Колегія суддів судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої - Можелянської З.М.

суддів - Прозорової М. Л., Ремеза В.А.

при секретарі - Панченку Д.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Рументаль" м. Нікополь про стягнення боргу та моральної шкоди, -

У березні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП "Рументаль" про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 09.02.06 р. між нею та відповідачем був укладений договір позики. Предметом якого було надання ПП "Рументаль" в строк до 09.02.07 р. у позику коштів у сумі 11500 доларів США, що еквівалентно 58075 грн. зі сплатою за користування позикою 15% річних. Про розмір відсотків за користування позикою сторони домовилися усно.

Від імені ПП "Рументаль" вказаний договір підписав його директор Рубан С. В.

У встановлений строк ПП "Рументаль" ухилилося від сплати позики ОСОБА_1, у зв’язку з чим вона 05.03.07 р. направила відповідачу претензію про погашення боргу, однак добровільно ПП "Рументаль" цей борг не сплачує.

Позивачка вважає, що у зв’язку з непогашенням їй суми позики вона має право вимагати від відповідача виплати їй встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 78388 грн., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 2351 грн.

Також позивачка просила суд стягнути на її користь з відповідача 8700 грн. у відшкодування моральної шкоди, яка полягає у тому, що вона втратила зароблені власною працею гроші, пережила нервовий стрес, має пригнічений настрій, у неї погіршився стан здоров’я, вона змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя та відновленню нормальних зв’язків.

Вважаючи, що відповідач порушив її права, ОСОБА_1. просила стягнути з ПП "Рументаль" на свою користь суму боргу за договором позики від 09.02.06 р. у розмірі 80739 грн. (суму боргу з урахуванням індексу інфляції за час прострочення у розмірі 78388 грн., три процента річних у розмірі 2351 грн.) та моральну шкоду у розмірі 8711 грн., а всього -89450 грн.

рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.11.08 р. позов ОСОБА_1 залишено без задоволення /а.с. 97-99/.

З таким рішенням ОСОБА_1 не погодилася і звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.11.08 р., та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд /а.с. 106-108/.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з постановлениям нового рішення відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПП "Рументаль" про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що позивачка не давала ПП "Рументаль" у борг кошти, а передала особисто директору приватного підприємства - Рубан С. В., як фізичної особі.

Проте з таким висновком погодитися неможна, оскільки він н відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1047 на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальником або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Як установлено судом і вбачається з матеріалів справи, 09.02.2006 р. між сторонами був укладений договір позики, згідно з яким ОСОБА_1 надала ПП "Рументаль" позику в сумі 11500 доларів США, які останній зобов’язався повернути 09.02.2007 року /а.с. 5/.

В суді апеляційній інстанції ОСОБА_1 пояснила, що фактично передала відповідачу 10000 доларів, а в договорі позики вказали -11500 доларів, з урахуванням 15% річних.

У березні 2007 року позивачкою була направлена претензія відповідачу про необхідність погашення боргу, але відповідач проігнорував її звернення /а.с. 6/

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПП "Рументаль" про стягнення боргу і находить можливим рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення по справі, яким стягнути з приватного підприємства "Рументаль" м. Нікополь на користь ОСОБА_1 борг у сумі 77000 грн. відповідно вимог ст. 533 ЦК України з розрахунку: 10000 доларів США х 7.7 (офіційний курс НБУ).

Також колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 816 грн.20 коп. та три процента річних у розмірі 4904 грн.63 коп. 3 розрахунку:

77000 грн.: 100 % х 3 % = 2310 грн.

2310 грн. х 2 = 4620 грн. ( період з 9.02.2007 г. по 9.02.2009)

2310: 12 = 192 грн. 50 коп. /3% за 1 місяць/

192 грн.50 коп.: 28 х 19 дн. = 130 грн.63 коп. /3% за лютий 2009 року/

192 грн.50 коп.: 30 х 24 дн. = 154 грн.. /3% за березень 2009 року/

4620 грн. + 130 грн.63 коп. + 154 грн. = 4904 грн.63 коп.

а всього - 82720 грн. 83 коп. (4904 грн.63 коп. +816 грн.20 коп. + 77000 )

Що стосується вимог ОСОБА_1 про застосування до боргу індексів інфляції за час прострочення, то ці вимоги не можуть бути задоволені, оскільки до суми боргу, який відповідач взяв у доларах США повинен застосовується офіційний курс НБУ на момент винесення рішення.

Не можуть бути задоволені і позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, оскільки ні договором позики, ні чинним законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди по спірним правовідносинам.

Доводи представника відповідача ( директора приватного підприємства - Рубан С. В.) про те, що гроші від позивачки він не отримував, договір позики не укладав - безпідставні і спростовуються оглянутим в судовому засіданні апеляційній інстанції оригіналом договору позики, та його ксерокопією на а.с. 5., підпис та печать на якому директор приватного підприємства - Рубан С. В. не оспорював.

Посилання представника відповідача на те, що договір позики сфальсифікований позивачкою - нічім не підтверджені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2008 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного підприємства "Рументаль" м. Нікополь про стягнення боргу та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Рументаль" м. Нікополь на користь ОСОБА_1 борг у сумі 77000 грн., три процента річних у розмірі 4620 грн. та судові витрати у розмірі 816 грн.20 коп., а всього -82436 грн.20 коп., відмовивши у решті позовних вимог.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.