в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача за первісним позовом Нестерук Б.П. (дов. №02/06 від 18.06.2008); - відповідача за первісним позовом Гриньов К.Л. (дов. б/н від 12.01.2009); - скаржника Ткаченко Н.В. (дов. №281 від 13.07.2009);

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.04.2008 (суддя Н.М. Дучал) відмовлено Консорціуму "Концесійні транспортні магістралі" (надалі позивач за первісним позовом) у задоволенні позовних вимог до ТОВ "Дортехмонтаж" (надалі відповідач за первісним позовом) про визнання опротестованих векселів №320456 1120 від 16.02.2005 на суму 12 15. 005,3 грн., №320456 1121 від 16.02.2005 на суму 14 000 000,00 грн., №320456 1122 від 16.02.2005 на суму 14 000 000,00 грн., векселедавцем яких є ЗАТ "Укргазпром" такими, що не підлягають оплаті Консорціумом "Концесійні транспортні магістралі"; задоволені зустрічні позовні вимоги ТОВ "Дортехмонтаж"

До Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на вказане рішення звернулося ВАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" (надалі скаржник) в порядку ст. 107 ГПК України. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуваним рішенням порушуються його права як учасника Консорціуму "Концесійні транспортні магістралі" на управління Консорціумом, на отримання частки прибутку від його діяльності, тощо. Крім того, скаржник стверджує, що президент Консорціуму не мав права без згоди Спостережної ради укладати від імені Консорціуму договори, вартість яких складає більше ніж 400 000,00 грн., на що не було звернуто уваги судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення. До того ж, судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, а саме: абз. 5 ст. 4, ст.ст. 46, 54 Уніфікованого закону, норми Закону України "Про обіг векселів в Україні" (2374-14) , ст.ст. 33, 34 ГПК України, тощо.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2009 у складі колегії суддів: головуючого судді Остапенка М.І., суддів Гончарука П.А., Малетича М.М. касаційну скаргу ВАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" прийнято до касаційного провадження; розгляд справи №19/35пн призначено на 27.05.2009.

Ухвалою Голови Вищого господарського суду України від 29.05.2009 у справі №19/35пн задоволено заяву ТОВ "Дортехмонтаж" про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Остапенка М.І., суддів Гончарука П.А., Малетича М.М.; справу №19/35пн передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Губенко Н.М., суддів Барицької Т.Л. (доповідач), Мирошниченка С.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.06.2009 у складі колегії суддів: головуючого судді Губенко Н.М., суддів Барицької Т.Л., Мирошниченка С.В. касаційну скаргу ВАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" прийнято до розгляду; розгляд справи №19/35пн призначено на 15.07.2009.

14.07.2009 до Вищого господарського суду України від ТОВ "Дортехмонтаж" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить оскаржуване рішення залишити без змін, вимоги касаційної скарги без задоволення.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із статтею 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій України" усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем і в статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Крім того, в п.п. 8, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 №8 "Про незалежність судової влади" (v0008700-07) встановлено, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом; звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу –поза випадками, передбаченим процесуальним законом, розгляду судами не підлягають; оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 107 ГПК України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та обов'язків.

Відповідно до статей 111-9, 111-10 ГПК України касаційна інстанція має право скасувати рішення у справі, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо господарський суд припустився такого порушення процесуальних норм як прийняття рішення, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

Зі змісту наведених вище норм випливає, що обов’язковою умовою задоволення касаційної скарги особи, яку не було залучено до участі у справі шляхом скасування рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення прийнятим рішенням прав та обов’язків такої особи.

Будь-який інший правовий зв’язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.

Крім того, рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов’язків цієї особи, тобто коли в рішенні суду безпосередньо розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права та обов’язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов’язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо: в описовій чи мотивувальній частині рішення наведені висновки або судження суду про права та обов’язки цієї особи.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2008 у справі №23/293.

Касаційна інстанція розглядає касаційну скаргу ВАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" в межах доводів чи стосується рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2008 у справі №19/35пн прав і обов'язків скаржника.

Звертаючись до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, скаржник своє право касаційного оскарження обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення суду порушує його права та обов'язки як учасника Консорціуму, оскільки, у зв'язку із його прийняттям, на нього покладається обов'язок як учасника Консорціуму щодо участі в погашенні неіснуючої заборгованості, всупереч вимогам статуту Консорціуму, адже, після прийняття оскаржуваного рішення було порушено провадження у справі №8/136 про банкрутство Консорціуму; крім того, скаржник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє доводи касаційної скарги, оскільки вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2008 у справі №19/35пн не стосується (не порушує) прав та інтересів ВАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ", виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову Консорціуму "Концесійні транспортні магістралі" пред'явленого до ТОВ "Дортехмонтаж" є вимога визнати опротестовані векселі такими, що не підлягають оплаті; предметом зустрічного позову ТОВ "Дортехмонтаж", пред'явленого до Консорціуму "Концесійні транспортні магістралі", є вимога про стягнення грошових коштів.

В оскаржуваному ВАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" рішенні господарського суду Донецької області від 11.04.2008 відсутня згадка про вказане товариство як в резолютивній, так і в описовій і мотивувальній частині рішення; в рішенні відсутні будь-які висновки або судження суду стосовно прав чи обов'язків ВАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ"; господарський суд не зобов’язував скаржника вчинити будь-які юридично значимі дії стосовно виплат за спірними векселями, тощо.

Таким чином, твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення та посилання оскаржувача на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок винесення господарським судом спірного рішення не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення колегія суддів не вбачає. Оскільки скаржник не є стороною у справі, і не довів, що має бути залучений до розгляду цього спору, його доводи по суті рішення господарського суду першої інстанції не розглядаються судовою колегією.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи скаржника про покладення на нього обов'язку як учасника Консорціуму у зв'язку із прийняттям оскаржуваного рішення щодо участі у сплаті наявної у Консорціума заборгованості спростовуються ч. 4 ст. 123 ГК України, якою передбачено, що об'єднання підприємств (яким відповідно до ч. 4. ст. 120 ГК України є консорціум) не відповідає за зобов'язаннями його учасників, а підприємства-учасники не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором або статутом об'єднання; відповідно ж до п. 2.10. Статуту Консорціуму "Концесійні транспортні магістралі" Консорціум не відповідає за зобов'язаннями своїх учасників, а учасники не відповідають за зобов'язаннями Консорціуму.

Крім того, матеріалами справи спростовуються твердження скаржника про неоскарження сторонами у справі №19/35пн рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2009 у вказаній справі, оскільки в матеріалах справи (а.с. 118) міститься ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2008 у справі №19/35пн, якою позивачу за первісним позовом у даній справі –Консорціуму "Концесійні транспортні магістралі" повернуто його апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2008 на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України, у зв'язку з несплатою державного мита за подання апеляційної скарги.

Таким чином, подана в порядку ст. 107 ГПК України касаційна скарга ВАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" не містить правових підстав для скасування рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2008 у справі №19/35пн.