ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2009 р.
№ 30/197-08-3920
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. (головуючий),
Харченка В.М., Мележик Н.І.
розглянувши у відкритому касаційну скаргу
судовому засіданні у м. Києві Громадського об’єднання громадян "Івушка"
на постанову
від 13.01.2009
Одеського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 30/197-08-3920
господарського суду
Одеської області
за позовом
Громадського об’єднання громадян "Івушка"
до
Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, Білгород-Дністровського державного аграрного технікуму
про
зобов’язання переукласти договір
Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2008 року громадське об’єднання громадян "Івушка" звернулося з позовом до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області та Білгород-Дністровського державного аграрного технікуму про зобов’язання переукласти договір оренди земельної ділянки від 21.04.2000 з позивачем.
Рішенням господарського суду Одеської області від 17.11.2008 у справі № 30/197-08-3920 в позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.01.2009, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 13.01.2009, рішення господарського суду першої інстанції від 17.11.2008 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 509, 510 ЦК України, ст. 180 ГК України, ст.ст. 21, 25 Закону України "Про оренду землі".
Відзивів на касаційну скаргу відповідачі до Вищого господарського суду України не надіслали.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування Одеським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, і це відповідає наявним матеріалам справи, 22.01.1965 виконавчим комітетом Білгород-Дністровської районної ради депутатів трудящих прийнято рішення № 19 "Про заходи, пов’язані з відводом земельних ділянок організаціям та закладам в с. Затока та с. Приморське, для таборів літнього відпочинку".
07.04.1995 між Білгород-Дністровською районною радою народних депутатів Одеської області та Білгород-Дністровським сільськогосподарським технікумом був укладений договір на право тимчасового користування землею, згідно умов якого технікуму надано в тимчасове користування строком на 1 рік земельну ділянку, площею 324 м2, з метою використання під заклад відпочинку.
Умовами вказаного договору сторони встановили, що землекористувач має право зводити житлові, виробничі і культурно-соціальні будівлі і споруди за погодженням з районною радою народних депутатів.
21.03.1998 між Білгород-Дністровською районною радою народних депутатів Одеської області та Білгород-Дністровським сільськогосподарським технікумом був укладений договір на право тимчасового користування землею, за яким Білгород-Дністровському сільськогосподарському технікуму надано в тимчасове користування строком до 2004 року земельну ділянку, загальною площею 0,23 га, з метою обслуговування бази відпочинку "Івушка".
Відповідно до наказу № 34-гу від 18.08.1998 по Білгород-Дністровському сільгосптехнікуму, вирішено передати позивачу в тимчасове користування строком на 5 років земельну ділянку, виділену сільгосптехнікуму рішенням Білгород-Дністровської районної ради від 15.03.1968.
Судами також встановлено, що з 07.03.2000 Білгород-Дністровською районною радою прийнято рішення "Про надання Білгород-Дністровському сільськогосподарському технікуму земельної ділянки в оренду для обслуговування закладу відпочинку "Івушка", на підставі якого між Білгород-Дністровською районною радою та Білгород-Дністровським сільськогосподарським технікумом було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в довгострокове користування на умовах оренди строком на чотири роки земельну ділянку із земель запасу району, загальною площею 0,23 га, розташовану на землях Будакської коси курорту Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, для обслуговування закладу відпочинку "Івушка", згідно з планом-схемою землекористування.
Рішенням Білгород-Дністровської районної ради від 05.08.2005 "Про делегування Білгород-Дністровській районній державній адміністрації повноважень Білгород-Дністровської районної ради як сторони в договорах оренди земельних ділянок, що були укладені до набуття у 2002 році чинності Земельного кодексу України (2768-14) № 2768-111 від 25 жовтня 2001 року" делеговано Білгород-Дністровській районній державній адміністрації повноваження Білгород-Дністровської районної ради як сторони в договорах оренди земельних ділянок, що були укладені до набрання у 2002 році чинності Земельного кодексу України (2768-14) , з усіма правами та обов’язками, передбаченими чинним законодавством.
Листом від 18.09.2006 позивач звернувся до Білгород-Дністровської районної ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 0,23 га, розташованої на території Будакської коси, а 29.05.2007 позивач звернувся до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації з заявою про укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,23 га, розташованої на території Будакської коси строком на один рік між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області та Білгород-Дністровським державним сільськогосподарським технікумом.
У зв’язку з тим, що Білгород-Дністровська районна державна адміністрація не відповіла на звернення позивача, він звернувся до господарського суду з цим позовом.
Сукупності встановлених по справі обставин апеляційний суд дав належну оцінку і дійшов до правильного висновку про безпідставність поданого позову. При цьому апеляційний суд правильно виходив з того, що договір оренди земельної ділянки від 21.04.2000 укладений між відповідачами у справі, у зв’язку з чим, позивач не може вимагати переукладення цього договору саме з ним, оскільки він не є стороною у оспорюваному договорі оренди земельної ділянки.
Такі висновки апеляційного суду не суперечать наявним матеріалам справи, а отже підстав для скасування прийнятої ним постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Громадського об’єднання громадян "Івушка" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.01.2009 та рішення господарського суду Одеської області від 17.11.2008 у справі № 30/197-08-3920 залишити без змін.
Головуючий Кочерова Н.О. Суддя Харченко В.М. Суддя Мележик Н.І.