СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 11.12.96
(Витяг)
У березні 1996 р. М. звернувся до суду із заявами, суть яких
зводилась до встановлення факту його роботи в цеху гарячого
прокату, що, як зазначав заявник, було необхідно йому для
призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.
Дніпропетровська від 18 березня 1996 р. заяву М. було задоволено.
У касаційному порядку справа не розглядалася.
Постановою президії Дніпропетровського обласного суду від 14
серпня 1996 р. рішення районного суду скасовано, а заяву М.
залишено без розгляду.
Заступник Генерального прокурора України порушив у протесті
питання про скасування постанови президії обласного суду і
залишення без зміни рішення районного суду. При цьому він
зазначив, що М. відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
вправі був захистити своє право на отримання
пільгової пенсії шляхом безпосереднього звернення до суду, а не до
районного відділу соціального захисту населення, та що залишення
заяви М. без розгляду є необгрунтованим. Судова колегія в
цивільних справах Верховного Суду України визнала, що протест
підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України
від 31 березня 1995 р. N 5 ( v0005700-95 ) (v0005700-95)
"Про судову практику в
справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" при
вирішенні питання про підвідомчість таких справ суди мають
враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий
порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в
даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.
Закон України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
(ст.
62) визначив, що основним документом, який підтверджує стаж
роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного
трудового стажу за відсутності останньої або відповідних записів у
ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, який і затвердив
постановою від 12 серпня 1993 р. N 637 ( 637-93-п ) (637-93-п)
Порядок
підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за
відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згаданий Порядок ( 637-93-п ) (637-93-п)
передбачає можливість
встановлення судом факту належності документа, що підтверджує
трудовий стаж (п. 26), якщо зазначені в ньому прізвище, ім'я та по
батькові не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові особи за
паспортом або свідоцтвом про народження. В усіх інших випадках
підтвердження наявного трудового стажу здійснюється лише районним
(міським) відділом (управлінням) соціального захисту населення
шляхом витребування уточнюючих довідок з підприємств і організацій
або на підставі показань свідків (пункти 1, 2, 20 названого
Порядку).
Таким чином, М. повинен був відповідно до ст. 80 Закону "Про
пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
подати відповідну заяву органу,
який призначає пенсії, і лише в разі незгоди з його рішенням на
підставі ст. 104 цього Закону, гл. 31-А ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
та ч. 2
ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
міг звернутися за
захистом свого права в суд, але не із заявою про встановлення
факту роботи в цеху гарячого прокату, а зі скаргою на рішення
відділу (управління) соціального захисту населення.
Тому з доводами протесту про те, що М. відновлював своє
порушене право на одержання пільгової пенсії і тому відповідно до
ч. 2 ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
така справа
повинна розглядатися судом, погодитись не можна.
У той же час заслуговує на увагу довід протесту про те, що
президія обласного суду, скасувавши рішення районного суду,
безпідставно залишила заяву М. без розгляду. Як уже зазначалося,
чинне законодавство не передбачає можливості підтвердження
наявного трудового стажу судовим рішенням. Тому в частині
залишення заяви М. без розгляду постанова президії підлягає
скасуванню, оскільки в таких випадках провадження у справі
закривається на підставі п. 1 ст. 227 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
.
Крім того, підлягає виключенню з мотивувальної частини
постанови посилання на те, що підтвердження трудового стажу М.
повинно здійснюватися районним відділом соціального захисту
населення на підставі показань свідків. У подібних випадках має
застосовуватися п. 20 названого вище Порядку ( 637-93-п ) (637-93-п)
, який
передбачає не допит свідків, а витребування відповідних письмових
доказів районним відділом (управлінням) соціального захисту
населення.
"Рішення Верховного Суду України", 1997 р.