( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs35337488) )

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: - Турік В.П.

суддів: - Зубакової В.П., Остапенко В.О.

при секретарі: - Кузьміній Н.В.

За участю: представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6

представника відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_7 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25 квітня 2013 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_9, про стягнення боргу за договором купівлі-продажу та відшкодування збитків, -

У липні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу та відшкодування збитків і в обгрунтування позову зазначив, що 24.03.2008р. відповідачка, на підставі договору купівлі-продажу №65 придбала комплект меблів "Барон" вартістю 56895грн.

За умовами цього договору відповідачка сплатила першочерговий внесок в сумі 26854грн. та надано безпроцентну розстрочку до 25.07.2008р. включно по сплаті суми залишку в розмірі 30тис.грн.

В квітні ОСОБА_7 було сплачено ще 200грн., а потім сплата за меблі перестала надходити.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач вважає, що поніс інфляційні витрати з 26.07.2008р. в сумі 11511,52грн. та має право на відшкодування 3% річних за весь час прострочення в сумі 3663,79грн.

Крім того, ігнорування ОСОБА_7 виконання обов'язку по договору купівлі-продажу заподіяло йому моральних страждань, оскільки він був вимушений звертатися до Банківських установи для отримання кредиту, не мав можливості закуповувати товар та користуватися цими грошима.

Неодноразово уточнюючи позовні вимоги просив суд стягнути з ОСОБА_7 суму в розмірі 75534,10грн., яка складається з основного боргу - 28тис.грн., витрат від інфляції - 11511,52грн., 3% річних в розмірі 3663,79грн., матеріальних збитків - 12358,79грн. та моральної шкоди в сумі 20тис.грн.

Рішенням Саксаганськ ого районного суду м. Кривого Рогу від 25 квітня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь приватного підприємця ОСОБА_5 відшкодування заборгованості за договором купівлі-продажу меблів від 14.03.2008р. 27500Грн., 3598,36грн. - 3% річних; 11305,95грн. - інфляційних витрат та судовий збір в сумі 310,97грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_7 ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат з тих підстав, що порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, суд не врахував, що виниклі правовідносини регулюються нормами ст. ст. 692, 694 та 695 ЦК України; не взято до уваги, що договором купівлі-продажу не передбачено сплати інфляційних витрат у зв'язку із простроченням платежу.

Крім того, не враховано, що через ДВС було реалізовано 1/4 частину квартиру за 26тис.грн., позивач користувався грошовими коштами і перед позивачем існувала інша сума заборгованості.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду відповідає з огляду на наступне.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 та стягуючи з ОСОБА_7 заборгованість за договором купівлі-продажу, 3% річних та інфляційні витрати, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із невиконанням відповідачкою взятих на себе зобов'язань по договору купівлі-продажу ОСОБА_7 повинна сплатити суму боргу за придбані нею меблі в сумі 27500грн., відрахуванням 500грн. виявленого дефекту, та на підставі ст. 625 ЦК України повинна сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.

Із висновком суду погоджується колегія виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у разі прострочення виконання зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_7 24.03.2008р., на підставі договору купівлі-продажу №65 придбала комплект меблів "Барон" вартістю 56895грн., що підтверджується договором купівлі-продажу, актом прийому-передачі №6 та контрольним талоном (а.с. 6 - 9, 10).

Відповідно до п. п. 2.5, 2.6 договору від 24.03.2008р. відповідач сплатила позивачу первинний внесок за меблі в сумі 26800грн., залишок суми на момент підписання договору становив 30тис.грн.

Умовами договору сторони передбачили надання ОСОБА_7 розстрочки і щомісячна сплата за придбані меблі становила по 7500грн. Суми розстрочки повинні були сплачуватись відповідачем щомісячно до (числа місяця) 25 липня 2008 року (включно) (а.с. 6).

Проте відповідач не виконала умови договору, в результаті чого позивач втратив частку прибутку, який він міг отримати.

Доводи ОСОБА_7 про те, що суд не правильно застосував норми матеріального права, а саме ст. ст. 526, 625 ЦК України, а повинен був застосовувати норми статей 692, 694, 695 ЦК України - є безпідставними, оскільки саме статтями 526, 625 ЦК України регламентуються виниклі між сторонами правовідносини.

Не приймає до уваги колегія суддів посилання на те, що через ДВС було реалізовано 1/4 частину квартиру за 26тис.грн., позивач користувався цими грошовими коштами і перед позивачем існувала інша сума заборгованості.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

В порушення вище вказаного відповідачем та її представником ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано доказів на підтвердження цих доводів.

Колегія суддів погоджується із сумою боргу в розмірі 27500грн., а не 28000грн. як просив позивач у позовній заяві, оскільки із суми боргу 28тис.грн. відраховано 500грн. виявленого дефекту, що не заперечувалось сторонами.

Також колегія погоджується із здійсненим розрахунком суми 3598,36грн. - 3% річних і суми 11305,95грн. - інфляційних витрат і вважає, що суд першої інстанції вірно здійснив розрахунок заподіяних збитків, понесених позивачем.

Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.