Справа № 22ц-4308/2010 

Головуючий у першій інстанції 

Категорія–цивільна Меженнікова С.П.

Доповідач – Лазоренко М.І.

у складі:

головуючого-судді: БОЙКО О.В.

суддів: ЛАЗОРЕНКА М.І., ДЕМЧЕНКО Л.М.

при секретарі:

з участю: Костюк Ю.Г.

представника позивача - Слісаренко Л.Л., Іллюшка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой", ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ТОВ "Інтрансавтострой" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2010 року, яким з ТОВ "Інтрансавтострой" та ОСОБА_9 стягнуто в солідарному порядку на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" 29 716,66 євро відсотків по кредитному договору № 012/03-1/071 від 24 липня 2003 року за період з 24 жовтня 2008 року по 21 квітня 2010 року, що по курсу НБУ становить 317 625 грн. 45 коп. та судові витрати.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд 1 інстанції неправильно застосував норми матеріального права та виніс рішення на підставі висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи. Доводи скарги полягають у тому, що рішенням Чернігівського районного суду від 07.08.2006 р. по справі №2-27/2006 кредитний договір № 012/03-1/071 був розірваний, і згідно ч.2 ст. 653 ЦК України зобов’язання сторін припиняються, а тому подальше нарахування відсотків банком є безпідставним. Також апелянт вказує, що згідно виконавчого листа №2-27 від 20.10.2006р. заборгованість ТОВ "Інтрансавтострой" перед банком складає 971 500,99 грн., а нарахування відсотків здійснюється на тіло кредиту в розмірі 153 145, 17 євро, що є протиправним.

Крім того, апелянт зазначає, що ТОВ "Інтрансавтострой" пропонувало банку різні варіанти погашення заборгованості, однак відповідей на пропозиції не отримали.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом 1 інстанції було правильно встановлено, що 24.07.2003 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ТОВ "Інтрансавтострой" (до реорганізації - ПВКП "Інтрансавтострой") був укладений кредитний договір № 012/03-1/071. За умовами договору банк відкрив товариству кредитну лінію на суму 229 752,53 євро, із сплатою 13 % річних, строком до 24.07.2006 року.

В забезпечення виконання кредитного договору був укладений договір поруки з ОСОБА_9, який зобов'язувався у випадку не виконання боржником своїх зобов'язань відповідати за кредитним договором перед Банком.

ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" свої зобов'язання виконав та надав кредит позичальнику, але позикодавець, в порушення умов договору відсотки у повному обсязі не сплачував, кредит своєчасно не погасив.

Рішенням Чернігівського районного суду від 07.08.2006 року стягнуто з відповідачів - ТОВ "Інтрансавтострой" та ОСОБА_9 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 229 751,96 євро, що по курсу НБУ становить 1 484 188,47 грн. - боргу по кредиту, 27 412,85 євро, що по курсу НБУ становить 177 085,91 грн. - заборгованості по несплачених відсотках за період з 29.06.05 по 29.05.06 р. Рішенням цього ж суду від 26.01.2007 року ухвалено стягнути з відповідачів на користь банку заборгованість по сплаті відсотків за період з 30 травня 2006 року по 09 січня 2007 року в сумі 121 112,62 грн.

04 грудня 2008 року рішенням Чернігівського районного суду стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість по сплаті відсотків за період з 10.01.2007р. по 23.10.2008р. в сумі 258 975,85 грн. (39 616,40 євро).

Задовольняючи позов ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", суд 1 інстанції виходив з того, що на час ухвалення рішення заборгованість за кредитом повністю не погашена. Відповідно до поданого позивачем розрахунку, який представниками відповідача спростований не був, загальна заборгованість по відсоткам за кредитним договором № 012/03-1/071 за період з 24 жовтня 2008 р. по 21 квітня 2010р. становить 29 716,66 євро, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 21.04.2010р. становило 317 625,45 грн.

З таким висновком суду погоджується апеляційний суд, оскільки згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Не виконання відповідачем основних грошових зобов’язань тягне за собою обов’язок боржника виконати зобов’язання за договором щодо сплати процентів річних. Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не проведено, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін договору і не звільняє боржника від сплати процентів річних. Тому апеляційний суд вважає правомірним нарахування Банком відсотків за користування кредитом після ухвалення рішення суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішенням Чернігівського районного суду від 07.08.2006 р. кредитний договір був розірваний не можуть бути взяті до уваги, оскільки такого рішення суд не приймав. Строк дії кредитного договору закінчився 24. 07.2006 року, проте відповідачем зобов’язання за договором не були виконані.

Крім того, відповідно до кредитного договору банк відкрив кредитну лінію товариству не в національній валюті, а в євро і рішенням Чернігівського районного суду від 07.08.2006 року, на яке посилається апелянт, з відповідачів було стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 229 751,96 євро, що на той час, по курсу НБУ становило 1 484 188,47 грн. та 27 412,85 євро – заборгованості по відсотках, що по курсу НБУ, на той час, становило 177 085,91 грн.. Оскільки товариство до цього часу не сплатило борг, банк обґрунтовано розрахував, а суд стягнув заборгованість товариства по відсотках, за відповідний період, в сумі 29 716,66 євро, що по курсу НБУ становило 317 625 грн. 45 коп.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" - відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом 20 днів.

Справа № 22ц-4308/2010

Головуючий у першій інстанції

Категорія–цивільна Меженнікова С.П.

Доповідач – Лазоренко М.І.

у складі:

головуючого-судді:

БОЙКО О.В.

суддів:

ЛАЗОРЕНКА М.І., ДЕМЧЕНКО Л.М.

при секретарі:

з участю:

Костюк Ю.Г.

представника позивача - Слісаренко Л.Л., Іллюшка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой", ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Відповідно до положень ст.ст. 209, 218 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне проголосити в даному судовому засіданні вступну та резолютивну частини ухвали, відклавши її складання у повному обсязі на п'ять днів, до 16 жовтня 2010 року.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" - відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом 20 днів.