розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м.Полтави від 22 червня 2010 року по справі

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, редакції газети "2000", редакції газети "Зоря Полтавщини" про захист честі, гідності, відшкодування моральної шкоди;

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист права на повагу до гідності та відшкодування моральної шкоди;

за позовом ОСОБА_3 до редакції газети "Зоря Полтавщини", ОСОБА_1 про захист честі гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Дряниці Ю.В., -

рішенням Київського районного суду м.Полтави від 22.06.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недостовірною, такою, що не відповідає дійсності інформацію, поширену ОСОБА_3 в статті "ІНФОРМАЦІЯ_1, надрукованій 21-.03.2008 року в газеті "2000", а саме:

"У своїй депутатській діяльності ОСОБА_1 дійшов до такого відвертого нехтування правами виборців, що навіть у закріпленому за ним Карлівському районі, де його обирали по 151-му виборчому округу на проміжних виборах у 2004 році замість померлого депутата ОСОБА_10, він не провів жодного прийому громадян і жодного разу навіть не відвідав район за останні два роки";

"… рейдерська атака, організована ОСОБА_9 на Карлівський комбіркомовий завод, що знаходиться в с.Федорівка Карлівського району";

"… Він два роки підряд примушував свого партнера ОСОБА_5 – депутата облради, гендиректора ТОВ "Корпорація Докучаєвські чорноземи Карлівщини", прийняти рішення, яке б позбавляло ОСОБА_6 її частки і передачі цієї частки ОСОБА_1";

"Нещодавно ОСОБА_1, який володіє 42% акцій ВАТ "Полтавагаз" і контролює керівництво підприємства, викликав свого однопартійця, начальника Карлівського управління з експлуатації газового господарства ОСОБА_3 і примусив його написати заяву на звільнення (а інших причин просто немає, адже Карлівське управління з експлуатації газового господарства серед інших управлінь підприємства за виробничими показниками займає провідні позиції), що він бачите друг і соратник депутата обласної ради ОСОБА_5".

Зобов’язано ОСОБА_3 та редакцію газети "20002 опублікувати спростування інформації, яка визнана судом недостовірною, такою, що не відповідає дійсності та опублікована в цьому виданні 21.03.2008 року в статті "ІНФОРМАЦІЯ_1".

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист права на повагу, гідності та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до редакції газети "Зоря Полтавщини", ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 16 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення місцевого суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, відмовивши в задоволенні вимог ОСОБА_1

В суді апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.

В процесі апеляційного розгляду представником ОСОБА_1 – ОСОБА_2 було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду і одночасно подано апеляційну скаргу на судове рішення, яка прийнята до сумісного апеляційного розгляду разом з апеляційною скаргою ОСОБА_3

В своїй апеляційній скарзі представник за довіреністю ОСОБА_1 – ОСОБА_2 просить рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині в повному обсязі, стягнувши солідарно з ОСОБА_3 та редакції газети "2000" на його корись 30000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та стягнувши солідарно з ОСОБА_3 та редакції газети "Зоря Полтавщини" 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

При цьому апелянт посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, з’ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню, а апеляційна скарга представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – частковому задоволенню з підстав, визначених ст. 309 ч.1 п.п. 3 та 4 ЦПК України.

Судом апеляційної інстанції було встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 02.12.2008 року ОСОБА_1 змінено подану до суду позовну заяву про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди. Подаючи змінену позовну заяву, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди суму 50000 грн., відмовився від позовних вимог до редакції газети "2000" та редакції газети "Зоря Полтавщини" про відшкодування моральної шкоди.

Відмова позивача від частини позовних вимог прийнята судом (т.1, а.с. 183-184). В решті позовні вимоги ОСОБА_1 залишив без змін.

При вирішенні спору по суті місцевим судом було встановлено, що на час існування спірних по справі правовідносин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є політичними діячами, публічними особами, крім того ОСОБА_3 є членом Національної спілки журналістів України.

