Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвська Н.Г. –головуючого,

Мележик Н.І.,

Волік І.М.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Дочірнього підприємства "Газ-Тепло"

Національної акціонерної компанії

Нафтогаз України"

на рішення господарського суду м. Києва

від 25.11.2008 року

та на постанову Київського апеляційного

господарського суду від 19.03. 2009 року

у справі №47/33

господарського суду міста Києва

за позовом Прокурора Золочівського району в

інтересах держави в особі Золочівської

міської ради та Міського комунального

підприємства "Золочівтеплоенерго"

до Дочірнього підприємства "Газ-Тепло"

Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України"

про стягнення 962 362,29 грн.

за участю представників:

позивача - не з"явились

відповідача - не з"явились

прокурора- Шокіної Т.В.

У вересні 2007 року прокурор Золочівського району в інтересах держави в особі Золочівської міської ради та Міського комунального підприємства "Золочівтеплоенерго" звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Газ –Тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 962 362,39 грн. боргу за надані послуги з транспортування природного газу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.11.2008 року (суддя Кондратова І.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2009 року (судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І., Верховець Б.В.), позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 962 362,39 грн. боргу, 9 623,62 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

У касаційній скарзі Дочірнє підприємство "Газ –Тепло" Національної акціонерної компанії просить скасувати рішення господарського суду м. Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду. В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу –без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що між Міським комунальним підприємством "Золочівтеплоенерго" (підрядник) та Дочірнім підприємством "Газ-Тепло" (замовник) 01.10.2005 року укладений договір про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/05-332 (надалі –договір). Згідно розділу 8 даного договору сторони погодили, що замовник передає підряднику природний газ для виробництва готової продукції в обсягах, визначених п.3.1 цього договору. Замовник зобов"язаний прийняти від підрядника готову продукцію, вироблену з використанням природного газу з додержанням умов цього договору. Замовник сплачує підряднику вартість отриманих послуг в розмірі та порядку, встановленому цим договором згідно акту, вказаного в п.9.1 договору.

На виконання умов укладеного договору МКП "Золочівтеплоенерго" надало послуги на загальну суму 1980778,12 грн., що підтверджується відповідними актами виконанах робіт: № 10 П/332 за жовтень 2005 року від 31.10.2005 року, № 11 П/332 за листопад 2005 року від 31.11.2005 року, № 12 П/332 за грудень 2005 року від 31.12.2005 року, № 01 П/332 за січень 2006 року від 31.01.2006 року, № 02 П/332 за лютий 2006 року від 28.02.2006 року, №03 П/332 за березень 2006 року від 31.03.2006 року, №04 П/332 за квітень 2006 року від 30.04.2006 року, №05 П/332 за травень 2006 року від 31.05.2006 року. В свою чергу, ДП "Газ-Тепло" сплатило підприємству за вказані роботи суму в розмірі 1 018 415,73 грн. Таким чином, борг ДП "Газ-Тепло" склав 962 362,39 грн.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов"язання мають виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.

Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов"язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пре"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, керуючись відповідними статтями Цивільного кодексу України (435-15) дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 962 362,29 грн. суми боргу.

При цьому місцевий та апеляційний господарські суди вірно врахували, що сторонами не встановлений строк виконання зобов"язання, а звернення позивача 04.09.2007 року до відповідача з вимогою про сплату боргу залишилось без виконання.

Посилання скаржника на те, що прокурор звернувся з майновим позовом, який виник з господарського договору, укладеного комунальним підприємством, яке за своїм статутом має на меті отримання прибутку і жодних інтересів держави у цьому спорі не існує, в зв"язку з чим суд помилково порушив провадження у справі за позовом неналежної особи, не приймається судом до уваги, враховуючи наступне.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. (v003p710-99) у справі N 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України (254к/96-ВР) , так і нормами інших правових актів. Зміст поняття "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, у даному позові прокурор підставно визначив та оцінив наявність порушення чи загрозу порушень державним інтересам та звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Золочівської міської ради та Міського комунального підприємства "Золочівтеплоенерго".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи Київським апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об"єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Газ-Тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду м. Києва від 25.11.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2009 року у справі №47/33 залишити без змін.