Верховний Суд
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 квітня 2018 року
Київ
справа №310/3981/16-а
провадження №К/9901/10786/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Гриціва М. І., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Бердянського міськрайонного суду у складі судді Дністрян О.М. від 01 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Головко О.В., Ясенової Т.І., Суховарова А.В., від 06 жовтня 2016 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1.У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якому просив:
- визнати неправомірними дії Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку пенсії;
- зобов'язати Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області від 29 лютого 2016 року № 18-57-185, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, без обмеження її максимальним розміром, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії, з 1 січня 2016 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.Постановою Бердянського міськрайонного суду від 01 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії. Зобов'язано Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Донецької області від 29 лютого 2016 року № 18-57-185, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії, з 1 січня 2016 року.
3.Рішення судів мотивовані наявністю підстав для здійснення ОСОБА_2 перерахунку пенсії на підставі статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру", в редакції чинній на час призначення пенсії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5.Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на пенсійному обліку у Бердянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та з 07 квітня 2005 року отримує пенсію за вислугу років в розмірі 90 відсотків від заробітної плати відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".
21 березня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно довідки прокуратури Донецької області від 29 лютого 2016 року № 18-57-185 відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".
Листом Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 30 березня 2016 року № 25-Ш-4 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, з посиланням на зміни внесені до норм, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років та відсутністю на дату звернення нормативних документів щодо перерахунку пенсії.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6.Касаційна скарга Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області обґрунтована тим, що з 15 грудня 2015 року та на час виникнення спірних правовідносин діючим законодавством України не було визначено механізму перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (1789-12) .
7.У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_2, посилаючись на законність рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
8.На час призначення позивачеві пенсії пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначалося статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-XII.
9.Частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-XII, у редакції на час призначення позивачу пенсії, передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
10. Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (76-19) , який набрав чинності 1 січня 2015 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, зокрема, частину 18 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
11.Пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII (213-19) передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема, Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (1789-12) .
12.З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (1697-18) , відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (1789-12) , крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини 1 статті 49, частини 5 статті 50, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.
13.Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, відповідно до частини 20 якої (у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII (76-19) ) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
14. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) підвищено розміри заробітку працюючих працівників прокуратури.
15.Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16.З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
17.Принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано й у практиці Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Сорінг проти Сполученого Королівства" Суд зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (995_004) (далі - Конвенція) "спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов'язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини". У рішенні від 17 жовтня 1986 року у справі "Ріс проти Сполученого Королівства" Суд зазначив, що, з'ясовуючи, чи існує позитивне зобов'язання стосовно людини, "належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини".
18.У рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" Суд констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.
19.Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення Суду від 12 жовтня 2004 року у справі "Кйартан Асмудсон проти Ісландії").
20.Європейський суд з прав людини у рішенні "Великода проти України" від 3 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися й передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
21.У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (v001p710-99) цей суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
22.Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2018 року (справа К/9901/5338/18) висловив свою позицію стосовно перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) та Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII (1697-18) . Суд вказав на відсутність правових підстав перерахунку пенсії працівникам прокуратури відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
23.На час прийняття постанови Кабінетом міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) , з прийняттям якої позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії (26 жовтня 2016 року) положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
24.Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) не містить.
25.Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати позивачу перерахунок пенсії на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.
26.Положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII (76-19) , якими частину 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII та частину 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII викладено у новій редакції, не були визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 (v020p710-11) вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень, а тому посилання позивачки на порушення статті 22 Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є помилковим.
27.Норма Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (76-19) , якою внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, зокрема, частину 18 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України" не підлягає застосуванню у зв'язку із тим, що пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII (213-19) передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема, Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (1789-12) .
28.Також безпідставним є посилання позивачки на те, що відповідно до статті 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені прокурорські працівники, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов'язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
29.Ураховуючи наведені вище положення джерел права, колегія суддів дійшла висновку про те, що з 1 грудня 2015 року - дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України "Про прокуратуру" № 1697-VII (1697-18) , яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
30.Проаналізувавши наведені норми законодавства в сукупності з обставинами даної справи й наявними у ній доказами, колегія суддів дійшла висновку про те, що право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу, а тому, зважаючи, що на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Урядом будь-яких умов для перерахунку не визначено, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку, а тому Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
31.За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
32.З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити.
Постанову Бердянського міськрайонного суду від 01 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Суддя
Суддя
Н. В. Коваленко
Я. О. Берназюк
М. І. Гриців