( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs30810632) )

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Пилипчук Л.І.

суддів: Карнауха П.М., Дряниці Ю.В.,

при секретарі: Філоненко О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача -ОСОБА_2, третьої особи -ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2

на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 30 листопада 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,-

У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення 5100,00 грн. завдатку, сплаченого за купівлю автомобіля. Посилався на те, що 17.02.2012 року домовився з відповідачем про купівлю у нього автомобіля марки «Таврія»за 20 500,00 грн. На вимогу відповідача сплатити завдаток він передав йому кошти в сумі 4500,00 грн. та 700,00 грн. Решту суми за купівлю автомобіля повинен був сплатити 18.03.2012 року, однак відповідач продав автомобіль іншій особі, а одержані кошти не повернув.

рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 30 листопада 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального права, прохав рішення скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача кошти в сумі 5150,00 грн., як безпідставно набуте майно, на користь позивача.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, як брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія судів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що між сторонами було усно укладено договір завдатку, кошти, передані позивачем продавцю як завдаток, тому, оскільки зобов»язння купити автомобіль порушено покупцем, сума завдатку відповідно до ч.1 ст. 571 ЦК України поверненню не підлягає.

Однак такий висновок суду є помилковим, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.

Встановлено судом і не заперечується сторонами, що вони у лютому 2012 року досягли усної домовленості щодо купівлі-продажу автомобіля марки «Таврія»за 20 500,00 грн. На вимогу відповідача сплатити завдаток позивач сплатив йому за купівлю автомобіля 18.02.2012 року 4450,00 грн., та пізніше -700,00 грн. Всього відповідач отримав від ОСОБА_1 5150,00 грн.

Договір купівлі-продажу автомобіля не відбувся.

Заперечуючи вимогу позивача повернути йому кошти, відповідач наполягає на тому, що зазначена сума одержана ним від позивача як завдаток, а оскільки договір купівлі-продажу не відбувся з вини ОСОБА_1, то завдаток повинен залишитися у нього.

Визнаючи обґрунтованою позицію відповідача щодо неповернення завдатку, суд мотивував свій висновок визнанням самим позивачем спірної суми як завдатку у своїй первісній позовній заяві та при зверненні до міліції 12.04.2012 року. Саме про завдаток йдеться і в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 17.04.2012 року.

Стаття 570 ЦК України визначає, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Угода про завдаток згідно норм ст. 547 ЦК повинна вчинятися у письмовій формі під страхом визнання її нікчемною. Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правовими наслідками недійсності правочину (ст.216 ЦК) є двостороння реституція та відшкодування збитків.

Таким чином, у випадку, коли сторони домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, оплачені в рахунок виконання договору платежі не можуть бути визнані завдатком, а визнаються авансом та повертаються в тому розмірі, в якому вони давались.

Отже, незалежно від того, як сторони обумовили суму 5150,00 грн., що була передана позивачем відповідачу в рахунок вартості автомобіля, відносно якого договір-купівлі-продажу не відбувся, зазначені кошти підлягають поверненню позивачеві як набуті відповідачем без належної правової підстави.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача належить також стягнути понесені позивачем судові витрати в сумі 429,20грн. (214,60 + 107,30 + 107,30 = 429,20 грн.) (а.с.1,25, 73).

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.п.3,4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 -задовольнити.

рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 30 листопада 2012 року - скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5150 грн. та судові витрати в сумі 429,20 грн., а всього 5579,20 грн.(п'ять тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять грн. 20 коп.)

рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.