РIШЕННЯ іменем України
2006 року грудня 26 дня колегія суддів судової палати з
цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Маслова В.О.
суддів Попруги С.В.
Дубровної В.В. з участю секретаря судового засідання Рой
Я.М.
та осіб, які приймають участь у справі: ОСОБА_1, її
представника ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3, позивачки ОСОБА_4,
її представника ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні
апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Сумського районного суду Сумської області від 09
листопада 2006 року у справі за позовною заявою ОСОБА_4 до
ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування майнової та
моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про
відшкодування майнової шкоди в розмірі 97715,95 грн. та
відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.
Свої вимоги ОСОБА_4 обгрунтовувала тим, що 10 лютого 2006
року близько 6-ї години на автодорозі Батурин - Конотоп - Суми, на
території Сумського району, з вини водія автомобіля Рено Магнум
держномер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1
відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої належний
їй автомобіль ДАФ-45 держномер НОМЕР_2 отримав такі механічні
ушкодження, що відновлювати його економічно недоцільно, оскільки
вартість ремонту перевищує вартість автомобіля. Заподіяна шкода
добровільно не відшкодована.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено: стягнуто з
ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 89 185, 27 грн. на відшкодування
матеріальної шкоди, 10 000 грн. на відшкодування моральної
шкоди, 891, 85 грн. понесених нею судових витрат, а на користь
держави 282 грн. 45 коп. за проведення судової автотехнічної
експертизи із зарахуванням на рахунок НДЕКЦ при УМВС в Сумській
області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду
першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні
позову.
Узагальнені доводи апеляційної скарги: неповне з'ясування
судом обставин, що мають значення для справи (щодо місця зіткнення
транспортних засобів, причин розташування транспортного засобу
позивачки на проїзній частині), недоведеність позивачкою обставин,
що мають значення для справи, які суд вважав встановленими,
невідповідність висновків суду щодо обов'язку відшкодування
відповідачкою шкоди, завданої позивачці обставинам справи,
порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 та її представник
ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги, а позивачка ОСОБА_4
та її представник ОСОБА_5 заперечували проти них, вважаючи рішення
суду законним та обгрунтованим. Третя особа ОСОБА_3 вважав рішення
незаконним.
Судом першої інстанції встановлено, що 10 лютого 2006 року,
близько 5-ї години на 153 км автодороги Батурин-Конотоп-Суми
Сумського району, водій ОСОБА_3, який працював на підставі
трудового договору, укладеного з приватним підприємцем ОСОБА_1,
керував автомобілем Рено Магнум держномер НОМЕР_1, належним на
праві власності ОСОБА_1, з напівпричепом.
Рухаючись в напрямку м.Суми ОСОБА_3 допустив порушення
пунктів 2.3."б", 12.3 Правил дорожнього руху, в результаті чого
скоїв наїзд на стоячий попереду на дорозі внаслідок вимушеної
зупинки автомобіль ДАФ-45 держномер НОМЕР_2, що належав на праві
власності ОСОБА_4, водій якого вжив заходів, передбачених пунктами
15.14, 9.9, 9.10 Правил дорожнього руху. Внаслідок цього наїзду
автомобіль ДАФ-45 скоїв послідовний наїзд на стоячий попереду в
нерухомому стані автомобіль ГАЗ-6611 держномер НОМЕР_3. Автомобілю
ДАФ-45 було заподіяно механічні ушкодження.
Дії водія автомобіля Рено Магнум знаходяться в прямому
причинному зв'язку з виникненням ДТП, тоді як в діях водія
автомобіля ДАФ-45 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху
України не вбачається.
За експертним висновком вартість відновного ремонту
автомобіля ДАФ-45, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу
деталей, що підлягають заміні, становить 98 715, 95 грн.
У зв'язку з тим, що грошова сума відновного ремонту
автомобіля перевищує його ринкову вартість, то розмір матеріальних
збитків, заподіяних позивачці, становить 89185,27 грн., тобто
ринкову вартість автомобіля ДАФ-45 до ДТП. Ця сума підлягає
стягненню з власника джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_1.
Крім того, з відповідачки підлягає стягненню на користь
позивачки моральна шкода, яка полягає в негативному впливі
наслідків ДТП на підприємницьку діяльність позивачки, понесених
нею збитках в результаті виходу з ладу автомобіля ДАФ-45,
необхідності докладення значних зусиль для нормалізації свого
життя після ДТП.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в
суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга
підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині вимоги
про відшкодування моральної шкоди зміні з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 в частині відшкодування
майнової шкоди, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясувавши
обставини справи, викладені вище та давши належну оцінку всім
зібраним по справі доказам, правильно дійшов висновку про те, що
винним у ДТП, яка мала місце 10 лютого 2006 року, є лише водій
автомобіля Рено Магнум ОСОБА_3, який працював за трудовим
договором у ОСОБА_1, власниці автомобіля Рено Магнум, яка в даному
випадку і зобов'язана відшкодувати майнову шкоду, заподіяну
власниці автомобіля ДАФ-45, який отримав механічні ушкодження
внаслідок ДТП.
Рішення суду в цій частині постановлено згідно ст.ст. 1166,
1187, п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
Доводи апеляційної скарги висновків суду в цій частині не
спростовують, оскільки суперечать фактичним обставинам справи, не
містять посилань на такі обставини, докази, які б не з'ясовувались
судом і давали б підстави для перегляду судового рішення, в тому
числі і з підстав невірного застосування судом норм процесуального
права.
Згідно ст.60 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
кожна сторона
зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених
статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами т а іншими особами, які беруть
участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для
ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які
беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 212 ЦПК Украї a> суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному,
об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі
доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного
доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх
сукупності.
Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому
наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Відповідачка ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 не надали суду
жодного належного, допустимого, достовірного доказу, який би
доводив, що майнову шкоду позивачці завдано не з їхньої вини.
Доводи апеляційної скарги фактично грунтуються на припущеннях.
В той же час, позивачка надала належні, допустимі та
достовірні докази на підтвердження своїх вимог та доведеності вини
в ДТП лише третьої особи ОСОБА_3 (висновок автотехнічної
експертизи, показання свідків, наведені в рішенні, матеріали
перевірки органів внутрішніх справ по факту ДТП, постанова судді
по справі про адміністративне правопорушення). Зібрані в справі
докази є достатніми, взаємопов'язаними між собою і в сукупності
(за відсутності взаємовиключаючих даних) дають підстави для
зробленого судом висновку в справі.
За встановлених обставин, той факт, що автомобіль ДАФ-45
фактично знаходився на проїзній частині дороги, а не частково на
проїзній частині, а частково на обочині дороги, не дає підстав для
сумнівів у висновках суду.
В той же час, задовольняючи вимогу про відшкодування
моральної шкоди в розмірі 10000 грн., суд першої інстанції
припустився помилки під час визначення цього розміру, не врахував
відповідних положень ст.23 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що розмір
моральної шкоди з урахуванням всіх обставин справи, в даному
випадку становить 3000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1
ст. 309, ст.ст. 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРIШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 09
листопада 2006 року в частині вимоги про відшкодування моральної
шкоди змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на відшкодування
моральної шкоди три тисячі (3000) грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без
змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та
може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців
безпосередньо до Верховного Суду України.