Позивач зазначає, що він виконує концесійний договір, проте в наслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні цього договору, позивач звернувся до відповідача з листом про зміну умов концесійного договору, а відповідач листом відмовив у внесенні відповідних змін до договору.

Позивач обґрунтовує необхідність внесення змін до договору концесії наступним:

- щодо відстрочки сплати концесійних платежів та інвестиційних внесків тим, що показники, на підставі яких вказані платежі розраховувались, збільшилися на значну більшу величину ніж було заплановано. Зазначене призвело до збільшення собівартості послуг з водопостачання та водовідведення в порівнянні з розрахунковими тарифами;

- щодо оформлення земельних ділянок, тим що законодавством встановлено імперативну норму про оформлення земельних ділянок саме концесієдавцем;

- щодо визначення терміну "інвестиції в об’єкт концесії", тим що значні капіталовкладення позивача у об’єкт концесії не визнаються відповідачем, внаслідок довільного тлумачення останнім вказаного терміну, який відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України має бути конкретизований;

- щодо внесення змін в частині визначення джерел відшкодування інвестиційних вкладень, тим що таких джерел в концесійному договорі не визначено.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав, що п. 2 Положення про проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на об’єкти права державної власності і комунальної власності, які надаються у концесію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 № 642 (642-2000-п) виключає зміну та доповнення істотних умов концесійного договору, що визначені у Конкурсній документації.

Також відповідач зазначив, що він не погоджується з кожною з пропозицій позивача про внесення змін до умов концесійного договору.

Ухвалою від 30.07.2010 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 06.09.2010.

В судовому засіданні 06.09.2010 сторони звернулися до суду із спільним клопотанням про продовження строку вирішення спору. Ухвалою від 06.09.2010 клопотання сторін задоволено, строк вирішення спору продовжено, а в судовому засіданні оголошено перерву до21.09.2010, про що сторони повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 21.09.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

рішенням Луганської обласної ради № 16/9 від 12.10.2007 було оголошено конкурс на передачу цілісного майнового комплексу Обласного комунального підприємства "Компанія "Луганськвода"(далі - ОКП "Компанія "Луганськвода") в концесію, а також затверджено умови даного конкурсу.

19.03.2008 відбувся конкурс на надання цілісного майнового комплексу ОКП "Компанія "Луганськвода"в концесію, переможцем якого згідно з рішенням Луганської обласної ради № 21/5 від 21.03.2008 визнано ТОВ "Луганськвода"(позивач).

На підставі зазначеного рішення, 21.03.2008 між відповідачем та позивачем було укладено концесійний договір № 4 (далі –Концесійний договір). Згідно з умовами Концесійного договору відповідач надав позивачу на 25 років право здійснювати управління (експлуатацію) об’єктом концесії і його суттєво покращити з метою задоволення суспільних потреб в сфері водопостачання та водовідведення споживачів Луганської області при умові сплати концесійних платежів та виконання інших умов даного договору.

Об’єктом концесії за цим договором є: цілісний майновий комплекс Обласного комунального підприємства "Компанія "Луганськвода" .

Пунктом 3 Концесійного договору визначено, що фінансування об’єкта концесії здійснюється у відповідності з видатками на його утримання (експлуатацію), включеними в економічно обґрунтований тариф, а також за рахунок інвестиційних внесків.

Згідно пункту 3.1 вищевказаного договору суми інвестиційних внесків складають 756,7 млн. грн., із яких:

- 500 млн. грн. повинні бути внесені протягом перших п’яти років після укладення Концесійного договору з урахуванням індексу інфляції, із них протягом перших двох років сума інвестиційних внесків повинна складати не менше 30% від 500 млн. грн., а 70%, що залишились, - рівними частками протягом наступних трьох років;

- 256,7 млн. грн. –до 2032 року.

У відповідності до п. 10 Концесійного договору концесійні платежі вносяться щоквартально в розмірі, встановленому в порядку, передбаченому Методикою розрахунку концесійних платежів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 № 639 (639-2000-п) , незалежно від результатів господарської діяльності.

