Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Бернацької Ж.О.

Разводової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційне подання Заступника прокурора Автономної Республіки Крим

на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.06.2008 р.

у справі № 2-26/5575-2008

господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом Спільного українсько-германського підприємства "Амтек Лтд"

до відповідачів 1. Виконавчого комітету Київської районної ради міста Сімферополя

2. Сімферопольської міської ради

3. ВАТ "САТП 1205"

про визнання права власності

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

прокуратури - Громадський С.О. –посвідчення № 76 від 10.02.2005 року

У травні 2008 року Спільного українсько-германського підприємства "Амтек Лтд" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів Виконавчого комітету Київської районної ради міста Сімферополя, Сімферопольської міської ради, ВАТ "САТП 1205" про визнання права власності.

Рішенням господарського суду міста Автономної Республіки Крим від 13 червня 2008 року у справі № 2-26/5575-2008 (суддя Медведчук О.Л.) позов задоволено, визнано за Спільним українсько-германським підприємством "Амтек ЛТД"право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул.Глинки, 76 в м. Сімферополі, а саме: адміністративна будівля під літ. "А"площею 1014,8 кв. м; прохідна під літ. "Б"площею 83,1 кв.м; диспетчерська літ. "В"площею 184,7 кв. м; виробничий комплекс літ. "Г"площею 2958,3 кв.м; автосервіс літ. "Д"площею 249,0 кв.м; насосна літ. "Е"площею 34,2 кв.м; "Т"площею 113,5 кв.м; виробничий комплекс літ. "И"площею 539,7 кв.м; трансформаторна літ. "З"площею 39,5 кв.м; виробничий комплекс літ. "К"площею 45,7 кв.м; навіс літ. "Ш"площею 112,0 кв.м; склад літ. "Ч"площею 23,7 кв. м; склад літ. "Ф"площею 36,0 кв.м; склад літ."площею 36,0 кв.м; склад літ. "Ц"площею 18,0 кв.м; насосна літ. "М"площею14,1 кв.м; щитова літ. "Л"площею 5,6 кв.м.; автозаправка літ. "Н"площею 19,4-кв.м; туалет літ. "Р"площею 13,7 кв.м; навіс літ "О" площею 130,8 кв.м; навіс літ. "П"площею 45,7 кв.м.

Не погодившись з прийнятим рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим, Заступника прокурора Автономної Республіки Крим звернувся з касаційним поданням, в якому просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 червня 2009 року зі справи № 2-26/5575-2008 скасувати та прийняти нове рішення яким в позові відмовити.

Вимоги касаційного подання Заступника прокурора Автономної Республіки Крим обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог матеріального та процесуального права та з неповним дослідженням обставин справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційного подання, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, господарський суд встановив, що згідно з договором оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2005 року Сімферопольська міська рада передала, а Спільне українсько-германське підприємство "Амтек ЛТД"прийняло в оренду земельну ділянку загальною площею 3,1152 га, що розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Глинки, 76, на наданій земельній ділянці розташований виробничий комплекс, що належить СП "Амтек ЛТД"на підставі договору купівлі-продажу № 143 від 28 листопада 2000 року. Строк дії договору встановлювався на 15 років.

Згідно п.4.1 договору земельна ділянка передана для несільськогоспо-дарчого використання згідно ст. 19 п. б Земельного кодексу України (2768-14) , а саме землі промисловості (коефіцієнт 1,2) - виробничий комплекс.

Судом першої інстанції встановлено, СПУГ "Амтек ЛТД"здійснено реконструкцію корпусів під виробничий комплекс на підставі дозволу на виконання будівельних робіт за № 745 від 21 листопада 2005 року, що в свою чергу спростовує доводи Заступника прокурора Автономної Республіки Крим наведені в касаційному поданні.

Згідно зведеного оціночного акту інвентаризаційної справи БТІ по вул. Глинки, 76 у м, Сімферополі розташовані: адміністративна будівля під літ. "А"площею 1014,8 кв. м; прохідна під літ. "Б"площею 83,1 кв. м; диспетчерська літ. "В"площею 184,7 кв. м; виробничий комплекс літ. "Г"площею 2958,3 кв. м; автосервіс літ. "Д"площею 249,0 кв. м; насосна літ. "Е"площею 34,2 кв.м; ремонтна майстерня літ."Ж"площею 349,6 кв. м; складське приміщення літ. "Т"площею 113,5 кв.м; виробничий комплекс літ. "И"площею 539,7 кв. м; трансформаторна літ. "З"площею 39,5 кв.м; виробничий комплекс літ. "К"площею 45,7 кв. м; навіс літ. "Ш"площею 112,0 кв. м; склад літ. "Ч"площею 23,7 кв. м; склад літ. "Ф"площею 36,0 кв. м; склад літ."площею 36,0 кв.м; склад літ. "Ц"площею 18,0 кв. м; насосна літ. "М"площею 14,1 кв. м; щитова літ. "Л"площею 5,6 кв.м; автозаправка літ. "Н"площею 19,4 кв. м; туалет літ. "Р" площею 13,7 кв. м; навіс літ. "О"площею 130,8 кв. м; навіс літ. "П"площею 45,7 кв. м; естакада № 9 площею 59,0 кв. м; ворота № 1; ворота № 2; ворота № 3; ворота № 4; ворота № 5; огорожа № 6 площею 87,6 кв. м; огорожа № 7 площею 138.6 кв.м; свердловина №8; резервуар № 11; огорожа № 12.

Згідно із ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому щодо нерухомого майна передбачається необхідність прийняття до експлуатації та державної реєстрації.

До експлуатації у встановленому порядку збудоване майно не приймалося, реєстрація не здійснювалась.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції вірно застосовано норми законодавства, а саме відповідно до п.5 ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Оскільки, судом першої інстанції встановлені обставини щодо належного позивачу права користування землею згідно договору оренди, цільове призначення виділення земельної ділянки –для несільськогосподарського використання згідно ст.19 п. б Земельного кодексу України (2768-14) , а саме землі промисловості (коефіцієнт 1,2) - виробничій комплекс, данні БТІ щодо складу будівель, відсутність доказів щодо порушення прав інших осіб колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду Автономної Республіки Крим про задоволення позовних вимог.

Отже, під час вирішення спору, судом першої інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційного подання не спростовують висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційного подання, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційне подання - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

1. Касаційне подання Заступника прокурора Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.06.2008 року зі справи № 2-26/5575-2008 залишити без змін.