Позивачі звернулися до суду з позовом про визнання незаконним та недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Універсальний магазин "Чайка"від 04.12.2003 р. у частині уступки ОСОБА_16. частини своєї частки у статутному фонді товариства у розмірі 3% ОСОБА_12., ОСОБА_10 ОСОБА_11., визнання незаконним та недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Універсальний магазин "Чайка"від 04.12.2003 р. у частині уступки ОСОБА_22. частини своєї частки у статутному фонді товариства у розмірі 2% ОСОБА_13, ОСОБА_9., визнання незаконним та недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Універсальний магазин "Чайка"від 04.12.2003 р. в частині прийняття в учасники товариства ОСОБА_5., ОСОБА_6., та розподілу часток статутного фонду ОСОБА_5. - 3%, ОСОБА_6. - 5%, визнання незаконним та недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Універсальний магазин "Чайка"від 12.02.2004 р. у частині прийняття в учасники товариства ОСОБА_7., ОСОБА_8., розподілу 31% статутного фонду товариства, розподілу часток учасників у статутному фонді та визнання права на частку у статутному фонді відповідача за ОСОБА_1. у розмірі 13,6%, за ОСОБА_2. - 13,6%, за ОСОБА_3. - 10,94%, за ОСОБА_4. - 4,1%.

В процесі розгляду справи позивачі доповнили позов вимогою про визнання недійними рішень зборів від 20.07.2004р. про виключення із складу учасників товаристваОСОБА_4 і ОСОБА_3. та від 21.01.2005р про виключення із складу учасників товариства ОСОБА_2.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2008р. (суддя Шкуро В.М.) позов задоволено частково.

Визнано незаконним та недійним рішення загальних зборів ТОВ "Універсальний магазин "Чайка" від 20.07.2004р. про виключення із складу учасників ТОВ "Універсальний магазин "Чайка" ОСОБА_4таОСОБА_3.

Визнано незаконним та недійним рішення загальних зборів ТОВ "Універсальний магазин "Чайка" від 21.01.2005р. в частині виключення із складу учасників ТОВ "Універсальний магазин "Чайка" ОСОБА_2.

Визнано незаконним та недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Універсальний магазин "Чайка"від 04.12.2003 р. у частині

- відступлення ОСОБА_16. частки в розмірі 2,25% статутного фонду товариства ОСОБА_12., ОСОБА_10 ОСОБА_11.;

- відступлення ОСОБА_22. частки в розмірі 1,67% статутного фонду товариства ОСОБА_13 та ОСОБА_9.

- передачі третім особам частки в розмірі 8 % статутного фонду товариства.

Визнано незаконним та недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Універсальний магазин "Чайка"від 12.02.2004 р. в частині розподілу 31% статутного фонду товариства.

Визнано за ОСОБА_1право на частку у статутному фонді ТОВ "Універсальний магазин "Чайка" у розмірі 13,85%.

Визнано за ОСОБА_2право на частку у статутному фонді ТОВ "Універсальний магазин "Чайка" у розмірі 13,85%.

Визнано за ОСОБА_3право на частку у статутному фонді ТОВ "Універсальний магазин "Чайка" у розмірі 11,07%.

Визнано за ОСОБА_4право на частку у статутному фонді ТОВ "Універсальний магазин "Чайка" у розмірі 4,14%.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з відповідача на користь позивачів 10000 грн. сплачених за послуги адвоката.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.10.2008р. (головуючий Заплава Л.М., судді Фенько Т.П., Голик В.С.) вказане рішення суду скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивачі звернулися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просять її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує підстави скасування постанови та просить суд касаційної інстанції оскаржуване судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Треті особи не скористались правом, наданим ст. - 111-2 ГПК України, не надіслали відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті - 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4та треті особи не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні з 05.02.2009р. по 12.02.2009р. оголошувалась перерва.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно установчого договору про створення і діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальний магазин "Чайка", зареєстрованого в новій редакції рішенням виконкому Керченської міськради від 24.12.2001 року, склад учасників товариства та розмір часток в статутному фонді, що розділений серед учасників товариства пропорційно їх внескам в статутний фонд, є наступним: ОСОБА_13 - 3%, ОСОБА_9. - 3%, ОСОБА_12. - 4%, ОСОБА_11. - 3%, ОСОБА_22. - 8%, ОСОБА_23. - 8%, ОСОБА_24. - 8%, ОСОБА_15- 8%, ОСОБА_3. - 8%, ОСОБА_16. - 5%, ОСОБА_17- 8%, ОСОБА_4. 3%, ОСОБА_2. -10%, ОСОБА_18. - 2%, ОСОБА_19. - 10%, ОСОБА_20. - 3%, ОСОБА_21. - 3%, ОСОБА_22. - 3%.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Універсальний магазин "Чайка"від 01.07.2003р., позивачі ОСОБА_2., ОСОБА_19., ОСОБА_3., ОСОБА_4. виключені зі складу учасників товариства.