В позовній заяві позивач зазначає, що внаслідок різкого зростання вартості електроенергії, сировини і матеріалів, які використовуються при наданні послуг водопостачання та водовідведення, позивач позбавлений можливості виконати свої зобов’язання у передбачені в концесійному договорі строки. У зв’язку з цим, позивач листом № 21/1538 від 08.06.2010 звернувся до відповідача із пропозицією внести зміни до Концесійного договору. Зокрема, позивач запропонував перенести терміни внесення інвестиційних внесків та відстрочити оплату концесійних платежів.

Частиною 2 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно частини 3 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Листом № 1/12-1155 від 02.07.2010 відповідач відмовив позивачу у внесенні змін до Концесійного договору, з огляду на їх невідповідність умовам конкурсної документації.

У відповідності до ч. 4 статті 188 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до частини 2 вказаної статті у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Як підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи, в період з 21.03.2008 по 21.08.2009 позивачем було сплачено концесійні платежі на загальну суму 13 984 808,02 грн.

Також, як свідчать матеріали справи, в порядку виконання положень п. 8.3 концесійного договору позивачем здійсненні капіталовкладення в об’єкт концесії. Зокрема, за рахунок власних коштів –15 664,16 тис. грн., а також 5 782,92 тис. грн. шляхом виконання робіт підрядними підприємствами на умовах відстрочки платежу. Дані капіталовкладення були направлені на зниження втрат води; зниження споживання електроенергії; розробку гідравлічної моделі і проведення проектно-вишукувальних робіт; покращення якості води; оновлення автотранспорту, автотракторної та причіпної техніки. Позивачем також здійснюється оформлення земельних ділянок в оренду.

Суд погоджується з твердженням позивача, що вищевказані обставини свідчать про реальні наміри позивача сумлінно та добросовісно виконувати свої зобов’язання за Концесійним договором.

Разом з цим, судом встановлено, що перешкодою для виконання позивачем умов концесійного договору у визначені у ньому терміни, є різке зростання вартості електроенергії, сировини і матеріалів, які використовуються при наданні послуг водопостачання та водовідведення. Внаслідок зазначеного, фактична собівартість послуг з водопостачання та водовідведення в порівнянні з розрахунковою в діючих тарифах зросла на 24%.

Дана обставина підтверджується свідоцтвом Луганської регіональної торгово-промислової палати про настання факту суттєвої зміни обставин вих. № 25.15-382 від 25.05.2010, яке міститься в матеріалах справи.

Положеннями п. 5.6 Концесійного договору встановлено обов’язок концесієдавця у відповідності до законодавства України своєчасно затверджувати чи сприяти своєчасному затвердженню економічно обґрунтованих тарифів на послуги по централізованому водопостачанню та водовідведенню, що надаються концесіонером.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не було спростовано відповідачем, тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення не переглядалися з 01.06.2008 та наданий момент не є економічно обґрунтованими.

Виходячи з принципу презумпції добросовісності й правомірності дій сторін у договорі, в позивача не було підстав передбачати настання таких обставин.

Разом з цим, судом встановлено, що однією із основних умов укладення позивачем концесійного договору було саме своєчасність затвердження відповідачем економічно обґрунтованих тарифів на послуги по водопостачанню та водовідведенню, оскільки саме за рахунок прибутку, отриманого концесіонером за дані послуги, повинні відшкодовуватися витрати на утримання (експлуатацію) об’єкта концесії.

Також судом враховується, що постановою Кабінету Міністрів України № 193 від 05.03.2009 "Питання реалізації статті 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (193-2009-п) визначений порядок погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування. У відповідності до положень даної постанови позивачу підлягало відшкодуванню різниця між діючими та економічно обґрунтованими тарифами за 2008-2009 роки в розмірі 77,5 млн. грн. Проте, із 77,5 млн. грн., які повинні були надійти на поточний рахунок позивача до кінця 2009, як стверджує позивача, надійшло лише 14 млн. грн.

Крім того, Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення стабільного функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"від 25.06.2005 № 2711-ІV (2711-15) обмежено можливість стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу. В свою чергу, заборгованість такої категорії підприємств перед позивачем становить понад 10,6 млн. грн. та продовжує зростати.

