СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька торгова гільдія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брилліон" заборгованості за поставлені та встановлені кондиціонери в сумі 6300грн., 2323,70грн. - інфляційних, 3% річних в сумі 559,23грн. за період з 31.05.2008р. по 15.05.2011р.; заборгованості за договором підряду в сумі 126800грн., пені в розмірі 16281,28грн., 40477,20грн. - інфляційних та 3% річних в сумі 9235,86грн.

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач проти позову заперечує, вказує, що заборгованість перед позивачем становить 46800 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

30 травня 2008 року відповідачем від позивача, згідно рахунку-фактури №52/1305 від 13.05.2008р. (арк.12 справи) по Довіреності ЯПЕ №734899 від 29.05.2008р. (арк.14 справи) були одержані кондиціонери SVS ASW-H09 A4/EL (2 шт.) та SVS ASW-H12 A4/EL (1 шт.), загальною вартістю 8040 грн. 00 коп. Окрім цього позивачем були виконані роботи по встановленню вищезазначених кондиціонерів на загальну суму 1800 грн., про що свідчить підписаний сторонами акт здачі-приймання робіт №392 від 30.05.2008р. (арк.15 справи). Розрахунки відповідачем були здійснені частково на суму 3 540 грн., у зв'язку з чим станом на момент подання позову заборгованість відповідача за поставлені та встановлені кондиціонери перед позивачем складала 6 300 грн.

Згідно рахунку-фактури №52/1305 від 13.05.2011р., він дійсний до сплати до 30.05.2008р. Враховуючи, що відповідач не провів в установлений строк розрахунки, на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 2323,70 грн. інфляційних за період з 31.05.2008р. по 15.05.2011р. та 559,23 грн. 3% річних за аналогічний період.

Окрім цього, між сторонами було укладено договір підряду №2609/08 від 26.09.2008р. (арк. 17-18 справи). Відповідно до п.1.1 договору, підрядник (позивач) зобов'язується виконати своїми силами та засобами повний комплекс робіт, зазначених а п.1.2 договору зі своїх матеріалів та обладнання на об'єкті замовника (відповідача), а замовник (відповідач) зобов'язується прийняти результат робіт та оплатити обумовлену договором ціну. Договір вступає в силу з моменту його укладення та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Позивачем на виконання зобов'язань за договором підряду було поставлено обладнання та виконано роботи з монтажу та запуску в експлуатацію системи опалення на загальну суму 214 118 грн. 95 коп. Відповідачем було прийнято результат робіт на суму, обмовлену договором, а оплачено лише на суму 87 318 грн. 95 коп., таким чином, як вказує позивач, заборгованість відповідача перед позивачем за даним договором складає 126 800 грн. 00 коп.

Відповідно до п.5.1 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідно до додатку №2, яким передбачено внесення першого платежу протягом 2-х банківських днів з моменту підписання договору, наступний платіж - протягом 15 днів з моменту початку робіт і останній платіж протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту приймання-здачі робіт.

Згідно із п.8.2 договору, у випадку порушення строків оплати, відповідно до плану платежів - Додатку №2 до договору, замовник зобов'язаний сплатити підряднику пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Як вказує позивач, відповідачем порушено свої зобов'язання в частині проведення розрахунків по даному договору, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість: основний борг у сумі 126800 грн., пеня (передбачена п.8.2 Договору) у розмірі - 16281,28 грн., а також інфляційні втрати у розмірі - 40477,20 грн. та 3% річних від простроченої суми - 9235,86 грн. (розрахунок позивача - арк.11 справи).

Таким чином, загальна сума, заявлена позивачем до стягнення, становить 201977,27 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін). Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

У відповідності до ст.ст. 547- 548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Як вбачається з матеріалів справи, частково сума боргу (вартість кондиціонерів та робіт по їх встановленню) була погашена відповідачем після порушення провадження у справі (платіжне доручення №896 від 05.07.11р. на суму 6300,00 грн. (арк. 9 справи). У цій частині провадження у справі підлягає припиненню (п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України). Судом перераховано суму інфляційних, річних, нарахованих на суму основного боргу 6 300,00 грн. та заявлених до стягнення: за результатом перерахунку, суд дійшов до висновку, що стягненню з відповідача підлягає 558,41 грн. річних та 2323,70 грн. інфляційних. У частині стягнення 0,82 грн. річних суд відмовляє у задоволенні позову.

