Позов (з урахуванням його подальших уточнень) було подано про визнання недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії "Антимонопольного комітету України Одеського територіального відділення" у справі № 06-01/2008 від 15.08.2008 № 7-р/тк (далі –оспорюване рішення).

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.12.2008 (суддя Семенюк Г.В.) позов задоволено повністю; оспорюване рішення визнано недійсним. У прийнятті зазначеного рішення суд з посиланням, зокрема, на статтю 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі –Закон) і статтю 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) виходив з недоведеності правомірності дій територіального відділення АМК у прийнятті оспорюваного рішення і наявності передбачених Законом підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2009 (колегія суддів у складі: Бандура Л.І. –головуючий, судді Поліщук Л.В. і Туренко В.Б.) згадане рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмовлено. У прийнятті відповідної постанови суд виходив з того, що територіальним відділенням АМК оспорюване рішення не приймалося, відтак назване відділення не є належним відповідачем у справі.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВАТ "Югтранс" просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції. Скаргу з посиланням на статті 17, 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) мотивовано прийняттям згаданої постанови з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники сторін у судове засідання не з’явилися.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 (v3-2-700-05) № 3.2-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, дана справа підвідомча господарським судам і її розгляд здійснюється за правилами ГПК України (1798-12) .

За результатами перегляду судових рішень у касаційному порядку Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судом першої інстанції у справі встановлено, зокрема, що:

- тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято оспорюване рішення, яким постановлено:

1) визнати, що за результатами діяльності у 2007 році та 1-му півріччі 2008 року ВАТ "Югтранс" займає монопольне становище на ринку перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 150 м. Одеси (маршрут: вул. Академіка Корольова –кінотеатр "Одеса");

2) визнати дії ВАТ "Югтранс", які полягають у встановленні такої ціни на перевезення пасажирів на згаданому маршруті в режимі маршрутного таксі, яку неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону у вигляді зловживання монопольним становищем;

3) за зазначене порушення накласти на ВАТ "Югтранс" штраф у сумі 300 000 грн.;

4) зобов’язати ВАТ "Югтранс" припинити відповідне порушення законодавства про захист економічної конкуренції у двомісячний строк з дня отримання цього рішення.

Судом апеляційної інстанції зазначено також, що:

- наказом Антимонопольного комітету України № 98 для розгляду матеріалів та прийняття рішення у справі № 06-01/2008 про порушення ВАТ "Югтранс" законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу створено тимчасову адміністративну колегію Антимонопольного комітету України у складі: Лисицький М.Ф. –заступник Голови Антимонопольного комітету, Бутін Є.П. –голова територіального відділення АМК, Дробілко Ю.М. –голова Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;

- на підставі цього наказу за результатами розгляду матеріалів справи № 06-01/2008 тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято оспорюване рішення, підписане головою цієї колегії Лисицьким М.Ф.

Відповідно до частини шостої статті 12-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України приймається від імені Антимонопольного комітету України.

Отже, належним відповідачем у справі про визнання недійсним оспорюваного рішення, прийнятого тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України, є названий Комітет.

Згідно з частиною другою статті 15 ГПК України справи про визнання недійсними актів державних та інших органів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Відтак апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що місцевим господарським судом рішення в даній справі прийнято з порушенням правил територіальної підсудності.

Однак інший висновок апеляційної інстанції, а саме –про відмову в позові в зв’язку з невірним визначенням територіальної підсудності є неправильним, оскільки його зроблено всупереч приписам частини першої статті 17 ГПК України, згідно з якою якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п’яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи. Тобто в даному разі недодержання правил територіальної підсудності повинно було мати своїм наслідком, по-перше, скасування рішення місцевого господарського суду, а по-друге –передачу матеріалів справи за встановленою підсудністю (а не відмову в позові).

Отже, судові рішення, прийняті по суті даної справи, підлягають скасуванню відповідно до частини першої статті 111-10 ГПК України, а матеріали справи повинні бути надіслані за підсудністю.

Керуючись статтями 15, 17, 1119 –11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Югтранс" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 01.12.2008 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2009 зі справи № 27/88-08-4151скасувати.

3. Справу передати до господарського суду Одеської області для виконання вимог частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України.