Дія вищезазначених чинників призвела до різкого погіршення економічного стану позивача, що підтверджується Аналізом фінансово-майнового стану ТОВ "Луганськвода"за період з 01.10.2008 по 30.06.2010, який міститься в матеріалах справи.

Зазначені фактори є чинниками зовнішнього характеру, попередити чи нейтралізувати вплив яких при всій турботливості та обачності з боку позивача не вбачалося можливим. Вказані факти свідчать про істотну зміну обставин, котрі безпосередньо впливають на можливість виконання концесійного договору і мають прямий причинно-наслідковий зв’язок з неможливістю виконання позивачем своїх зобов’язань у передбачені в концесійному договорі строки. З огляду на це порушується співвідношення майнових інтересів сторін і позивач позбавляється того, на що він розраховував при укладенні Концесійного договору.

При цьому ані законодавство, ані концесійний договір, ані звичаї ділового обороту не покладають на позивача ризик різкого зростання вартості ресурсів, які використовуються при наданні послуг по водовідведенню та водопостачанню, та ризик невиконання відповідачем обов’язку щодо затвердження економічно обґрунтованих тарифів, а також надання пільг певним категоріям боржників на законодавчому рівні, оскільки позивач не впливає на дані процеси.

За таких обставин, судом встановлено наявність всіх умов, що визначені в ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України та є необхідними для зміни договору за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

В силу зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги щодо зміни умов концесійного договору в частині відстрочки оплати концесійних платежів та внесення інвестиційних вкладень підлягають задоволенню.

При цьому, суд відхиляє твердження відповідача про те, що в силу п. 40 Положення про проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на об’єкти права державної та комунальної власності, які надаються в концесію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 642 від 12.04.2000 (642-2000-п) (далі - Положення), неможливим є внесення змін та доповнень до істотних умов концесійного договору, що визначені у конкурсній документації.

Так, нормами Положення (642-2000-п) встановлено, що воно визначає порядок підготовки та проведення концесійного конкурсу, визначення переможця концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на об'єкти права державної та комунальної власності, які можуть надаватись у концесію, згідно з переліками, затвердженими відповідно Кабінетом Міністрів України та органами місцевого самоврядування.

Разом з тим, предметом позову у даній справі є внесення змін до концесійного договору, а не укладення цього договору. З огляду на це, при вирішенні даного спору повинні застосовувати загальні положення законодавства України, а не норми Положення (642-2000-п) про проведення концесійного конкурсу та Конкурсної документації.

Крім того судом враховуються положення пункту 41 концесійного договору, згідно яких у разі виникнення обставин, які обумовлюють необхідність зміни умов даного договору, сторона, яка проявляє ініціативу, повинна попередити письмово іншу сторону за 30 днів. Зміна умов договору оформляється додатковою угодою, яка підписується концесієдавцем і концесіонером та є невід’ємною частиною даного договору.

Про можливість внесення змін до концесійного договору свідчать також положення рішення Луганської обласної ради № 21/5 від 21.03.2008 (olg21/5-08) "Про результати концесійного договору". Оскільки пунктом 4 даного рішення (olg21/5-08) уповноважено постійну комісію обласної ради з питань промислової політики, підприємництва, екології та житлово-комунального господарства здійснювати погодження змін та доповнень до укладеного концесійного договору, а пунктом 5 голові обласної ради було доручено підписувати погоджені зміни та доповнення до укладеного концесійного договору.

Як слідує з матеріалів справи протягом дії концесійного договору сторонами уже вносилися зміни до концесійного договору шляхом укладення додаткових договорів.

Так, 19.10.2008 між позивачем та відповідачем було укладено Угоду № 1 про внесення змін до концесійного договору від 21.03.2008 № 4. Положеннями даної угоди був встановлений порядок набрання статусу інвестицій цінностями, за рахунок яких можуть вноситися інвестиційні вкладення, необхідність надання концесіонером кенцесієдавцю документації, в підтвердження виконання умов концесійного договору тощо.