Стосовно заборгованості та санкцій по договору підряду №2609/08, суд зазначає наступне:

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов №292 від 08.07.11р. (арк. 76-78 справи) не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Відповідачу був виставлений рахунок - фактура №117/0610 від 06.10.208р. на суму 167 318,95 грн., що включає в себе передоплату за роботу згідно договору №2609/08 від 26.09.08р., та по договору №01/03 від 01.03.08р. Відповідачем сплачено вказану у рахунку суму позивачу, і, виходячи з умов рахунку-фактури позивачем правомірно зараховано дану суму як передоплату по двох договорах, вказаних у рахунку, з них по договору №2609/08 від 26.09.08р. - 87 318,95 грн. Таким чином, посилання відповідача на те, що ним повністю погашено суму боргу по договору №2609/08 є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи. Суд також звертає увагу на те, що відповідачем надано рахунок-фактуру №117/0610 від 06.10.2008р. на суму 167 318,95 грн., який за твердженням відповідача був виставлений йому позивачем та по якому і проводилась оплата вказаних коштів. Судом досліджено даний рахунок та встановлено, що даний рахунок-фактура не є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 34 ГПК України, виходячи з наступного: позивачем надано зразки печаток, що використовувались ним у господарській діяльності та картку зі зразками підписів посадових осіб та печаток. Печатки, зразки яких надані позивачем, та печатка на рахунку-фактурі №117/0610, не співпадають, як і підпис невідомої особи вказаному на рахунку не співпадає з підписами уповноважених осіб позивача. Більше того, печатка позивача на спірному рахунку-фактурі виконана з помилками (вказано ТОВ "Бриллион" замість правильної назви ТОВ "Брилліон", "Украина" замість "Україна"). Позивач заперечує, що ним виставлявся даний рахунок.

Відповідачем також надано у підтвердження сплати боргу платіжне доручення №1335 від 07.11.08р. на суму 80 000,00 грн., де вказано призначення платежу - плата за обладнання згідно рахунку-фактури №128/0711 від 07.11.08р. Судом досліджено рахунок-фактуру №128/0711 від 07.11.2008р., та встановлено, що по даному рахунку проводилась оплата за обладнання та комплектуючі згідно договору №0711/08 від 07.11.2008р. Таким чином, враховуючи призначення платежу, дане платіжне доручення не є належним доказом сплати заборгованості по договору №2609/08 від 26.09.08р.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що заборгованість по договору №2609/08 від 26.09.08р. не погашена, і позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 126800 грн. є обґрунтованими, правомірними, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Судом за допомогою ІПС "Законодавство" здійснено перерахунок пені, річних та інфляційних, заявлених до стягнення; за розрахунками суду, стягненню з відповідача підлягає 16 281,28 грн. пені, 9223,70 грн. річних, 40477,20 грн. інфляційних. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені та річних суд задовольняє частково, інфляційних - повністю.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 80, 82- 85 ГПК України, суд, -

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька торгова гільдія" (вул. Першотравнева 43, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ЄДРПОУ 33180734, р/р 26008018598980 в ФБ "ПРРУ "Фінанси та Кредит" м.Комсомольська, МФО 331564) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брилліон", пр.Пушкіна,11а, прим. 64, офіс 22, м. Дніпропетровськ, 49000, ЄДРПОУ 24599993, р/р 2600030132915 в філіалі ПАТ "Промінвестбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305437 - 558,41 грн. річних та 2323,70 грн. інфляційних, 126800 грн. основного боргу, 16 281,28 грн. пені, 9223,70 грн. річних, 40477,20 грн. інфляційних, 2019,64 грн. держмита, 235,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.