Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого : Медяного В.М.,

суддів: Сопруна В.В., Денишенко Т.О.,

при секретарі: Черепановій В.І.,

за участю сторін у справі: представника позивача ВАТ "Вінницяоблагротехсервіс" Арустамян А.Е., відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ВАТ "Вінницяоблагротехсервіс" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 липня 2010 року,

В жовтні 2009 року позивач ВАТ "Вінницяоблагротехсервіс" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про виселення з кімнати № 65 гуртожитку по провулку Гонти, 14 у м. Вінниці без надання іншого житлового приміщення. Посилається на те, що позивач ВАТ "Вінницяоблагротехсервіс" є балансоутримувачем гуртожитку, розташованого за адресою: м. Вінниця, провулок Гонти, 14. Маючи статус балансоутримувача, позивач здійснює управління гуртожитком щодо порядку користування житловими приміщеннями. Згідно запиту позивача працівниками Замостянського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області під час перевірки кімнати № 65 за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 14, виявлено громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які проживають без реєстрації, що підтверджується довідкою СГІРФО Замостянського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області від 08 квітня 2009 року. Зазначені відповідачі самовільно вселилися в дану кімнату та без належних правових підстав користуються житловим приміщенням, чим перешкоджають позивачу в заселенні кімнати працівниками підприємства, які мають потребу в житлі.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 липня 2010 року позов ВАТ "Вінницяоблагротехсервіс" задоволено. Виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з кімнати № 65 гуртожитку по провулку Гонти, 14 у м. Вінниці без надання іншого житлового приміщення. Також стягнуто з відповідачів на користь позивача понесені позивачем судові витрати по справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ВАТ "Вінницяоблагротехсервіс" відмовити, посилаючись на неповне з’ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що позивач ВАТ "Вінницяоблагротехсервіс" є балансоутримувачем гуртожитку, розташованого за адресою м. Вінниця, провулку Гонти, 14, що підтверджується довідками РВ ФДМУ у Вінницькій області № 06-17/2266 від 21.06.2007 року та за № 11-06/876 від 08.06.2010 року. Маючи статус балансоутримувача, позивач здійснює управління гуртожитком щодо порядку користування житловими приміщеннями.

Згідно запиту ВАТ "Вінницяоблагротехсервіс" працівниками Замостянського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області під час перевірки кімнати № 65 за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 14, виявлено громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які проживають без реєстрації, що підтверджується довідкою СГІРФО Замостянського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області від 08 квітня 2009 року.

Підтвердженням того, що відповідачі самовільно займають дану кімнату у гуртожитку є довідка № 7/10-76 надана ВАТ "Вінницяоблагротехсервіс" від 26.10.2009 року, відповідно до якої ордер на поселення в кімнату № 65 гуртожитку по провулку Гонти, 14 у м. Вінниці ОСОБА_2 та ОСОБА_4 адміністрацією підприємства та профспілковим комітетом не видавався. Також дане підтверджується довідкою № 12 від 23.10.2009 року ДП "ЖЕК-24" та довідкою СГІРФО Замостянського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області від 08 квітня 2009 року.

Судом встановлено, що відповідачі по справі у трудових відносинах з позивачем ніколи не перебували, рішення про надання їм для проживання спірної кімнати не приймалося і ордер на неї їм не видавався, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову та виселення відповідачів із самовільно зайнятої кімнати без надання їм іншого житла.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки дані твердження не знайшли свого підтвердження, повністю спростовуються зібраними судом доказами та встановленими відповідно до них судом першої інстанції фактичними обставинами справи та визначених відповідно до них правовідносин.

Зокрема, встановлено, що позивач ВАТ "Вінницяоблагротехсервіс" є належним позивачем у справі, оскільки він є балансоутримувачем вказаного гуртожитку по провулку Гонти, 14 у м. Вінниці та відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області від 21.06.2007 року, питання прописки, контролю за додержанням правил проживання в гуртожитку, дотримання проживаючими правил протипожежної безпеки, ремонту та експлуатації гуртожитку тощо покладається на адміністрацію підприємства-балансоутримувача. Відповідно до примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208 (208-86-п) , питання поселення і виселення громадян проводиться за спільним рішення адміністрації підприємства та відповідного профспілкового комітету.

Також суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Встановлено, що позивач довідався про порушене право в квітні 2009 року, після перевірки паспортного режиму співробітниками СГІРФО Замостянського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області, гуртожитку, який знаходиться за адресою: м. Вінниця, провулок Гонти, 14.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЖК України, жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

Згідно ст. 129 ЖК України, на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу прощу.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЖК України, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Таким чином, к олегія суддів вважає, що суд першої інстанції встановив дійсні правовідносини, що склалися між сторонами, дав їм належну правову оцінку та дійшов підставного висновку щодо заявлених в суді вимог, правильно застосувавши при цьому норми матеріального права та не порушивши норми процесуального права. Ухвалюючи дане рішення, суд виходив з доводів і заперечень сторін, враховуючи принцип змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, повно з’ясувавши обставини справи.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України. протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.