04.12.2003 року загальними зборами учасників ТОВ "Універмаг "Чайка"були прийняті рішення щодо перерозподілу часток у зв'язку з переуступкою частки учасниками, розподіл частки, придбаної товариством та прийняття третіх осіб.

Відповідно до змісту протоколу зборів учасників від 04.12.2003р. №10 учасники погодились з відступленням учасниками частини своїх часток статутного фонду товариства іншим учасникам. ОСОБА_16. відступила ОСОБА_12. - 1%, ОСОБА_10 - 1%, ОСОБА_11. - 1%. Учасник товариства ОСОБА_22. відступила ОСОБА_13 - 1%, ОСОБА_9. - 1%. Загальні збори учасників прийняли також рішення про прийняття до складу учасників товариства третіх осіб ОСОБА_5. ОСОБА_6. та про передання їм частки статутного фонду учасника товариства ОСОБА_23у розмірі 8%, яка була придбана самим товариством (т. 1, а.с.21-25).

12 лютого 2004 року прийнято рішення про передачу належних виключеним 01.07.2003 учасникам товариства (позивачам) часток в статутному фонді у розмірі 31 % іншим учасникам товариства, а також третім особам - ОСОБА_7. та ОСОБА_8.

Втім, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3не погодившись з вищезазначеними рішеннями зборів учасників відповідача, звернулись з відповідним позовом до суду, оскільки рішення в частині перерозподілу часток у статутному фонді порушує їх переважне право на придбання частки учасника товариства та нерозподіленої частки в статутному фонді товариства, а в частині прийняття рішень про їх виключення із складу учасників товариства, безпідставно застосовано статтю 64 Закону України "Про господарські товариства", так як на зборах учасники висловлювались стосовно виконання позивачами трудових обов'язків, а не обов'язків учасника товариства.

Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в позові, оскільки позивачі на момент прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів від 04.12.2003р. та від 12.02.2004р. не були учасниками товариства, так як виключені зі складу учасників рішенням від 01.07.2003р. і поновлені у складі лише 15.03.2004р., що свідчить про відсутність у них права приймати участь у перерозподілі часток та заявляти відповідний позов про визнання за ними права на частку у статутному фонді.

Безпідставним визнаний позов і в частині визнання недійсними рішень загальних зборів від 20.07.2004р. та від 21.01.2005р. про повторне виключенняОСОБА_4, ОСОБА_3. та ОСОБА_2. зі складу учасників товариства за спричинення майнової шкоди товариству, створення та приховування дій, внаслідок яких заподіяна шкода товариству та за перешкоду у досягненні товариством своїх цілей, оскільки наявні в матеріалах справи акти ревізійної комісії свідчать про зловживання позивачами своїми повноваженнями, а в акті державної податкової інспекції в місті Керчі від 16.04.2004р. засвідчено факт навмисного перекручення бухгалтерського обліку з ціллю приховати нестачу.

Проте колегія суддів Вищого господарського суду України погодитись з такими висновками суду апеляційної інстанції не може, оскільки відмовляючи в частині визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства від 20.07.2004р. та від 21.01.2005р. про повторне виключення ОСОБА_4, ОСОБА_3. та ОСОБА_2. зі складу учасників за спричинення майнової шкоди товариству, створення умов і приховування дій, внаслідок яких заподіяна шкода товариству, перешкоджання досягненню цілей товариства, апеляційний господарський суд не врахував, що відповідно до ст. 64 Закону України "Про господарські товариства"учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Зазначена норма Закону носить імперативний характер та не підлягає розширеному тлумаченню.

