колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ВАТ "Державний Ощадний банк України" до ОСОБА_5 про повернення безпідставно одержаних грошових коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2009 року,

06 лютого 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про повернення безпідставно одержаних грошових коштів. Вимоги мотивовані тим, що відповідно з законами України "Про Державний бюджет на 2008 рік", "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" від 21.11.1996 року та постанови Кабінету Міністрів України "Про виплату в 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 02.01.1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов’язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР" на початку 2008 року почала здійснюватись виплата встановленої компенсації установами ощадного банку України. Зазначеними нормативними актами України передбачено, що кожний громадянин України, який є власником компенсаційних рахунків на 01.01.2008 року, має право отримати компенсацію у межах залишку його вкладу, але не більш як 1000 грн. на одного владника. Враховуючи вищенаведене, зазначає, що вкладник може мати декілька компенсаційних рахунків і в декількох установах ощадбанку і в будь-якому населеному пункті України, але це не є підставою для отримання по кожному з них по 1000 грн. При проведенні перевірки філією – Красноперекопське відділення № 4562 ВАТ "Ощадбанк" було встановлено, що ОСОБА_5 отримала двічі по 1000 грн. компенсації, а саме 15.01.2008 року у територіальному відокремленому банківському відділенні № 34 ВАТ "Державний ощадний банк України" та 11.02.2008 року в оперативній частині філії. Таким чином, відповідачкою отримано грошові кошти, які призначалися для виплат іншим вкладникам ощадбанку. Просить на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК України стягнути з ОСОБА_5 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" філії – Красноперекопське відділення № 4562 "Державний ощадний банк України" 1000 грн. як безпідставно одержане майно та судові витрати.

Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" - філія Красноперекопське відділення № 4562 ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Красноперекопськ, вул. Мендєлєєва, 26-а безпідставно одержані грошові кошти в сумі 1000 грн. та судові витрати в сумі 81 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на неповне з’ясування обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення відповідачки, колегія суддів вважає, що скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ВАТ "Державний ощадний банк України", суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Відповідно до законів України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадянам України" (537/96-ВР) , "Про державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) та частини 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.01.2008 року № 1 "Про виплату в 2008 році громадянам України компенсації витрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 02.01.1992 року в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та облігації Державної безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов’язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР, з початку 2008 року здійснюється виплата громадянам України компенсації витрат від знецінення грошових заощаджень.

Вказаною постановою Кабінетом Міністрів України встановлено порядок проведення компенсаційних виплат, яким передбачено, що кожний громадянин України, який є власником компенсаційного рахунку на 01.01.2008 року, має право отримати компенсацію в межах залишку по його вкладу, але не більш ніж 1000 гривень на одного вкладника.

Відповідно до ст. 8-1 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадянам України" встановлено, що у 2008 році компенсація втрат проводиться їх власникам станом на 01.01.2008 року в готівковій чи безготівковій формі в національній або іноземній валюті за офіційним обмінним курсом Національного банку України у межах залишків на рахунках, але не більше 1000 гривень на вкладника в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

З огляду на наведене, вкладник може мати декілька компенсаційних рахунків та у декількох установах Ощадного банку у будь-якому населеному пункті України, та це дає право для отримання за кожним компенсаційним рахунком 1000 гривень.

Для правильного і точного виконання вимог законодавства, що регулює проведення компенсаційних виплат була розроблена інформаційна-аналітична система "Центральний реєстр вкладників", яка дозволяє перевірити наявність компенсаційних рахунків та факт отримання компенсації будь-яким вкладником у будь-якому місті України. Але, районні та міські філії – відділення Ощадного банку отримали можливість перевіряти наявність вкладів в інших містах та ТВБВ лише в березні 2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка має два компенсаційні рахунки № Ч48453 і № Ч9191 в Красноперекопському відділенні та філії № 4562, в порушення зазначених норм діючого законодавства двічі отримала по 198,02 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ дорівнює 1000 гривень, а саме 11.02.2008 року та 15.01.2008 року, а всього 396,04 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ дорівнює 2000 гривень (а.с. 7-8, 10-11).

Таким чином, відповідачка двічі отримала компенсацію в Красноперекопському відділенні та філії № 4562 Ощадного банку України.

При такому положенні, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачка безпідставно отримала грошові кошти, які призначені для виплати іншим клієнтам Ощадного банку України та спричинила ВАТ "Державний ощадний банк України" збитки у розмірі 1000 гривень, оскільки необґрунтовано виплачені банком кошти не компенсуються за рахунок державного бюджету. При цьому правильно зазначив, що позивачка зобов’язана повернути позивачеві безпідставно одержані грошові кошти в сумі 1000 гривень та ухвалив рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України відповідачка не надала доказів, які могли б спростувати висновки суду.

Так, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи колегія суддів до уваги взяти не може, оскільки судом першої інстанції фактичні обставини з’ясовані повно та всебічно і висновки суду відповідають встановленим фактам.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, тому не можуть бути визнані обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги не містять в собі правових підстав для висновку про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статей 213, 214 ЦПК України.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил ст. 10, 60, 212 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведено та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.