У червні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект-АСУ" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Державної податкової інспекції у м.Кіровограді за рахунок коштів державного бюджету України, передбачених для фінансування ДПІ у м.Кіровограді, на користь позивача шкоди в розмірі 15725294,40грн., заподіяної неправомірними діями працівників податкового органу, стягнення з ДПІ у м.Кіровограді витрат на проведення судової експертизи в розмірі 2598, 42грн., витрат по сплаті державного мита в розмірі 1700,00грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00грн..

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 01.11.04р. залучено відділення державного казначейства у м.Кіровограді до участі у справі в якості іншого відповідача (т.1 а.с.60-61).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.06.06 року у справі №6/201 (суддя Баранець О. М.) позовні вимоги задоволено повністю. Замінено Кіровоградську об’єднання державну податкову інспекцію її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м.Кіровограді.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд виходив з того, що протиправність дій посадових осіб органів державної податкової служби, безпосередній причинний зв’язок між правопорушенням та заподіянням шкоди підтверджується фактами, встановленими в судових рішеннях, які вступили в законну силу, а саме, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.10.01р. у справі №05-01/1248/8-110/9/8 та рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25.06.04р.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2009р. (колегія суддів у складі: Сизько І.А.- головуючий, суддів Кузнецова І.Л., Верхогляд Т.А.) вказане рішення суду скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено. Припинено стягнення за наказами господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2007р., від 22.10.2007р. №6/201.

Не погоджуючись з постановою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект-АСУ" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, оскільки судом при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Спецкомплект-АСУ" здійснювало поставки на ВП "Запорізька АЕС" шафів УКТС-М на підставі договору №116 від 11.04.1995р. Зобов’язання по цьому договору виконані повністю.

Окрім вказаного договору, поставка шафів здійснювалась на підставі договору №36. Так, АНВКТ "Радій" (постачальник) та ВП "Запорізька АЕС" (покупець) уклали 12.02.1997р. договір №36 на виготовлення та поставку відповідної продукції.

02.10.1997р. до договору №36 ВП "Запорізька АЕС" (покупець), АНВКТ "Радій" (виробник) та АТЗТ "Твій дім" (постачальник) підписали додаткову угоду №1, що у відповідності з п.2.3. договору сторони домовилися проводити розрахунки шляхом проведення взаємозаліків через постачальника по підприємствах боржникам за спожиту електроенергію.

16.07.1998р. до договору №36 між тими ж сторонами підписано додаткову угоду №3, що "відповідно до п. 2.3. договору сторони домовилися проводити розрахунки шляхом прийняття покупцем простого векселя постачальника авальованого виробником.

Рішенням ДПІ в м.Кіровограді №7388/24 від 18.08.1998р. було зупинено операції по рахунку №260030155287 АТЗТ "Спецкомплект-АСУ" в Кіровоградській філії "Укрексімбанк" у зв’язку з непогашенням сум заборгованості по платежах до бюджету .

За наслідками перевірки ТОВ "Спецкомплект-АСУ", ДПІ у м.Кіровограді було винесено рішення №939-23-1/23225807/4268 від 29.04.1999р. про застосування та стягнення фінансових санкцій.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області у справі №05-01/1248/8-110/9/8 від 11.10.2001р. рішення ДПІ у м.Кіровограді №939-23-1/23225807/4268 від 29.04.1999р. було визнано недійсним. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2002р. у справі №02-5/13-19/5(05-01/1248/8-110/9/8) рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.10.2001р. у справі №05-01/1248/8-110/9/8 залишено без змін, а апеляційна скарга ДПІ у м. Кіровограді - без задоволення.

ATЗТ "Спецкомплект-АСУ" 19.01.2000р. надало в ДПІ м.Кіровограда "Повідомлення про закриття рахунку" №26005301330286 в Промінвестбанку України, МФО 323301. Дата закриття рахунку 17.01.2000р.

Також ATЗТ "Спецкомплект-АСУ" 19.01.2000р. надало в ДПІ м.Кіровограда "Повідомлення про відкриття рахунку" №2600530133228 в Промінвестбанку України, МФО 323301. Дата відкриття рахунку 17.01.2000р.

Директор ТОВ "Спецкомплект-АСУ" Волохов Аркадій Олександрович звернувся з позовом до Кіровоградської ОДПІ про захист права на повагу до честі, гідності та недоторканості ділової репутації. В позові посилався на те, що відповідач розповсюдив стосовно нього, як директора ТОВ "Спецкомплект-АСУ" і фізичної особи неправдиву інформацію, що порочить його честь, гідність і ділову репутацію.

Рішенням від 25.06.2004р. Кіровський райсуд м.Кіровограда визнав факт, що спричинення збитків підприємству ТОВ "Спецкомплект-АСУ" та доведення його до банкрутства знаходяться в безпосередньому причинному зв’язку із неправомірними діями та проведенням розслідування кримінальної справи ДПІ м.Кіровограда, правонаступником якої є ОДПІ м.Кіровограда, відносно його посадових осіб, в тому числі і позивача, що в свою чергу завдало шкоди діловій репутації товариства та честі і гідності Волохову А.О., як його керівнику та фізичній особі. Зобов’язано ОДПІ м.Кіровограда поновити порушене особисте немайнове право Волохова А.О. шляхом відкликання недостовірної інформації, наданої засобам масової інформації, та спростувати через ці ж засоби.

