Справа № 22-ц-131/2010р. 

Головуючий по 1-ій інстанції: Стеценко В.А.

Категорія: 45 Суддя-доповідач: Гагін М.В.

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого: Смирнової Т.В.

суддів: Гагіна М.В., Ільченко О.Ю.

з участю секретаря судового засідання – Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 23 червня 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Ворожбянської сільської ради Лебединського району, треті особи: ОСОБА_3, Управління земельних ресурсів Лебединської районної державної адміністрації, про визнання незаконними та скасування рішень Ворожбянської сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на землю, -

У серпні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 14 листопада 1995 року він уклав з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого в с.Кердилівщина Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області.

У 1998 році він звернувся до Ворожбянської сільської ради з заявою про приватизацію земельної ділянки, здійснив передплату за видачу державного акту про право приватної власності на землю у розмірі 20 грн.

Восени 2006 року, при його повторному зверненні з аналогічною заявою, виявилося, що 12 липня 2002 року Ворожбянською сільською радою було прийняте рішення "Про уточнення меж земельної ділянки", а 22 жовтня 2002 року було видано державний акт на ім’я ОСОБА_6 про право приватної власності на земельну ділянку, частина якої перебуває у його користуванні.

31 жовтня 2002 року між ОСОБА_7, який діяв від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким до останньої у власність перейшла земельна ділянка, вказана у державному акті, виданому на ім’я ОСОБА_6

18 травня 2007 року Ворожбянською сільською радою було прийняте рішення про надання ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 0,30 га для ведення особистого селянського господарства з земель населеного пункту с.Керделівщина Лебединського району Сумської області.

У травні 2008 року позивачем було знову подано заяву до сільської ради з проханням провести перевірку по факту передачі у власність частини земельної ділянки ОСОБА_6, яка знаходиться у його користуванні.

29 травня 2008 року Ворожбянська сільська рада прийняла рішення про підписання акту погодження меж земельної ділянки для отримання державного акту, що дало можливість ОСОБА_3 отримати державний акт на її ім’я.

Просив визнати незаконними та скасувати рішення Ворожбянської сільської ради від 12 липня 2002 року щодо затвердження технічної документації та видачу державного акту, рішення від 29 травня 2008 року про погодження меж земельних ділянок та визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_6 від 22 жовтня 2002 року.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 23 червня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано незаконними та скасувано рішення Ворожбянської сільської ради Лебединського району від 12 липня 2002 року щодо затвердження технічної документації та видачу державного акту ОСОБА_6 та рішення Ворожбянської сільської ради Лебединського району від 29 травня 2008 року щодо погодження меж земельної ділянки ОСОБА_3

Визнано недійсним державний акт на право власності на землю ОСОБА_6 від 22 жовтня 2002 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні його позову.

При цьому зазначає, що рішенням суду зачіпаються її права як власника сусідньої земельної ділянки, оскільки вона не має вільного доступу до неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_3 – ОСОБА_8, яка підтримала доводи апеляційної скарги, позивача ОСОБА_4 та його адвоката ОСОБА_9, які заперечували проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору від 14 листопада 1995 року ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_5 дерев’яний будинок під літ. "А" жилою площею 16,9 з надвірними спорудами: сараєм дерев’яним під літ."Б", сараєм дерев’яним під літ. "В", літньою кухнею дерев’яною під літ. "В", сараєм дерев’яним під літ. "К", льохом цегляним під літ "п\г", вбиральнею дощатою під літ. "1-3", розташовані в с.Керделівщина Лебединського району Сумської області на земельній ділянці, що належить Ворожбянській сільській раді.

24 березня 1998 року ОСОБА_4 було сплачено 20 грн. за виготовлення державного акту.

Згідно з рішенням Ворожбянської сільської ради Лебединського району від 12 липня 2002 року було уточнено площу земельної ділянки, затверджено технічну документацію, згідно з якої до складу цієї землі входить частина садка ОСОБА_4 і прийнято рішення про видачу державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_6

З технічного звіту вбачається, що 26 вересня 2002 року ОСОБА_6 було виготовлено державний акт на право приватної власності на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд та ведення особистого фермерського господарства, а також те, що при підготовці документації було проведено в натурі погодження існуючих меж земельної ділянки. Суміжні землевласники, тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_10 ніяких претензій при встановленні існуючих меж не заявляли.

Земельна ділянка ОСОБА_4 включає в себе садок його господарства в частині, яка межує з вул.Керделівська, має прямокутну форму та те, що межа між господарством ОСОБА_10 та між земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 становить пряму лінію.

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_1 від 22 жовтня 2002 року, ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,43 га в межах згідно з планом, виготовленим відповідно технічного звіту, яка розташована на території с.Керделівщина Ворожбянської сільської ради Лебединського району. Згідно цих документів межа між земельними ділянками позивача і ОСОБА_3 становить ламану лінію, а частина приватизованої земельної ділянки розташована на місці, де знаходиться садок позивача.

Згідно договору від 31 жовтня 2002 року ОСОБА_7, який діяв по дорученню від імені ОСОБА_6, продав ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,43 га в с.Керделівщина Ворожбянської сільської ради Лебединського району.

Відповідно до рішення Ворожбянської сільської ради від 18 травня 2007 року "Про надання земельних ділянок у власність" у власність ОСОБА_4 передано земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,30 га ріллі в с.Керделівщина по вул.Керделівська.

Згідно з рішенням Ворожбянської сільської ради Лебединського району від 29 травня 2008 року "Про встановлення меж земельних ділянок" ОСОБА_3 було підписано акт погодження земельної ділянки для отримання державного акту на право приватної власності на землю, так як суміжні землекористувачі погодити межі відмовилися.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий суд виходив з того, що в результаті використання технічних матеріалів та документів, які підтверджують розмір та межі земельної ділянки, виготовлених з порушенням вимог чинного законодавства, органом місцевого самоврядування були прийняті рішення та видано державний акт ОСОБА_6, чим порушено права ОСОБА_4

Проте, повністю погодитись з такими висновками неможливо, оскільки суд дійшов цих висновків з порушенням норм процесуального закону, які є обов’язковою підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд.

Як вже зазначалось, ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Ворожбянської сільської ради щодо визнання незаконними та скасування рішень останньої від 12 липня 2002 року та 29 травня 2008 року, а також державного акту НОМЕР_1 на право приватної власності на землю громадянки ОСОБА_6, й оскаржуваним рішенням ці вимоги задоволено.

Відповідно до положень ст. 30 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем є особа, на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, інтересів чи свобод якої відкрито позовне провадження у справі.

Відповідач – це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнає чи оспорює його суб’єктивні права, законні інтереси чи свободи, і притягується у цивільний процес для відповіді за пред’явленими до нього позовними вимогами.

Правильне визначення сторін у цивільному процесі та їх правового становища є обов’язковою передумовою ухвалення законного і обґрунтованого рішення, резолютивна частина якого може стосуватися тільки позивача та відповідача.

На зазначені вимоги процесуального закону суд уваги не звернув, визнав незаконним рішення від 12 липня 2002 року Ворожбянської сільської ради та державний акт на право приватної власності на землю, виданий на ім’я ОСОБА_11, не залучивши її до участі у справі як співвідповідача, чим вирішив питання про її права та обов’язки, що у відповідності до положень п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.5 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 311, ст. 313, п.2 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 23 червня 2009 року у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.