Апеляційний суд Автономної Республіки Крим
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця 20 дня
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs18636346) ) ( Додатково див. рішення Ялтинського міського суду (rs9968787) )
колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді
Бондарева Р.В.
суддів
Синельщікової О.В.
Яковенко Л.Г.
при секретарі
Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа – комунальне підприємство "Алупкінське управління міського господарства" про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 червня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11 задоволено частково.
З ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 стягнено солідарно у відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_5 2510,33 грн., на користь ОСОБА_6 2510,33 грн., на користь ОСОБА_11 2510,33 грн., на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
З ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 стягнено судові витрати на користь ОСОБА_5 в сумі 21,84 грн. з кожного, на користь ОСОБА_11 в сумі 21,84 грн. з кожного, на користь ОСОБА_6 в сумі 21,84 грн. з кожного.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_11 про стягнення моральної шкоди, а також у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди відмовлено.
Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2010 року усунено описки в рішенні від 04 червня 2010 року наступним чином: вказано у мотивувальній частині рішення, що "суд не приймає до уваги твердження відповідачки та її представника стосовно того, що вони вважають суму позовних вимог позивачів завищеною, оскільки вони всупереч чинному законодавству України відмовилися від проведення по даній справі відповідної експертизи, для визначення вартості відновлюваного ремонту квартири позивачів", і, що прізвище, ім’я та по-батькові позивачки "Тохірова Наталія Михайлівна", а відповідачки – "Юр’єва Раїса Ємельянівна".
Дев’ятий абзац резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції:
"У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_11 про стягнення моральної шкоди, а також у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди – відмовити.".
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_9 ставить питання про скасування рішення суду і просить закрити провадження у справі, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, висновок суду про те, що затоплення квартири позивачів сталося із-за самовільно встановленого відповідачами сантехнічного обладнання, необґрунтований, не підтверджений жодними доказами. Вказує, що рішення суду було ухвалено на підставі актів, складених комісією КП "Алупкінське управління міського господарства", різного змісту, в яких відсутня дата їх складання. Посилається на те, що при розгляді справи не була встановлена особа, яка завдала майнову шкоду позивачам. Зазначає, що суд ухвалив рішення про стягнення матеріальної та моральної шкоди солідарно з усіх співвласників квартири АДРЕСА_1, однак поза увагою суду залишилася та обставина, що відповідачка ОСОБА_12 у зазначеній квартирі не проживає. Також, вважає, що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки позов пред’являвся, зокрема, до ОСОБА_12, однак рішення суду ухвалено відносно ОСОБА_10. Крім того, посилається на те, що позивачами не було надано жодного доказу на підтвердження позовних вимог, і експертиза для з’ясування обставин, що мають значення для справи, не призначалася.
Заслухавши суддю-доповідача, позивачок, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок допущеної недбалості відповідачів позивачам завдана матеріальна та моральна шкода, яку вони повинні відшкодувати солідарно.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору, вважає, що суд першої інстанції повно і правильно встановив всі обставини справи, яку вирішив згідно з законом.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 1 статті 1190 Цивільного кодексу України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
При розгляді справи судом встановлено, що позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 є власниками у рівних частках АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 9123-І (а.с.14).
Відповідачки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 є власниками квартири АДРЕСА_1.
08 грудня 2009 року була затоплена водою квартира ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка розташована поверхом нижче.
Причиною залиття стала несправність розширительного баку, самовільного встановленого в туалетній кімнаті відповідачів, що підтверджується відповідним актом від 08 грудня 2009 року, затвердженим в.о. начальника КП "Алупкінське управління міського господарства".
Таким чином, встановлена вина з боку відповідачів у завданні шкоди майну позивачів.
Розмір відшкодування матеріальної шкоди судом визначено відповідно до зведеного сметного звіту, складеного спеціалістами Ялтинської філії Проектно-дослідницького інституту "Укркурортпроект", а також були враховані витрати, понесені позивачами за складання смети відновлюваного ремонту та витрати на правову допомогу.
Приймаючи рішення про відшкодування моральної шкоди позивачці ОСОБА_6, суд обґрунтовано виходив із положень статей 23, 1167 Цивільного кодексу України.
Моральна шкода завдана пошкодженням її майна, розмір відшкодування є достатнім для компенсації завданих душевних страждань.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_9 не спростовують висновків суду першої інстанції та не мають правового значення для вирішення спору, а тому не приймаються до уваги апеляційного суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_9 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Яковенко Л.Г.
Синельщікова О.В.
Бондарев Р.В.