01.12.2008 укладено Угоду № 2 про внесення змін до концесійного договору від 21.03.2008 № 4, якою змінено розмір концесійного платежу за перший квартал, який слідує після укладення концесійного договору.

В подальшому, 19.12.2008 між сторонами укладено Угоду № 3 про внесення змін до концесійного договору від 21.03.2008 № 4, положеннями якої внесені зміни до інвестиційної програми.

Таким чином, суд вважає, що сторонами була передбачена можливість внесення змін до концесійного договору, в тому числі й щодо його істотних умов.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про концесії"передбачено, що якщо для здійснення концесійної діяльності необхідна земельна ділянка, концесієдавець зобов’язаний забезпечити її надання у порядку, встановленому Земельним кодексом України (2768-14) . Аналогічний обов’язок концесієдавця випливає також із положень ст. 94 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про концесії"договір оренди земельної ділянки додається до концесійного договору у разі, якщо для здійснення концесійної діяльності необхідна земельна ділянка.

Судом встановлено, що до концесійного договору не були додані договори оренди земельних ділянок, необхідних для здійснення концесійної діяльності.

Разом з цим, з положень пункту 5.7 Концесійного договору вбачається, що концесієдавець зобов’язаний сприяти отриманню концесіонером в оренду земельних ділянок під об’єктами цілісного майнового комплексу "Компанія "Луганськвода", переданого в концесію.

Враховуючи, що в чинній редакції права концесіонера значно звужені порівно із правами, закріпленими на законодавчому рівні, суд вважає, що положення концесійного договору щодо передачі земельних ділянок, які знаходяться під об’єктом концесії, в оренду концесіонеру потребують приведення у відповідність з вимогами чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Суд так само вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо конкретизації окремих положень концесійного договору, з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

На думку позивача, поняття "інвестиція в об’єкт концесії"потребує конкретизації шляхом уточнення джерел фінансування інвестиційної діяльності, що виключить неузгодженість в трактуванні сторонами можливості віднесення до інвестиційних вкладень здійснюваних капіталовкладень.

Концесійним договором встановлено, що інвестиційні вкладення можуть здійснюватися за рахунок таких цінностей, як:

- грошові кошти (крім державних коштів, амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні фонди, отримані у концесію або створені у зв’язку з виконанням умов концесійного договору, цінних паперів, коштів, отриманих від споживачів за надані послуги водопостачання та водовідведення без урахування інвестиційної складової і рівня рентабельності);

- прибуток, отриманий від управління (експлуатації) об’єкта концесії;

- рухоме та нерухоме майно;

- обладнання та матеріали.

В свою чергу, п. 2 ст. 5 Закону України "Про інвестиційну діяльність"встановлено, що інвестори –суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування.

Положеннями п. 4. ст. 7 даного Закону передбачено, що для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску в установленому законодавством порядку цінних паперів і позик.

Згідно з ст. 10 Закону України "Про інвестиційну діяльність"інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок: власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо); позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити); залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб); бюджетних інвестиційних асигнувань; безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян.

В діючій редакції концесійного договору не визначені джерела, за рахунок яких можуть вноситися цінності, визначені в Концесійному договорі, в якості інвестиційних вкладень, що, як свідчать матеріали справи, породжує суперечності в трактуванні сторонами можливості віднесення до інвестиційних вкладень здійснюваних капіталовкладень.

Запропонована позивачем редакція поняття "інвестиції в об’єкт концесії"не змінює зобов’язань сторін за концесійним договором, оскільки є лише їх конкретизацією, не суперечить умовам конкурсної документації та відповідає вимогам чинного законодавства України. Зазначене підтверджується Висновком Інституту економіко-правових досліджень Національної академії наук України № 46 від 16.08.2010, що міститься в матеріалах справи.

З аналогічних підстав суд вбачає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо конкретизації джерел відшкодування інвестиційних вкладень концесіонера.

