У квітні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ратибор" звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про визнання недійсним договору-зобов'язання № 70 від 24.09.2003 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ратибор" та Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, як такого, що вчинений під впливом помилки; визнання недійсними змін № 1 від 01.04.2005 року до договору-зобов'язання № 70 від 24.09.2003 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ратибор" та Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, як таких, що вчинені під впливом помилки; стягнення з Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратибор" грошових коштів в розмірі 1284202,40 грн.;зобов'язання Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Ратибор" житлове приміщення –двокімнатну квартиру № 20 загальною площею 90,1 кв.м., на восьмому поверсі житлового будинку літ. А-10 за адресою:м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 30.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2008 року (головуючий суддя Татарчук В.О., судді: Чередко А.Є., Васильєв О.Ю.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою від 31.03.09 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С. рішення місцевого господарського суду скасовано, позов задоволено. Стягнуто з Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратибор" 1284202,40 грн. Зобов'язано Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради в місячний строк з часу винесення цієї постанови передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Ратибор" житлове приміщення –двокімнатну квартиру № 20 загальною площею 90,1 кв.м. на восьмому поверсі житлового будинку літ.А 10, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Леніна,30.

Дніпропетровська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на те, що судові рішення попередніх інстанцій стосуються її прав та обов'язків, однак вона не була залучена до участі у справі, просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін. Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що саме Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №250/12 від 08.10.03, яким ТОВ "Ратибор" було погоджено та надано земельну ділянку для розміщення житлового комплексу при умові компенсації витрат по відселенню майданчика..

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що 24 вересня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ратибор" та Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради був укладений договір-зобов'язання № 70, розділом 1 якого встановлено, що замовнику виділяється земельна ділянка для будівництва житлового комплексу по вул. Леніна в районі будинку № 30, кадастровий номер 66149084; замовник зобов'язується до вводу в експлуатацію житлового комплексу, зазначеного в п. 1.1, компенсувати витрати, понесені виконкомом при відселенні з будівельного майданчику у розмірі 740 кв.м. у тому числі: одну квартиру в цьому будинку, решту квартирами вторинного ринку.

08.10.2003 року сесією Дніпропетровської міської ради було прийнято рішення № 250/12, яким передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Ратибор" в оренду строком на два роки земельну ділянку площею 0,1314 га для будівництва житлового комплексу по вул.Леніна в районі будинку № 30 (п.1). У п.3.6 цього рішення зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ратибор" під час введення житлового комплексу в експлуатацію компенсувати витрати, понесені виконкомом міської ради у зв'язку з відселенням з будівельного майданчика в розмірі 740 кв.м., у тому числі одну квартиру в цьому житловому комплексі, решту –квартирами вторинного ринку.

В подальшому сторони 01.04.2005 року внесли зміни до договору-зобов'язання № 70. Пункт 1.2 та розділ 2 п.2.1 договору були викладені в новій редакції, якою визначено, що під час прийняття житлового будинку в експлуатацію замовник передає виконкому в рахунок компенсації витрат, понесених виконкомом при відселенні з будівельного майданчику у розмірі 740 кв. м. одну двокімнатну квартиру в житловому будинку по вул. Леніна, 30 (квартира № 20, загальною площею 90,1 кв.м.). Решту площі в розмірі 649,9 кв.м. замовник відшкодовує грошовими коштами виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла в розрахунку на 1 кв.м. для Дніпропетровського регіону.

На виконання умов договору позивач платіжним дорученням № 662 від 08.04.2005 року перерахував 1284202,40 грн., а за актом приймання-передачі від 19.04.2005 року передав Дніпропетровській міській раді двокімнатну квартиру № 20 загальною площею 90,1 кв.м., що знаходиться в житловому домі по вул.Леніна, 30.

З матеріалів справи вбачається, що саме Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №250/12 від 08.10.03, яким ТОВ "Ратибор" було погоджено та надано земельну ділянку для розміщення житлового комплексу при умові компенсації витрат по відселенню майданчика.

Згідно з ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

З матеріалів справи вбачається, що акт здавання-приймання квартири №20 у домі №30 по вул.Леніна м.Дніпропетровська підписувався Територіальною громадою м.Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради. Крім того, апеляційна інстанція зазначила, що право власності на квартиру № 20 по вул.Леніна, 30 зареєстровано за територіальною громадою м. Дніпропетровська на підставі свідоцтва про право власності САВ № 951082.

Крім того, господарським судам слід було вирішити питання про доцільність залучення до участі у справі гр.Говоруху О.О., оскільки, за твердженням Дніпропетровської міської ради, квартира №20 у домі №30 по вул.Леніна м.Дніпропетровська надана саме їй.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій прийняли рішення, які стосуються прав і обов’язків Дніпропетровської міської ради, яка не була залучена до участі у справі, що відповідно до ст.111-10 є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, п.3 ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради задовольнити частково.

Постанову від 31.03.09 Дніпропетровського апеляційного господарського суду та рішення від 23.12.08 господарського суду Дніпропетровської області у справі №27/149-08 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.