На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеротехсервіс"про зобов‘язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києва внести зміни до договору купівлі-продажу № 934 від 27.08.2003 у зв‘язку з істотною зміною обставин шляхом укладення з позивачем додаткового договору про внесення змін до договору № 934, виклавши п. 5.3 в наступній редакції: "Завершити будівництво об‘єкта незавершеного будівництва з перепрофілюванням його під адміністративно-побутовий корпус з надбудовою мансардного поверху та ввести його в експлуатацію до 27.08.2011".

рішенням Господарського суду міста Києва № 40/277 від 21.05.2009 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеротехсервіс"задоволено повністю та зобов‘язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву підписати з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеротехсервіс"додаткову угоду про внесення змін до договору № 934 від 27.08.2003 купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва державної власності шляхом продажу на аукціоні, виклавши пункт 5.3. вказаного договору в наступній редакції: "Завершити будівництво об’єкта незавершеного будівництва з перепрофілюванням його під адміністративно-побутовий корпус з надбудовою мансардного поверху та ввести його в експлуатацію до 27 серпня 2011 року"; стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києва на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аеротехсервіс"суму державного мита у розмірі 85,00 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва № 40/277 від 21.05.2009 відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 40/277 від 03.09.2009 рішення Господарського суду міста Києва № 40/277 від 03.09.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Київського апеляційного господарського суду № 40/277 від 03.09.2009 відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України № 40/277 від 01.12.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2009 скасовано, а справу № 40/277 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 21.12.2009 справу передано на новий розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2009 справі присвоєно номер 40/277-3/9 та призначено її до розгляду на 14.01.2010.

Відповідач у поданих в судовому засіданні 14.01.2010 письмових поясненнях проти позовних вимог заперечує, оскільки вважає що відповідач діяв лише в межах своїх повноважень та у відповідності до чинного законодавства та просить в позові відмовити повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 40/277-3/9 від 14.01.2010, в зв‘язку з нез‘явленням в засідання суду представника позивача та невиконанням ним вимог суду, розгляд справи було відкладено на 26.01.2010.

Позивач в засідання суду не з‘явився, вимог суду викладених в ухвалах від 23.12.2009 та від 14.01.2010 не виконав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

27.08.2003 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеротехсервіс"(покупець) було укладено договір № 934 купівлі-продажу об‘єкта незавершеного будівництва державної власності шляхом продажу на аукціоні (далі - договір).

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець продав, а покупець купив об‘єкт незавершеного будівництва –будівлю харчоблоку, який знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Волинська, 66-а (далі –об‘єкт), і зобов‘язується прийняти цей об‘єкт і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Пунктом 3.1. договору визначено, що передача об‘єкта здійснюється продавцем покупцю в п‘ятиденний термін після сплати повної ціни продажу об‘єкта.

Згідно акту № 1002 від 01.10.2003 продавець передав, а покупець прийняв об‘єкт незавершеного будівництва –будівлю харчоблоку, який знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Волинська, 66-а.

Відповідно п. 1.2. договору об‘єкт продано для завершення його будівництва з можливою зміною його первісного призначення та введення його в експлуатацію протягом трьох років з моменту підписання цього договору.

Пунктом 5.3. договору сторони встановили, що обов‘язком покупця є завершення будівництва об‘єкта з можливою зміною його первісного призначення та введення його в експлуатацію протягом трьох років з моменту підписання цього договору.

Відповідно до п. 11.2. договору у разі неможливості завершення будівництва об‘єкта у встановлений цим договором строк за наявності відповідних обґрунтувань строк завершення будівництва може бути змінений за спільним рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

Як свідчать матеріали справи 18.12.2006 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 934/1 про внесення змін до п. 5.3. договору виклавши його в наступній редакції : "завершити будівництво об‘єкта незавершеного будівництва з перепрофілюванням його під адміністративно-побутовий комплекс з надбудовою мансардного поверху та ввести його в експлуатацію до 27.08.2008".

Позивач 14.10.2008 на адресу відповідача направив звернення за № 240 щодо внесення змін до договору в частині продовження строку введення в експлуатацію з перепрофілюванням його під адміністративно-побутовий комплекс з надбудовою мансардного поверху до 27.08.2011.

Відповідач листом № 30-11/8463 від 17.10.2008 відмови позивачу у наданні згоди на укладення додаткової угоди до договору щодо продовження строку завершення будівництва об‘єкта незавершеного будівництва, посилаючись на невиконання та порушення позивачем умов договору, що у відповідності до пункту 2.2 Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 204 від 29.10.1998, робить неможливим внесення змін до договору після виявлення факту їх порушення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 934/1 від 18.12.2006 до договору було визначено, що будівельні роботи мають виконуватись згідно з графіком виконання будівельно-монтажних робіт, що є невід‘ємною частиною цього договору.

Згідно графіку виконання робіт на об‘єкті незавершеного будівництва (будівля харчоблоку під адміністративно-побутовий корпус) по вул. Волинській,66-а роботи мали виконуватись в наступні терміни:

1. розробка та затвердження архітектурно-планувального завдання до 28.03.2007

2. розробка проектно-кошторисної документації до 28.05.2007

3. експертиза проекту, затвердження проекту до 15.08.2007

4. отримання дозволу на ведення будівництва до 01.10.2007

5. початок будівництва - вересень 2007 року

6. закінчення будівництва –червень 2008 року

7 здача об‘єкта в експлуатацію до 27.08.2008.

Статтею 7 Закону України "Про приватизацію державного майна"встановленого, що до повноважень Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (державний орган приватизації) віднесено здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Так, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву відповідно до затвердженого графіка була проведена перевірка виконання умов договору за результатами якої було складено акт поточної перевірки № 72 від 25.09.2008, відповідно до висновків якого встановлено факт невиконання робіт позивачем станом на 25.09.2008, за винятком п. 1 графіку.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що договір це домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну чи припинення прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва"у разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

Зазначена норма кореспондується з положеннями пункту 11.2 договору. Наказом Фонду державного майна України № 2041 від 29.10.1998 (z0717-98) затверджено Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.11.1998 за № 717/3157 (z0717-98) , відповідно до якого встановлено процедуру внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, укладених органами приватизації.

У відповідності з пунктом 4.3 Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна у разі внесення змін до договорів купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва стосовно продовження термінів будівництва, заявник, зокрема, повинен надати рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду.

Пунктом 2.2. Положення визначено, що пропозиція, яка надійшла після виявлення факту невиконання умов договору купівлі-продажу, не розглядається.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача (лист № 240 від 14.10.2008) після виявлення факту невиконання умов договору.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва"обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, зокрема, є встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва.

Термін дії зобов'язання не повинен перевищувати п'яти років (пункт 2 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна").

Однак, з моменту підписання договору (протягом 6 років) позивачем своїх зобов‘язань за договором виконано не було.

Відомостей про те на якій стадії на даний час знаходиться будівництво державної власності позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, в задоволені позовних вимог про зобов‘язання відповідача внести зміни до договору слід відмовити.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.