Відповідно до ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

В силу того, що позивачем здійснені значні капіталовкладення в об’єкт концесії, відшкодування яких на даний момент з боку відповідача не вбачається можливим; проведено значну роботу по виготовленню технічної документації в порядку укладення договорів оренди земельних ділянок під об’єктами ОКП "Компанія "Луганськвода"; проведена суттєва робота по оформленню договорів на поставку послуг зі споживачами, переоформлений значний обсяг особових рахунків тощо, суд вважає, що розірвання концесійного договору у зв’язку з істотною зміною суперечитиме суспільним інтересам та потягне за собою значну шкоду як для сторін концесійного договору, так і для споживачів Луганського регіону.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Луганськвода"є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 5 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85, 116- 118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести зміни до Концесійного договору № 4 від 21.03.2008, укладеного між Луганською обласною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода".

3. Доповнити Концесійний договір № 4 від 21.03.2008 пунктом 10.1 наступного змісту: "Концесієдавець надає пільгу концесіонеру у вигляді відстрочки оплати концесійних платежів шляхом перенесення термінів їх оплати до моменту досягнення підприємством позитивного фінансового результату від господарської діяльності (прибутку), але не більше ніж два роки з моменту набрання рішенням законної сили".

4. Викласти пункт 3.1 Концесійного договору № 4 від 21.03.2008 р. в наступній редакції: "Сума інвестиційних вкладень становить 756,7 млн. грн., з яких:

- 99,4 млн. грн. повинні бути внесені з 01.01.2010 р. до 31.12.2010 р., у т.ч. з 01.01.2010 р. по 31.04.2010 р. –19,4 млн. грн., з 01.05.02010 р. по 31.12.2010 р. –80 млн. грн.;

- 400,6 млн. грн. з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р. рівними частинами по 80,12 млн. грн. щорічно;

- 256,7 млн. грн. до 2032 р.

Інвестиційна програма, викладена в Додатку № 3 до цього договору, реалізується з урахуванням вказаних строків.".

5. Виключити пункт 8.28 Концесійного договору № 4 від 21.03.2008.

6. Викласти пункт 5.7 Концесійного договору № 4 від 21.03.2008 р. в наступній редакції: "Забезпечити передачу концесіонеру земельних ділянок, що знаходяться під об’єктами цілісного майнового комплексу Обласного комунального підприємства "Компанія "Луганськвода"у порядку, встановленому Земельним кодексом України (2768-14) , і всієї необхідної технічної документації для підписання концесіонером договорів оренди земельних ділянок".

7. Викласти пункт 3.5 Концесійного договору № 4 від 21.03.2008 р. в наступній редакції: "Джерелом відшкодування інвестиційних вкладень концесіонера є прибуток концесіонера, одержуваний концесіонером за проведені роботи, послуги в рамках концесійної діяльності, доходи від іншої діяльності і від ефективності виконання інвестиційної програми".

8. Викласти термін "Інвестиції в об’єкт концесії (інвестиційні вкладення)"Концесійного договору № 4 від 21.03.2008 р. у наступній редакції: "- види майнових цінностей, які вкладаються концесіонером у розвиток, модернізацію та впровадження сучасних технологій в об’єкт концесії з метою забезпечення якості питної води та очищення стічних вод у відповідності до встановлених нормативів і іншими вимогами, викладеним в конкурсній документації, підвищення ефективності та надійності функціонування систем централізованого водопостачання та водовідведення відповідно до потреб будівництва об’єктів житлового, промислового і соціально-культурного призначення Луганської області.

Такими цінностями можуть бути:

- прибуток, отриманий від управління (експлуатації) об’єкта концесії;

- рухоме та нерухоме майно, придбане за рахунок власних грошових коштів, залучених коштів, товарних кредитів;

- обладнання та матеріали, придбані за рахунок власних грошових коштів, залучених коштів, товарних кредитів;

- інші доходи від виробничої та фінансової діяльності;

- прибуток отриманий за рахунок економічного ефекту від виконання інвестиційної програми".

9. Стягнути з Луганської обласної ради (91000, Луганська обл., м. Луганськ, площа Героїв ВВВ, буд. 3, код 24046449, з будь якого її рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода"(91047, Луганська обл., м. Луганськ, квартал Пролетарського Донбасу, буд. 166, код 35554719, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) –85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. –витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.