Зобов?язано СПД ФО ОСОБА_1., СПД ФО ОСОБА_2., СПД ФО ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні ДП "Центральний ринок м. Севєродонецька" Луганської обласної спілки споживчих товариств земельною ділянкою, площею 20,16 кв.м в якості технологічного проїзду шляхом припинення дій, що порушують право останнього на самостійне господарювання на цій земельній ділянці, зокрема:

- СПД ФО ОСОБА_1 припинити встановлювати торгівельну палатку для торгівлі розміром 1,8 х 4,0 м., площею 7,2 кв.м на технологічному проїзді зі сторони вул. Єгорова за адресою: м. Сєверодонецьк, пр-т Хіміків,27.

- СПД ФО ОСОБА_2 припинити встановлювати торгівельну палатку для торгівлі розміром 1,8 х 3,0 м., площею 5,4 кв.м на технологічному проїзді зі сторони вул. Єгорова за адресою: м. Сєверодонецьк, пр-т Хіміків,27.

- СПД ФО ОСОБА_4 припинити встановлювати торгівельну палатку для торгівлі розміром 1,8 х 2,4 м., площею 4,32 кв.м на технологічному проїзді зі сторони вул. Єгорова за адресою: м. Сєверодонецьк, пр-т Хіміків,27.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою від 21.08.2008 Луганського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Луганської області від 23.06.2008 скасовано частково, провадження у справі відносно відповідача –4 припинено.

В інші частині рішення залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач є законним користувачем земельної ділянки, яка самовільно зайнята відповідачами для здійснення підприємницької діяльності.

Не погоджуючись з судовими рішеннями СПД ФО ОСОБА_1 . звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати посилаючись на те, що судові рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 12, 32, 34 Господарського процесуального кодексу у України, ст. 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 39 Конституції України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарським судом встановлено, що 29.10.2004 ДП "Центральний ринок м. Севєродонецька" Луганської обласної спілки споживчих товариств та Севєродонецька міська рада уклали договір оренди землі № 305 з додатками №№ 1 та 2 відповідно до умов якого, останній надав, а ДП "Центральний ринок м. Севєродонецька" Луганської обласної спілки споживчих товариств прийняв в строкове платне користування земельні ділянки, загальною площею 1,5897 га, в тому числі, забудовані землі (землі комерційного використання) -1,5897 га, які заходяться за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр-т Хіміків, 27. Термін дії договору до 28.10.2029.

Відповідно до статуту предметом діяльності підприємства ринку є організація торгівлі на ринку; надання місць для схову продукції та їх попереднє бронювання, абонентне обслуговування з використанням торгових місць та складських приміщень, організація комплексних та спеціальних торгових місць з продажу окремих видів товару, тощо. Організація ринкової торгівлі повинна відповідати Правилам торгівлі на ринках м. Сєвєродонецька, затверджених рішенням Сєвєродонецької міськради № 2461 від 04.11.2005 далі –Правила) .

За п.п. 5,6 Правил розташування торгівельних місць на ринках, торгівельно-технологічного обладнання має бути зручним для здійснення торгівлі, відповідати вимогам санітарних, протипожежних правил та безпечних умов праці, забезпечувати вільний прохід покупців та належну культуру обслуговування.

Торгівельне місце –це площа, яка відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (ваг, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у т.ч. ручних), у контейнерах, кіосках, торгових модулях, палатках тощо. Усі торгівельні місця позначаються номерами.

За право займання торгівельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному в Положенні про ринковий збір.

Розділом ІІ Правил зобов'язано адміністрацію ринку:

- забезпечувати постійне утримання ринків в належному санітарно-технічному і протипожежному стані,

- створювати належні умови для додержання продавцями правил торгівлі, санітарного і протипожежного стану.

Правила передбачають укладення з продавцями торгівельних місць письмових угод із зазначенням розташування торгівельного місця, розміру та порядку оплати тощо.

Розділ ІІІ Правил зобов'язує фізичних осіб, які здійснюють ринкову торгівлю, сплачувати ринковий збір до початку торгівлі, дотримуватися вимог законодавства, у т.ч. Правил торгівлі на ринках м. Сєвєродонецька, Правил протипожежної безпеки, Правил безпеки руху.

Як встановлено господарським судом, позивач не укладав письмових договорів з відповідачами, а останні в свою чергу ринковий збір не сплачували, також відповідачі протягом тривалого терміну, порушують вимоги Правил шляхом здійснення ринкової торгівлі на не відведених для цього місцях (на технологічних проїздах) та правил пожежної безпеки.

Тому, господарські суди правомірно дійшли висновку, що позивач є законним користувачем земельної ділянки, яка самовільно зайнята відповідачами для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно довідок державного реєстратора від 05.05.2008 за № 152, від 11.08.2008 за № 271 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 у Сєвєродонецькій міській раді як фізична особа-підприємець не зареєстрована та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вона не значиться, а тому суд апеляційної інстанції у відповідності зі ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про припинення провадження у справі стосовно ОСОБА_4.

Доводи відповідачів про встановлення ними торгівельних палаток з метою реалізації конституційного права на проведення мітингу-пікету господарськими судами не прийняті до уваги, оскільки предметом даного спору є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом заборони встановлення торгівельних палаток, а не права відповідачів проводити мітинги відповідно до ст. 39 Конституції України.

Колегія суддів зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує на питання, які стосуються, оцінки доказів. Однак, оцінка доказів, на підставі яких суди попередніх інстанцій дійшли висновку про встановлення тих чи інших обставин справи відповідно до ст. 1117, не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України