Номер провадження № 22-ц/785/3213/13

Головуючий у першій інстанції Бондарь В.Я.

Доповідач Коротков В. Д.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Калараш А.А., Комаровської Н.В.

з участю секретаря Стадніченка А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 12 лютого 2013 року,

В липні 2012 року ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач є її батьком, який рішенням Суворовського районного суду від 1 липня 2011 року позбавлений батьківських прав. Вона є студенткою першого курсу Варшавського університету денної форми навчання та потребує матеріальної допомоги, яку відповідач не надає. Позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 997 гривень щомісячно до досягнення нею 23 років.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 12 лютого 2013 року позов задоволений частково, суд стягнув з відповідача аліменти на утримання позивачки в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення позивачкою 23 років, тобто до 19 червня 2017 року.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, яку відповідач може надати.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на законі та підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є батьком позивачки, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8). Рішенням Суворовського районного суду від 1 липня 2011 року позбавлений батьківських прав (а.с. 51-52). Позивачка є студенткою першого курсу Варшавського університету денної форми навчання (а.с.6-7, 24-28). З розрахунку, наведеному в позові, та доданих до позову документів, вбачається, що позивачка потребує матеріальної допомоги (а.с.1-5, 29-45, 213-237).

Відповідно до ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав,не звільняється від обов"язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв"язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки забов"язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що відповідач, який є працездатною особою, однак не працює, має мінливий дохід, може надавати матеріальну допомогу позивачці, а тому на підставі вищезазначених норм закону стягнув з нього аліменти в сумі 500 грн. щомісячно.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про неможливість надати допомогу позивачці в зв'язку з тим, що він не працює та має заборгованість по аліментам в сумі 29 718,40 грн. Зазначені обставини не можуть бути підставою для звільнення відповідача від сплати аліментів.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що на його утриманні знаходиться інвалід ОСОБА_4, який не є його сином.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, судове рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 12 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.