При цьому, слід врахувати, що відповідно до ч.2 ст. 1 Закону України "Про господарські товариства", господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Наведена норма кореспондується із закріпленими у пункті 16 установчого договору товариства в редакції від 24.12.2001р. цілями товариства, де зазначено, що метою діяльності товариства є одержання прибутку (т.1, а.с. 15-20).

Обов'язки ж учасника товариства передбачені статтею 11 Закону України "Про господарські товариства", пунктом 4.2 Статуту товариства в редакції 26.02.1999р. та пунктом 78 Статуту товариства в редакції від 21.05.2004р.

Натомість з протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Універсальний магазин "Чайка"від 20.07.2004р. №12 та від 21.01.2005р. №14, як вірно встановлено судом першої інстанції, вбачається, що учасники товариства висловлювали лише зауваження щодо виконання трудових обов'язків ОСОБА_3. як головного бухгалтера, ОСОБА_4. - комерційного директора, ОСОБА_2. - генерального директора. В зазначених протоколах не наведені факти невиконання статутних обов'язків позивачами, які могли би бути підставою виключення з товариства та в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків і якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства, оскільки акт ревізійної комісії товариства, який у травні 2003 року виявив нестачу в секції "Будматеріали"ТОВ "Універмаг "Чайка", де працювали ОСОБА_19., ОСОБА_12. та ОСОБА_18. у сумі 23950,12грн; аудиторські звіти по дослідженню окремих фактів у господарській діяльності товариства у 2002 році та першому кварталі 2003 року та витяг з акту державної податкової інспекції в м. Керчі від 16.04.2004р. (т.2, а.с. 106-124) стосуються господарської діяльності товариства в цілому та свідчать, що підприємство за звітний період все ж таки отримало прибуток. Факт отримання прибутку підтверджується і протоколом загальних зборів учасників товариства від 17.05.2003 року.

Отже, відповідач не навів доказів систематичного невиконання, або неналежним чином виконання позивачами обов'язків саме учасника товариства, та не навів доказів, що вони своїми діями перешкоджали досягненню цілей товариства, оскільки надані докази на підтвердження правомірності такої дії як виключення зі складу учасників і які апеляційним господарським судом визнані як належні стосуються виключно виконання позивачами своїх трудових обов'язків, а не обов'язків учасника товариства, про що вірно зазначав місцевий господарський суд.

Передчасним є висновок суд апеляційної інстанції і в частині відсутності у позивачів права приймати участь у перерозподілі часток та заявляти позов про визнання за ними права на частку у статутному фонді, оскільки згідно до ст. 53 Закону України "Про господарські товариства"(в редакції, що діяла на час прийняття оспорюваного рішення від 04.12.2003р.), учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього товариства, а якщо передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасник товариства користується переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі. При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково

Аналогічні положення щодо відступлення та придбання частки (її частини) статутного фонду товариства закріплені в пункті 5.10 Статуту товариства (т.1, а.с.7-14) та в пунктах 23, 24 установчого договору (т.1, а.с. 15-20).

Отже, за змістом наведених норм та установчих документів відповідача відступлення частки (її частини) статутного фонду товариства одному чи кільком учасникам цього товариства або третім особам можливо при наявності обов'язкової умови - згоди решти учасників товариства на таке відступлення. Зазначена умова є забезпеченням реалізації учасниками переважного права на придбання частки (її частини) учасника, який її відступив.

