СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            27.03.2003

                             (Витяг)

     Судова палата  у  цивільних  справах  Верховного Суду України
<...>,

     розглянувши в судовому засіданні цивільну справу  за  позовом
прокурора Подільського району м.  Києва в інтересах В-го  Р.Р.  до
4-ї  державної  нотаріальної контори,  В-кої А.В.,  В-го Л.Р.  про
визнання договору  дарування  частини  жилого  будинку  недійсним,
встановила:

     У вересні  2000  року  прокурор Подільського району м.  Києва
звернувся до суду з позовом в інтересах В-го Р.Р. до 4-ї державної
нотаріальної контори,  В-кої А.П., В-го Л.Р. про визнання договору
дарування частини жилого будинку недійсним.  В судовому  засіданні
представник позивача подав заяву про закриття провадження у справі
та  відмову  від  позову,  оскільки   нотаріусом   4-ї   державної
нотаріальної контори м. Києва внесені відповідні зміни до договору
дарування.  Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від
03.04.2001 провадження по справі за позовом прокурора Подільського
району  м.  Києва  в  інтересах  В-го  Р.Р.   до   4-ї   державної
нотаріальної контори,  В-кої А.П., В-го Л.Р. про визнання договору
дарування частини жилого будинку недійсним закрито на підставі ст.
ст. 227,  228  ЦПК  України  ( 1502-06  ) (1502-06)
          у  зв'язку  з  подачею
прокурором заяви про закриття справи та відмову від позову.

     В касаційній  скарзі  В-кий Р.Р.,  не погоджуючись з вказаним
судовим  рішенням,  просить  його  скасувати   з   посиланням   на
неправильне  застосування  норм  процесуального  права,  а  справу
направити на новий розгляд.

     Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

     Суд першої  інстанції,  розглядаючи  справу,  порушив  вимоги
процесуального закону, оскільки з матеріалів справи вбачається, що
В-го Р.Р., як особу, в інтересах якої подано позов, належним чином
не було повідомлено  про  час  і  місце  судового  засідання,  чим
порушено вимоги ст. 90 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
        .

     Суд, в  порушення  вимог   ст.ст.   99,   103   ЦПК   України
( 1501-06  ) (1501-06)
        ,  позбавив  В-го  Р.Р.  можливості  реалізувати  свої
процесуальні права,  зокрема брати участь  у  судовому  засіданні,
надати свої доводи та клопотання тощо.

     Крім того,  судом при винесенні ухвали порушено вимоги  ч.  2
ст. 122 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
         (в редакції  Закону  від  23.01.81
( 1461-10   ) (1461-10)
        ,  відповідно  до  якої  відмова  органів  державного
управління,  профспілок,  підприємств,  установ,   організацій   і
окремих громадян,  що захищають права інших осіб, від поданої ними
заяви чи зміни заявлених вимог не позбавляє особу,  на захист прав
і   охоронюваних  законом  інтересів  якого  подано  заяву,  права
вимагати у суду розгляду справи по суті.

     За таких  обставин,  судова палата приходить до висновку,  що
ухвала  суду  підлягає  скасуванню,  як  така,   що   постановлена
внаслідок  порушення  норм  процесуального  права,  що призвело до
неправильного вирішення справи,  на підставі  ч.  2  ст.  336  ЦПК
України ( 1503-06 ) (1503-06)
        .

     Керуючись ст.  334 ЦПК України ( 1503-06 ) (1503-06)
        , Судова палата   -
У Х В А Л И Л А:

     Касаційну скаргу В-го Р. Р. задовольнити.

     Ухвалу судді  Подільського  районного  суду  м.   Києва   від
03.04.2001 скасувати,  а справу направити на новий розгляд до того
ж суду в іншому складі.

     Ухвала оскарженню не підлягає.