ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2009 р.
№ 3/223
( Додатково див. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (rs3374009) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.І.
суддів :
Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.
розглянувши касаційну скаргу
Світловодської центральної районної лікарні
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2009 р.
у справі за позовом
Акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк"
до
Світловодської центральної районної лікарні
про
спонукання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
у вересні 2008 року, Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк" в особі Кременчуцької філії звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом про зобов’язання Світловодської центральної районної лікарні виконати умови договору № 12/12 від 04.04.2008р. щодо перерахування коштів для обслуговування платіжних карток по виплаті заробітної плати працівникам установи.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2008р. позов задоволено. Постановлено зобов’язати Світловодську центральну районну лікарню у відповідності з договором № 12/12 від 04.04.2008р. перераховувати Акціонерному комерційному банку "Східно-Європейський банк" грошові кошти для їх подальшого зарахування на відкриті в Кременчуцькій філії Акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" спеціальні карткові рахунки працівників Світловодської центральної районної лікарні у сумі, яка дорівнює загальній сумі, що зазначена в платіжній відомості, наданій банку та перераховувати банку комісійну винагороду, відповідно до його тарифів, визначених договором.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2009р. апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.
Судові рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду від 11.06.2009р. порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на не правильну правову оцінку судами обставин справи, безпідставність висновків щодо його заборгованості перед банком і просить рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати, постановивши нове рішення, яким у позові відмовити.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить прийняті у справі судові рішення скасувати і провадження у справі припинити у зв’язку з припиненням дії договору за угодою сторін від 16.04.2009р.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що судові рішення не можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню, з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.
Постановляючи про задоволення позову, господарський суд першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відмова відповідача здійснювати переказ грошей є порушенням договірних зобов’язань, до виконання яких він може бути примушений у судовому порядку.
Проте, погодитись з наведеними мотивами задоволення позову не можна, оскільки висновки суду зроблено без належної правової оцінки дійсних обставин справи.
Відповідно до п. 2.2.4 договору № 12/12 від 04.04.2008р., на який в своїх обґрунтуваннях посилається позивач, відповідач дійсно взяв на себе зобов’язання перераховувати до банку грошові кошти працівників своєї установи для подальшого їх зарахування на спеціальні карткові рахунки останніх.
Вважаючи, що зазначене є безспірним обов’язком відповідача перед банком, суди не звернули увагу на те, що банк здійснює лише обслуговування спеціальних карткових рахунків у межах сум, які на них зараховані і не вправі вимагати від будь-кого перераховувати кошти на ці рахунки, оскільки відповідач у даній справі виконує лише доручення своїх працівників, як власників коштів щодо їх перерахування на особисті рахунки і можливий спір між платником, у даному випадку установою та робітником, не регулюється банківським законодавством, а тому, при такому положенні, судові рішення про зобов’язання відповідача виконувати договір на користь банку, а не отримувачів коштів, які не уповноважували банк на захист своїх інтересів, не можна визнати законними і обґрунтованими.
За таких обставин та враховуючи, що спірний договір розірвано за взаємною згодою сторін, прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з’ясувати дійсні обставини справи і з урахування встановленого постановити законне та обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2009 року скасувати, а справу передати до господарського суду Кіровоградської області на новий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А.Гончарук
Л.В.Стратієнко