включаючи ПДВ 20% за квадратний метр орендованої площі в місяць.

Таким чином, щомісячна орендна плата за користування приміщеннями за період з 31.08.2006р. по 06.11.2007р. становила - 3177 грн., а з 07.11.2007р. - 5990 грн.

Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця за поточний місяць оренди (п.5.2 договору).

Розмір орендної плати може бути змінений і перерахований орендодавцем без згоди орендаря, відповідно до індексу інфляції, встановленого законодавством (п.5.3 договору).

Пунктом 5.5. договору передбачено право орендаря вносити орендну плату наперед за будь-який строк у розмірі, що визначається на момент оплати.

З врахуванням п. 4.2 договору та п. 4.1 договору в редакції посвідченого нотаріально договору про внесення змін та доповнень до цього договору оренди від 07.11.2007р., строк дії договору від 03.08.2006р. пролонговано до 02.08.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування правомірності нарахування орендної плати в розмірі 7 грн. за 1 кв.м. орендованої площі за період з 01.07.2008р. по 01.07.2009р., а відтак і вимог по стягненню 23473,38 грн. заборгованості по орендній платі посилається на лист № 03/05 від 22.05.2008р. (т.1 а.с.13), яким відповідач повідомив позивача про те, що засновники відповідача надали згоду на збільшення розміру орендної плати за 1 кв.м. орендованої площі з 5 грн. до 7 грн. та лист відповідача № 27/2 від 27.03.2009р. (т.1 а.с.14), в якому останній просить розглянути питання про зниження з 1 квітня 2009р. розміру орендної плати до попередньої ціни - 5 грн. з ПДВ за 1 м.кв.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п.10.6. договору зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному в Україні законодавстві.

Згідно п.11.6 договору додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони укладені (складені) у тій самій формі, що й цей договір.

З огляду на приписи ст. 654 ЦК України та умови договору сторін, суд вважає обґрунтованими заперечення відповідача та безпідставними вимоги позивача про стягнення 23473,38 грн. заборгованості по орендній платі, оскільки зміни до договору оренди в частині розміру орендної плати у встановленому законом та договором порядку не вносились.

Згідно п.5.6 договору вартість комунальних послуг (електропостачання, водопостачання та водовідведення, послуги зв'язку тощо), не враховані в орендній платі і підлягають сплаті окремо, у відповідності з договором на відшкодування комунальних послуг орендодавцю та додатків до нього.

Як вбачається з матеріалів справи та стверджується представниками сторін, договір на відшкодування комунальних послуг орендодавцю сторонами не укладався.

На підтвердження обсягу спожитої відповідачем електроенергії та в обґрунтування своїх вимог по стягненню 40400,26 грн. заборгованості за спожиту електроенергію за період з жовтня 2006р. по січень 2010р. позивачем наданий витяг із журналу обліку використаної електроенергії (т.1 а.с. 43-51) та рахунки-фактури (т.1 а.с.73-112).

Згідно п.6.11 "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України 31.07.1996 року № 28 (z0417-96) , остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд критично оцінює зазначені у журналі обліку використаної електроенергії дані зняття показників лічильників, що здійснювалось представником позивача одноособово.

Слід також зазначити, що договором оренди не передбачено здійснення орендарем платежів згідно виставлених орендодавцем рахунків, та, як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплачував лише орендні платежі (т.1 а.с.113-150), при цьому оплата здійснювалась не по рахунках на оплату орендної плати та вартості комунальних послуг, що долучені до матеріалів справи (т.1 а.с.73-112), доказів отримання відповідачем зазначених рахунків суду не надано.

За даними відповідача за весь період користування орендованими приміщеннями ним спожито електроенергії в розмірі 23594 кВт. на загальну суму 12768,78 грн. (т.2 а.с.43-54).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, наявними в матеріалах справи достатніми та допустимими доказами не підтверджується споживання відповідачем електроенергії у визначених позивачем обсягах на загальну суму 40400,26 грн. за період з жовтня 2006р. по січень 2010р., однак оскільки відповідачем було визнано позовні вимоги в частині стягнення 12768 грн. 78 коп. заборгованості за електроенергію, то суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у визнаній відповідачем сумі.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд,-

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор", 01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, 43, ідентифікаційний код 31812430:

- на користь Відкритого акціонерного товариства "Житомир-АВТО", 10004, Житомирська область, с. Довжик, вул.Богунська 1-А, ідентифікаційний код 03112857 - 12768,78 грн. заборгованості за спожиту електроенергію згідно договору оренди об'єкта нерухомості №172 від 03.08.06р., 127,69 грн. державного мита, 45,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.