ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
   09.01.2003                                Справа N 6-4161кс02
 
 
     Судова палата у цивільних справах  Верховного  Суду  України,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Ш.  до
ЗАТ "А" про стягнення заборгованості по заробітній платі,  виплати
компенсації по заборгованій заробітній платі у зв'язку з затримкою
її виплати,  індексації заробітної плати і відшкодування моральної
шкоди, встановила наступне.
     У червні 2001 р.  Ш.  звернувся до суду з позовом до ЗАТ  "А"
про   стягнення   заборгованості   по  заробітній  платі,  виплати
компенсації заробітної плати у зв'язку  з  затримкою  її  виплати,
індексації  заробітної  плати  і  відшкодування  моральної  шкоди.
Позивач посилався на те,  що  з  1999  р.  йому  не  виплачувалася
заробітна   плата  і  станом  на  30  травня  2001  р.  утворилася
заборгованість  в  сумі  5532,24  грн.,  яку  просив  стягнути   з
відповідача  на  його користь з урахуванням заборгованості на дату
прийняття   рішення,   компенсації   та   індексації    зазначеної
заборгованості,  а  також  стягнути з відповідача на відшкодування
моральної шкоди 5000 грн.
     Рішенням місцевого  суду  Жовтневого району м.  Луганська від
9 липня 2001  р.  позов  Ш.  задоволено  частково  і  постановлено
стягнути  з  відповідача  в  рахунок  погашення  заборгованості по
заробітній платі 5532,24 грн.  У задоволенні решти позовних  вимог
відмовлено.
     У касаційній скарзі  Ш.,  не  погоджуючись  з  цим  рішенням,
просить його змінити з посиланням на неправильне застосування норм
матеріального  і  процесуального  права,  а  його  позовні  вимоги
задовольнити в повному обсязі.
     Касаційна скарга  підлягає  частковому  задоволенню  з  таких
підстав.
     Суд першої  інстанції,  частково  задовольняючи   позов   Ш.,
виходив  з  того,  що  в  судовому  засіданні  позивачем не надано
доказів про розмір належної йому суми компенсації заробітної плати
у зв'язку з затримкою її виплати.
     Однак з таким висновком суду неможливо погодитися.
     Згідно   зі   ст.   34  Закону  України  "Про  оплату  праці"
( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
         від 24 березня 1995 р.  компенсація  втрати  частини
заробітку   через   порушення  строків  його  виплати  провадиться
відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари  і  тарифів
на послуги в порядку, встановленому чинним законодавством.
     Відповідно   до   п.  2  Положення  про  порядок  компенсації
працівникам втрат частини заробітної плати через порушення строків
її виплати,  затвердженого постановою Кабінету  Міністрів  України
N 1427  ( 1427-97-п  ) (1427-97-п)
          від  20 грудня 1997 р.,  така компенсація
провадиться у разі затримки на один і більше  календарних  місяців
виплати заробітної плати, нарахованої працівнику за період роботи,
починаючи з 1 січня 1998 р.,  якщо індекс цін на споживчі товари і
тарифи на послуги зріс більше ніж на 1%.
     Виходячи  з  вимог Закону України "Про компенсацію громадянам
втрати  частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"
( 2050-14 ) (2050-14)
         від 19  жовтня  2000  р.,  з  1  січня  2001  р.  така
компенсація  провадиться  на  підставі  цього  Закону  в  порядку,
затвердженому  постановою  Кабінету  Міністрів   України   N   159
( 159-2001-п  ) (159-2001-п)
         від 21 лютого 2001 р.  Згідно із п.  3 зазначеного
Порядку компенсації  підлягають  грошові  доходи  разом  із  сумою
індексації, які одержують громадяни на території України в гривнях
і не мають разового характеру, зокрема заробітна плата.
     Під  час  вирішення  справи  суд  не  визначився,  які  факти
протиправної  діяльності  чи бездіяльності відповідача призвели до
затримки  виплати заробітної плати позивачу і які правовідносини з
огляду  на  це виникли між сторонами, що дає підстави для висновку
про неправильне застосування судом норм матеріального права.
     За  таких  обставин оскаржуване рішення суду на підставі ч. 2
ст. 336,  ст.  340  ЦПК  України ( 1503-06 ) (1503-06)
         підлягає скасуванню в
частині відмови в  задоволенні  позову  щодо  виплати  компенсації
заробітної  плати  позивачу через затримку її виплати та моральної
шкоди,  а справа у цій частині - спрямуванню на новий  розгляд  до
суду першої інстанції.
     Керуючись ст.  334 ЦПК України ( 1503-06  ) (1503-06)
        ,  Судова  палата
У Х В А Л И Л А:
 
     касаційну скаргу Ш. частково задовольнити.
 
     Рішення місцевого  суду  Жовтневого  району м.  Луганська від
9 липня 2001 р.  у  частині  відмови  у  задоволенні  позову  щодо
виплати  компенсації  заробітної  плати позивачу через затримку її
виплати та моральної шкоди  скасувати,  а  справу  в  цій  частині
спрямувати на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
 
     У решті рішення залишити без зміни.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.