СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
18.08.2004
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України,
розглянувши в судовому засіданні матеріали справи за скаргою
К-кої О.В. на неправомірні дії посадових осіб Старобільської
міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області,
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2003 року К-ка О.В. звернулась до суду з вказаною
скаргою, в якій зазначала, що їй було відмовлено у задоволенні
вимоги про здійснення відмітки у паспорті про наявність у неї
права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Вказувала, що відмова від прийняття зазначеного номера пов'язана з
її релігійними переконаннями.
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області
від 15.04.2003 скаргу К-кої О.В. задоволено. Зобов'язано
начальника Старобільської міжрайонної державної податкової
інспекції зробити в паспорті К-кої О.В. відмітку про наявність у
неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного
номера та видати їй про це довідку.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 18.09.2003
зазначене судове рішення змінено. Виключено з його резолютивної
частини вказівку про зобов'язання начальника Старобільської
міжрайонної державної податкової інспекції зробити в паспорті
К-кої О.В. відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які
платежі без ідентифікаційного номера. В решті рішення залишено без
зміни.
Від К-кої О.В. та Старобільської міжрайонної державної
податкової інспекції надійшли касаційні скарги.
У касаційній скарзі К-ка О.В. просить ухвалу апеляційного
суду скасувати, посилаючись при цьому на порушення судом норм
матеріального права. Рішення суду першої інстанції просить
залишити в силі.
У касаційній скарзі Старобільська міжрайонна державна
податкова інспекція просить вищезазначені судові рішення
скасувати, посилаючись при цьому на порушення судами норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга К-кої О.В. підлягає частковому задоволенню,
а Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції -
відхиленню з таких підстав.
Задовольняючи скаргу, районний суд правильно виходив з того,
що відповідно до вимог ч. 2 ст. 1 Закону "Про Державний реєстр
фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів"
( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
(далі - Закону) особи, які через свої релігійні
переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера і
офіційно повідомили про це відповідним державним органам, мають
право сплачувати податки та інші обов'язкові платежі за раніше
встановленою формою обліку, про що робиться відповідна відмітка в
паспорті такої особи.
Апеляційний суд, змінюючи рішення районного суду та
виключаючи з його резолютивної частини вказівку про зобов'язання
начальника Старобільської міжрайонної державної податкової
інспекції зробити в паспорті К-кої О.В. відмітку про наявність у
неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного
номера, вказав, що на даний час відсутній чіткий механізм
реалізації вказаного Закону ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
в частині внесення
відповідних записів до паспортів громадян, а тому суб'єкт
оскарження правомірно відмовив скаржниці внести відмітку в її
паспорт.
Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не
можна.
Згідно зі статтею 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожен
зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,
встановлених Законом ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
.
Функції по контролю за дотриманням податкового законодавства,
правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до
бюджетів, інших цільових фондів податків та інших обов'язкових
платежів, а також обліку платників податків - фізичних осіб -
покладено на державні податкові органи.
Законом від 16 липня 1999 року N 1003 ( 1003-14 ) (1003-14)
були
внесені зміни до Закону "Про Державний реєстр фізичних осіб -
платників податків та інших обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
.
Відповідно до доповненої ч. 2 ст. 1 цього Закону для осіб, які
через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття
ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це
відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми
обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У
паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них
права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Таким чином, названим Законом ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
передбачено, що
вказаний платник податків у рамках діючого законодавства вправі
виконати конституційний обов'язок сплати податків і зборів без
присвоєння ідентифікаційного номера, обравши альтернативну форму
обліку платників податку. Тому відмова податкового органу внести
відповідні зміни в паспорт заявниці не відповідає вимогам ч. 2
ст. 1 Закону.
Доводи суб'єкта оскарження про відсутність механізму внесення
відповідного запису в паспорт громадянина не можуть бути підставою
для невиконання вимог Закону ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
податковим органом.
Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але
апеляційним судом неправильно застосовано матеріальний закон, то в
силу вимог ст. 340 ЦПК України ( 1503-06 ) (1503-06)
ухвала апеляційного
суду підлягає частковому скасуванню з залишенням в силі рішення
районного суду.
Керуючись ст. ст. 334, 340 ЦПК України ( 1503-06 ) (1503-06)
, Судова
палата У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу К-кої О.В. задовольнити частково, а
касаційну скаргу Старобільської міжрайонної державної податкової
інспекції Луганської області відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Луганської області від 18.09.2003 в
частині виключення з резолютивної частини рішення районного суду
вказівки про зобов'язання начальника Старобільської міжрайонної
державної податкової інспекції зробити в паспорті К-кої О.В.
відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі
без ідентифікаційного номера скасувати, залишивши рішення
Старобільського районного суду Луганської області від 15.04.2003 в
зазначеній частині без зміни.
В решті судові рішення залишити без зміни.