Ухвалою судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 01.09.2004р. зазначене рішення місцевого суду Кіровського району м.Кіровограда залишено без змін.

За довідкою філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Кіровограді №55-21 від 18.06.2004р. в зв'язку з дією Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , на виконання листа ДПІ в м.Кіровограді №24778/24 від 14.11.2003р., рух коштів по рахунку позивача відновлено з 18.11.2003р. (т.1 а.с.37).

Як свідчать матеріали справи (листи ATЗТ "Спецкомплект–АСУ" на адресу ВП "Запорізька АЕС", листи АНВКТ "Радій" на адресу ВП "Запорізька АЕС", авізо, листи ДАЕК "Кіровоградобленерго"), розрахунки між ATЗТ "Спецкомплект-АСУ" та ВП "Запорізька АЕС" за поставку шафів по договору здійснювались шляхом заліку за спожиту різними суб'єктами підприємницької діяльності електроенергію через ДАЕК "Кіровоградобленерго".

Згідно актів приймання–передачі векселів №36-952 від 19.10.1998р., №04/17 від 09.07.1998р., №3В-1216 від 06.11.1998р., №б/н від 04.11.1999р., листів ВП "Запорізька АЕС" №3-10-08/659 від 01.10.1998р., №3-10-08/658 від 01.10.1998р., №3-10-08/655 від 01.10.1998р., факсограм, листів-повідомлень, АТЗТ "Спецкомплект-АСУ" в рахунок погашення заборгованості за поставку шафів УКТС-М згідно договору були передані векселі.

Згідно п. 2.1. Статуту ТОВ "Спецкомплект-АСУ" товариство є правонаступником АТЗТ "Спецкомплект-АСУ". Відповідно до п. 1.1. Статуту АТЗТ "Спецкомплект-АСУ" товариство є правонаступником АТЗТ "Твій дім".

За Графіком №ЗУ постачання шаф УКТС в період з 20.12.1998р. по 30.09.1999р. постачанню підлягали шафи кросові в кількості 58 шт., шафи базові в кількості 317 шт., шафи РТ-М в кількості 28 шт. При цьому в період з 29.04.1999р. (дата винесення ДПІ рішення за наслідками перевірки) по 30.09.1999р. було передбачено постачання тільки шаф базових в кількості 113штук (т.1 а.с.129-131).

За висновком комісійної судово-економічної експертизи №9445 від 18.06.07р. Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса підтверджується поставка позивачем на виконання умов договору №36 шаф базових в кількості 168шт., шаф кросових в кількості 2шт., шаф РТ-М в кількості 36шт., та має місце перепоставка шаф РТ-М в кількості 8 шт.

Експерти зазначають, що не можливо визначити чи мав позивач фактичну можливість здійснити в повному обсязі поставку товару, передбаченого умовами договору №36, та не можливо визначити чисту суму недоотриманого позивачем прибутку в зв’язку з невиконанням умов договору.

Згідно позовної заяви та доданого до неї уточнюючого розрахунку матеріальної шкоди (прямих збитків та упущеної вигоди), спричиненої ТОВ "Спецкомплект-АСУ" незаконними діями податкової служби, суму матеріальної шкоди визначено як різницю між узгодженою ціною реалізації шаф згідно графіка №ЗУ та узгодженою закупівельною ціною, виходячи з недопоставки шаф в загальній кількості 403 штуки, в тому числі: шаф базових –317 шт., шаф кросових –58 шт., шаф РТ-М –28 шт.

Спірні відносини регулюються ст. 440 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року), оскільки спірні правовідносини виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) .

Відповідно до ч.1 ст. 440 Цивільного кодексу УРСР, шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством Союзу РСР. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

Таким чином, підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає такі елементи, як шкода, протиправність поведінки, причинний зв'язок між ними, а також вина заподіювача шкоди. За відсутності хоча б однієї з умов, правові підстави для відшкодування шкоди відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Зокрема, підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки з поданих позивачем матеріалів неможливо зробити висновок про те, чи є у даному випадку такі умови відповідальності, як безпосередній причинний зв`язок між зазначеними позивачем діями і шкодою, вина відповідача-1.

Правомірним є висновки суду апеляційної інстанції, що позивачем не доведено, а місцевим господарським судом не встановлено, що у підприємства була реальна можливість одержання доходу і що підприємство вжило усіх заходів щодо його отримання, а учинення дій податковими органами стало єдиною причиною невиконання договору, а отже, і неодержання підприємством доходу. Тобто, що недопоставка ТОВ "Спецкомплект-АСУ" шафів безпосередньо пов’язана з діями ДПІ у м.Кіровограді, відбулась внаслідок цих дій і тільки в результаті цих дій ДПІ у м.Кіровограді.

З врахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Доводи скаржника, викладені у касаційні скарзі, не спростовують висновків суду попередньої інстанцій та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи господарським апеляційним судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.