розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 8 січня 2009 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2009 р. у справі № 8/173-08(25/67-07) Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Закритого акціонерного товариства "Царичанський завод мінводи" до: 1) Відкритого акціонерного товариства "Царичанський консервний завод; 2) Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Відкрите акціонерне товариство "Райфайзен банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції банку про визнання договору недійсним, -

Закрите акціонерне товариство "Царичанський завод мінводи" звернулось до господарського суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Царичанський консервний завод" та Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Відкрите акціонерне товариство "Райфайзен банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції банку про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що розташоване по вул. Кірова, 164, 166-а, 168 у смт. Царичанка Дніпропетровської області.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 8 січня 2009 р. позов задоволено, визнано недійсними три договори купівлі-продажу нерухомого майна, що розташоване по вул. Кірова, 164, 166-а, 168 у смт. Царичанка Дніпропетровської області, укладених між ВАТ "Царичанський консервний завод" та СПД ОСОБА_1. 21 червня 2007 р., зобов’язано ВАТ "Царичанський консервний завод" повернути СПД ОСОБА_1. грошові кошти у сумі 320 000 грн., а СПД ОСОБА_1. –повернути ВАТ "Царичанський консервний завод" будівлі та споруди, що є предметом даних договорів, стягнуто з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2009 р. рішення залишене без змін.

У касаційній скарзі СПД ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 7 червня 2007 р. у справі № Б15/29/212/04 ВАТ "Царичанський консервний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено арбітражного керуючого Чеснову Н.В.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) .

18 червня 2007 р. рішенням комітету кредиторів ВАТ "Царичанський консервний завод" вирішено продати будівлі та споруди, що належать ВАТ "Царичанський консервний завод" та розташовані по вул. Кірова, 164, 166-а, 168 у смт. Царичанка Дніпропетровської області СПД ОСОБА_1

На виконання вказаного рішення комітету кредиторів 21 червня 2007 р. між ВАТ "Царичанський консервний завод" в особі ліквідатора та СПД ОСОБА_1. укладено три договори купівлі-продажу нерухомого майна, що належать боржнику, зокрема: договір купівлі-продажу будівлі гуртожитку розташованого по вул. Кірова, 164 у смт. Царичанка Дніпропетровської області; договір купівлі-продажу будівлі їдальні розташованої по вул. Кірова, 166-а у смт. Царичанка Дніпропетровської області; договір купівлі-продажу будівель консервного заводу, що розташовані по вул. Кірова, 168 у смт. Царичанка Дніпропетровської області.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при здійсненні реалізації майна банкрута не були дотримані вимоги ч. 2, 3 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до яких встановлення іншого, ніж продаж на відкритих торгах, порядку продажу майна банкрута, не звільняє ліквідатора від публікації оголошення про продаж майна банкрута, обов'язкового проведення конкурсу (аукціону) при надходженні декількох пропозицій щодо придбання майна банкрута та погодження комітетом кредиторів запропонованого ліквідатором порядку, складу, умов та строків придбання майна банкрута. Порушення вказаних вимог закону є підставою для визнання угод недійсними у відповідності до ст. 215 ЦК України.

При цьому судами попередніх інстанцій зазначено, що позивач ЗАТ "Царичанський завод мінводи" на засіданні комітету кредиторів 18.06.2007 р. заперечував проти прийняття рішення щодо продажу майна боржника ПП ОСОБА_1. та заявляв пропозицію з придбання вказаного майна. Проте, ліквідатором та комітетом кредиторів запропоновані позивачем умови реалізації майна не з'ясовувались і питання щодо проведення конкурсу не вирішувалось та безпідставно залишено без розгляду. Ліквідатором не здійснено опублікування інформації про продаж майна банкрута з урахуванням заявлених пропозицій.

Але з такими висновками судів попередніх інстанцій повністю погодитись не можна.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При розгляді даної справи судами як першої так і апеляційної інстанції не повно та не всебічно з'ясовані всі обставини, які мають значення для даної справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Таким чином, обов'язковою дією, яка передує продажу майна банкрута є інвентаризація та оцінки цього майна.

В матеріалах справи відсутні дані щодо проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута, яке в подальшому було продане на підставі оспорюваних договорів.

Однак, суди попередніх інстанції на дані обставини уваги не звернули та не надали їм належної правової оцінки.

Крім того, відповідно до ч. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державних підприємств" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

Однак, судами попередніх інстанцій не було перевірено наявність державної частки у майні боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Вищого господарського суду України від 10 червня 2008 р. було скасоване рішення господарського суду дніпропетровської області від 23.08.07 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.11.07 р. по даній справі.

При цьому в постанові Вищого господарського суду України було зазначено, що при новому розгляді справи місцевому господарському суджу слід витребувати оригінал протоколу засідання комітету кредиторів від 18.06.07 р., з'ясувати порядок продажу майна банкрута, встановлений комітетом кредиторів, дослідити дотримання зазначеного порядку під час укладання ліквідатором ВАТ "Царичанський консервний завод" з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 11112 ГПК України (1798-12) вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В порушення вимог закону суд першої інстанції вказівки Вищого господарського суду України не виконав.

Зокрема, судом не був витребуваний та досліджений оригінал протоколу засідання комітету кредиторів від 18.06.07 р.

В матеріалах справи відсутні дані щодо неможливості приєднання до справи оригіналу протоколу засідання комітету кредиторів від 18.06.07 р.

Ксерокопія протоколу засідання комітету кредиторів, що міститься в матеріалах справи і складається з друкованого та рукописного тексту та належним чином не засвідчена, не може вважатись належним доказом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. №11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій в повному обсязі не досліджені доводи та заперечення сторін стосовно порядку продажу майна банкрута, а висновки судів належним чином не обґрунтовані.

Таким чином, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 8 січня 2009 р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2009 р. підлягають скасуванню, а справа направленню на новий на розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 8 січня 2009 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2009 р. у справі № 8/173-08(25/67-07) скасувати.