Головуючий по 1-й ін-т.

Жилка О.М.

Суддя-доповідач:

Абрамов П.С.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Абрамова П.С.

Суддів : Гальонкіна С.А. Корнієнка В.І.

При секретарі: Буряк С.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 6 червня 2007 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділення ГІРФО Ленінського РВПМУ УМВС України в Полтавській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації

зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ГЖЕД № 8 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, вселення та зміну договору найму житлового приміщення,-

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді- доповідача Апеляційного суду

В грудні 2006 року та лютому 2007 року ОСОБА_1 Н.А. звернулася до суду з вказаним позовом, зазначала, що відповідач з 10.09.2004 року виїхав з квартири №117 будинку № 18 по проспекту Миру в м. Полтава, забрав своє речі., тому у відповідності до вимог ст.. 71 ЖК України (5464-10) втратив право

користування житловим приміщенням та підлягає зняттю з реєстрації.

В лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом, вказуючи, що причиною не проживання у спірній квартирі є та обставина, що йому чинилися перешкоди у проживанні, речі без його згоди вивезли з квартири, та змінили замок на вхідних дверях.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 6 червня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визнано ОСОБА_1 таким що втратив право користування житловим приміщенням, квартироюАДРЕСА_1

Зобов'язано відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВПМУ УМВС України в Полтавській області зняти з реєстрації ОСОБА_1

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 прохає рішення суду першої інстанції скасувати, та постановити у справі нове рішення про задоволення його позовних вимог, вказуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи вимогам матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів приходить до в висновку про задоволення скарги.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_1 у спірній квартирі не проживав без поважних причин.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору-судом.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування Житлового кодексу України (5464-10) " від 12 квітня 1985 року № 2 (зі змінами та доповненнями) у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлений строк. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Проте, ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_2 суд зазначені вимоги закону і роз'яснення Пленуму Верховного Суду України не врахував та всупереч вимогам ст. ст. 10, 11, 215 ЦПК України не з'ясував та не зазначив у рішенні про те, чи не були відповідачі відсутні на спірній житловій площі з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи сторони проживали у неприватизованій трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не проживав у спірній квартирі з 2004 року.

Заперечуючи, проти заявлених позовних вимог ОСОБА_1 вказував, що не проживання його в спірній квартирі мало місце з поважних причин, те, що позивачка ОСОБА_1проживала у спірній квартирі із своїм співмешканцем, що унеможливлювало його проживання та те, що йому чинилися перешкоди у проживанні в цій квартирі.

Зазначені доводи ОСОБА_1 сторони не спростували.

Навпаки як вбачається з пояснень ОСОБА_1 дійсно вона проживає у спірній квартирі разом із своїм співмешканцем який вселений в квартиру без згоди ОСОБА_1 який на час вселення співмешканця до квартири не втратив права на проживання у квартирі.

Як вбачається з протоколу судового засідання (а.с.99) суд зняв запитання представника відповідача про те, чи мав ОСОБА_1 можливість проживати у спірній квартирі разом з співмешканцем, хоча зазначена обставина мала суттєве значення для вирішення спору.

крім того як вбачається з матеріалів справи та показів свідків, у ОСОБА_1 відсутні ключі від спірної квартири.

З врахуванням вищевикладених обставин колегія суддів приходить до висновку, що причини не проживання ОСОБА_1 у спірній квартирі більше шести місяців є поважними.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_1 таким що втратив право користування спірною квартирою, та зняття його з реєстрації задоволенню не підлягають а позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні приміщенням та вселення його у квартиру

необхідно задовольнити.

Підлягає задоволенню і позовна вимога ОСОБА_1 про зміну договору найму житлового приміщення.

У відповідності до вимог ст. 104 ч.2 ЖК України у разі відмови членів сімї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

Зокрема ОСОБА_1 прохає виділити йому в користування кімнату 5 площею 7,2 кв. м..

Будь - яких перешкод для виділення йому в користування цієї кімнати суд не вбачає.

В користування ОСОБА_2 та неповнолітніх дітей залишаються дві кімнати загальною житловою площею 29, 5 кв. м., що не порушує житлових прав сторін.

Кухню, ванну, коридор, туалет, необхідно залишити в спільному користуванні сторін.

З врахуванням вищевикладеного рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановлениям у справі нового рішення.

Керуючись ст.. 303, 309 ч.1 п.3,4, 316 ЦПК України (1618-15) колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 6 червня 2007 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити

Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити .

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди в користуванні ОСОБА_3 квартироюАДРЕСА_1.

Вселити ОСОБА_3 в квартируАДРЕСА_1

Змінити договір найму квартириАДРЕСА_1

Виділити користування ОСОБА_1 кімнату площею 7, 2 кв. м., а кімнати пл.. 12,6 кв. м. та16,9 кв. м. залишити в користуванні ОСОБА_2 та неповнолітніх дітей.

Кухню, туалет, ванну кімнату та коридор залишити в спільному користуванні.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати державне мито 8 грн. 50 коп. та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України в двохмісячний строк.