Тому, оскільки позивачі не давали згоди на відступлення ОСОБА_16. і ОСОБА_22. частин належних їм часток у статутному фонді товариства, що вірно встановлено місцевим господарським судом, рішення відповідача від 04.12.2003р. про відступлення часток учасниками та передання 8% статутного фонду третім особам ОСОБА_5., ОСОБА_6. порушує право ОСОБА_2., ОСОБА_1., ОСОБА_4., ОСОБА_3. на придбання часток пропорційно їх часткам, що відступаються, та переважне право перед третіми особами на частку статутного фонду, яку придбало ТОВ "Універмаг "Чайка"у учасника товариства ОСОБА_23

Тим більш, що позивачі висловлювали бажання придбати 8% статутного фонду, що належали ОСОБА_23., проте відповідач відмовив їм в цьому, що підтверджується протоколом зборів від 17.05.2003 року (т.3, а.с.65-68). При цьому, судом першої інстанції встановлено, що решта учасників товариства, які приймали участь у зборах учасників ТОВ "Універмаг "Чайка"04.12.2003 року ОСОБА_13, ОСОБА_9., ОСОБА_12., ОСОБА_11, ОСОБА_22., ОСОБА_24.,ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17., ОСОБА_18., ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22. - відмовились від свого переважного права на придбання 8% статутного фонду товариства, що підтверджується протоколом №10, з якого вбачається, що вони були обізнані про переважне право придбання частки статутного фонду, висловлювались про доцільність передачі частки третім особам та одностайно проголосували за передачу частки третім особам.

Поза увагою суду апеляційної інстанції, залишився і той факт, що рішеннями Керченського міського суду від 15.03.2004 року, 29.06.2004 року, 30.06.2004 року про визнання недійсними рішення загальних зборів від 01.07.2003 року в частині виключення ОСОБА_1.. ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. зі складу учасників товариства, встановлено незаконність виключення позивачів зі складу учасників 01.07.2003р. та поновлено їх у статусі учасників товариства, що спростовує доводи про відсутність у позивачів права на участь в перерозподілі часток, які відступаються, та частки, що придбана товариством від іншого учасника товариства.

Отже, рішення відповідача від 04.12.2003 року в частині передачі третім особам -ОСОБА_5., ОСОБА_6. частки, що належала ОСОБА_23. у розмірі 8%, яка була придбана самим товариством, та відступлення ОСОБА_16. ОСОБА_12. - 1%, ОСОБА_10. - 1%, ОСОБА_11. - 1% і відступлення ОСОБА_22. ОСОБА_13- 1%, ОСОБА_9. - 1%, не відповідає вимогам ст.53 Закону України про господарські товариства", а також вимогам пункту 5.10 Статуту товариства, зареєстрованого 26.02.1999 року, що правильно було визначено місцевим господарським судом.

Окрім цього, відповідно до установчого договору ТОВ "Універмаг "Чайка"позивачам належить право на частки в статутному фонді товариства в загальному розмірі 31%. Виключаючи 01.07.2003 року позивачів зі складу учасників, вартість частини майна товариства, пропорційно частці позивачів у статутному фонді, відповідно до вимог ст. 54 Закону України "Про господарські товариства"відповідач не сплатив.

Відповідно до приписів ст. 53 Закону України "Про господарські товариства"товариство може передати іншим учасникам або третім особам частку учасника товариства з обмеженою відповідальністю у разі придбання частки учасника товариства самим товариством.

Самим товариством частки позивачів в загальному розмірі 31% придбані не були і позивачі зазначені частки не відступали, але незважаючи на це, 12 лютого 2004 року відповідач прийняв рішення про передачу зазначених часток іншим учасникам товариства, а також третім особам - ОСОБА_7. та ОСОБА_8., яких також прийняв до складу учасників (т.1, а.с.26-28).

Відтак, оскільки відповідач порушив зазначені вимоги закону, а також не визнав права ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. як учасників товариства після визнання судом недійсними рішення зборів учасників товариства від 01.07.2003 року про виключення позивачів зі складу учасників товариства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що права позивачів порушені, а відтак підлягають судовому захисту шляхом визнання за ними права на частку статутного фонду з урахуванням права ОСОБА_12., ОСОБА_10., ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12. на придбання частини частки ОСОБА_16., ОСОБА_22. пропорційно їх часткам в статутному фонді.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний господарський суд дав невірну юридичну оцінку обставинам справи, а тому у нього не було правових підстав для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим, яке прийнято з дотриманням всіх вимог, встановлених до судового рішення постановою Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) .