Протягом 2008 року на шпальтах газет "2000" та "Зоря Полтавщини" неодноразово друкувалися статті, в яких містилась інформація щодо публічної діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Зокрема, 21 березня 2008 року в газеті "2000" була надрукована авторська стаття ОСОБА_3 під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_1" (т.1, а.с.28).

В подальшому в газеті "Зоря Полтавщини" від 04 квітня 2008 року на вимогу ОСОБА_3 було опубліковано статтю під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_2". Автором статті є ОСОБА_3, стаття надрукована з посиланням на ст.37 Закону України" "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" в порядку спростування інформації, викладеної в інших статтях друкованих засобів масової інформації (т.1, а.с.9).

Крім того, газета "Зоря Полтавщини" від 11 квітня 2008 року на своїх сторінках помістила статтю ОСОБА_7 "ІНФОРМАЦІЯ_3". Стаття надрукована в рубриці "Повертаючись до надрукованого" з листом ОСОБА_1, з метою спростування інформації, опублікованої в газеті "Зоря Полтавщини" від 04 квітня 2008 року (т.2, а.с.11).

28 березня 2008 року в газеті "2000" було надруковано статтю ОСОБА_8 "ІНФОРМАЦІЯ_2", в якій поміщена і пряма мова ОСОБА_1 (т.1, а.с.180).

Сторонами по справі не заперечувалась наявність зазначених статей з відповідною інформацією, які не є редакційними.

Згідно вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 227 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У ст. 1 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 року поняття інформації визначено як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі й навколишньому природному середовищі.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані положення вищезазначених норм матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі і їм дано належну правову оцінку, зокрема, що ОСОБА_3 не надано до суду жодного доказу про те, що інформація, поширена ним в статті "ІНФОРМАЦІЯ_1", надрукованій 21 березня 2008 року в газеті "2000", яка оскаржується ОСОБА_1 відповідає дійсності та викладена правдиво, оскільки позивачем ОСОБА_1, як народним депутатом України, проводився особистий прийом громадян, розглядалися звернення виборців, він не є власником 42% акцій ВАТ "Полтавагаз" та не вирішував питання звільнення ОСОБА_3 з посади начальника Карлівського управління по експлуатації газового господарства.

Таким чином суд дійшов до вірного висновку, що зазначена інформація є недостовірною, такою, що порушує право ОСОБА_1 на повагу до його честі та гідності, формуючи негативне ставлення до позивача та його діяльності зі сторони суспільства та завдаючи шкоди його репутації як народного депутата України.

В подальшому суд дійшов до висновку, що ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_1(пряма мова, якою зазначена в статті "ІНФОРМАЦІЯ_2"),використовуючи мовні засоби, стилістичні фігури, алегорїї, скористалися гарантованим Конституцією України (254к/96-ВР) правом на свободу вираження думок, тому вірним є висновок, що в іншій частині статті не містять фактичні дані.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, врахувавши обставини по справі та вимоги ст. 3 ЦПК України,дійшов до вірного висновку, що ОСОБА_1 було використано своє диспозитивне право на звернення до суду з позовом про захист честі та гідності, тому таке звернення не може бути визнане судом як порушення ним права ОСОБА_3 на повагу до його честі та гідності.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд вірно дійшов до висновку про безпідставність вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та газети "Зоря Полтавщини" про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, тому рішення суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

Між тим, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, місцевий суд допустив невідповідність висновків суду обставинам справи, визначивши, що задоволення вимог позивача в частині визнання поширеної інформації недостовірною та зобов’язання її спростування є само по собі достатнім справедливим відшкодуванням моральної шкоди, яку зазнав позивач, не врахувавши обставин формування негативного ставлення до позивача та його діяльності зі сторонни суспільства, спричинення шкоди його репутації як народного депутата України.

За таких обставин рішення місцевого суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 309 ч.1 п.п.3 та 4, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задовольнити частково.

рішення Київського районного суду м.Полтави від 22 червня 2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди скасувати.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 15000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 383 грн.50 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

В іншій частині рішення Київського районного суду м.Полтави від 22 червня 2010 року залишити без змін.

рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційцному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.