РIШЕННЯ
Iменем України
26 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді Песоцької Л.I.
суддів Дяченка В.М., Кочегарової Л.М.
при секретарі Лепеха О.С. розглянувши у відкритому судовому
засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до
Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат
"Азовсталь" (далі ВАТ "МК "Азовсталь") про визнання незаконними
наказів про дисциплінарні стягнення, поновлення на роботі,
стягнення середнього заробітку за вимушений прогул за апеляційною
скаргою позивача на рішення Орджонікідзевського районного суду
міста Маріуполя Донецької області від 4 жовтня 2006 року,
встановила:
З лютого 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовами до
ВАТ "МК "Азовсталь" про визнання наказу про звільнення незаконним
і поновлення на роботі, посилаючись на те, що він працював у
відповідача з 1996 року IНФОРМАЦIЯ_1, наказом від 4 січня 2005
року незаконно звільнений з роботи за п.З ст.40 КЗпП України
( 322-08 ) (322-08)
.
У лютому 2005 року позивач звернувся з позовом про визнання
незаконним наказу відповідача НОМЕР_1 від 29 червня 2004 року про
оголошення догани, посилаючись на відсутність підстав для
притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
У грудні 2005 року звернувся з позовом про стягнення з
відповідача на його користь середнього заробітку за вимушений
прогул у зв'язку з незаконним звільненням з роботи.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя
Донецької області від 4 жовтня 2006 року відмовлено в задоволенні
позовів ОСОБА_1 про визнання незаконними наказів про дисциплінарні
стягнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за
вимушений прогул
В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати,
задовольнити його позовні вимоги, посилається на те, що рішення
суду постановлене з порушенням норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 і
його представника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу,
представників відповідача Бугая В.М. і Кирилову С.В., які просили
рішення залишити без зміни, обговоривши доводи апеляційної скарги,
перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна
скарга підлягає задоволенню, рішення скасуванню з тієї підстави,
що висновки суду не відповідають обставинам справи, з задоволенням
позовних вимог.
Згідно з п.З ч.1 ст. 40 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
трудовий
договір, укладений на невизначений строк, а також строковий
трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути
розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках
систематичного невиконання працівником без поважних причин
обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами
внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше
застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
У відповідності з роз'ясненнями, викладеними у п.п.22, 23
постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1994
року № 9 ( v0009700-92 ) (v0009700-92)
(зі змінами) "Про практику розгляду
судами трудових спорів", у справах про поновлення на роботі осіб,
звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно
з'ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало
приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для
розірвання трудового договору за пунктами З, 4, 7, 8 ст. 40 і п.1
ст. 41 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
, чи додержані власником або
уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149
КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
правила і порядок застосування
дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений
для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок
дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь
тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за
яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. За
передбаченими п. З ст. 40 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
підставами
працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі,
вчинений після застосування до нього дисциплінарного або
громадського стягнення за невиконання без поважних причин
обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами
внутрішнього розпорядку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 1 липня 1996 року
працював у ВАТ "МК"Азовсталь" IНФОРМАЦIЯ_1. Наказом НОМЕР_1 від 29
червня 2004 року йому оголошувалась догана з позбавленням 100%
виробничої премії за травень і 100% винагороди за вислугу років за
2004 рік за те, що він своєчасно не узгодив заявку на придбання
обладнання і матеріалів для реконструкції залізничних вагів №20,
що призвело до зриву графіка їх модернізації. Наказом НОМЕР_2 від
4 січня 2005 року він звільнений з роботи за п.З ст.40 КЗпП
України ( 322-08 ) (322-08)
за несправний стан вагів, несвоєчасний їх
ремонт і калібровку, внаслідок чого в період з 7 по 10 липня 2004
року в мартенівському цеху було виплавлено 9 легковісних плавок.
Відмовляючи в позовах, суд послався на правомірність
притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Між тим,
матеріалами справи ці висновки не підтверджуються.
Позивачу оголошена догана за своєчасне неузгодження заявки на
обладнання і матеріали, що призвело до зриву графіка модернізації
вагів № 20.
З пояснень представника відповідача, даних графіку
реконструкції вагів № 20 вбачається, що у травні 2004 року
відповідачем було прийняте рішення про модернізацію вагів № 20 з
визначенням графіку робіт, яке затверджене наказом по підприємству
НОМЕР_3 від 5 травня 2004 року. За графіком з 14 по 19 травня 2004
року планувалась видача технічного завдання на проектування
реконструкції вагів (відповідальним визначений головний
метролог)(а.с.62-63т.1), у тому числі, як пояснив представник
відповідача, мала бути узгоджена заявка на обладнання.
Даних про те, що позивач був ознайомлений з цим графіком,
відповідачем не надано. З пояснень сторін та даних лікарняних
листків вбачається, що з 11 по 24 травня 2006 року позивач
знаходився на лікуванні (а.с. 145 т.1). Його обов'язки виконував
IНФОРМАЦIЯ_2 ОСОБА_3, якому, у тому числі, на оперативній нараді
19 травня 2004 року, доручалося узгодити заявку на реконструкцію
до 20 травня 2004 року (а.с.40т.1), що не було виконане.
Суд посилається на дані оперативних нарад при головному
метрологу 29, 30 квітня, 5 і 25 травня 2004 року (а.с.37-39,41
т.1), на яких позивачу доручалося узгодити заявку на обладнання.
Між тим, з пояснень позивача, представників відповідача,
свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3 вбачається, що позивачу пропонувалось
узгодити заявку, надану 21 квітня 2004 року головним метрологом і
від імені позивача (а.с. 121-122 т.1), з якою він не був згодний і
пропонував свої пропозиції (а.с.44). Відповідно до посадових
обов'язків позивач мав право звертатися з заявкою на обладнання,
як IНФОРМАЦIЯ_1.
Тому колегія суддів вважає, що оскільки позивач не узгодив
заявку головного метролога, не погоджуючись з нею по суті і маючи
свої пропозиції (при цьому не має правового значення що вони не
були прийняті); в запланований за графіком період узгодження
заявки знаходився на лікуванні і його обов'язки виконував інший
працівник; що графік модернізації залізничних ватів не був
зірваний, не можна погодитись з висновком суду про скоєння
позивачем вказаного дисциплінарного проступку і правомірність
оголошення йому догани за наказом НОМЕР_1 від 29 червня 2004 року.
Звільнення позивача проведене за те, що з 7 по 10 липня 2004
року в мартенівському цеху було виплавлено 9 легковісних плавок з
причини несправного стану залізничних вагів, несвоєчасного їх
ремонту і калібровки.
Між тим, з пояснень позивача, представників відповідача,
свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5, даних акту службового розслідування від
20 липня 2004 року, проведеного за вказівкою директора по
виробництву від 9 липня 2004 року (а.с.49-51 т.1), вбачається, що
7 липня 2004 року була виявлена несправність вагів № 6, а 8 липня
2004 року - вагів № 23; працівниками IНФОРМАЦIЯ_3 були прийняті
заходи до ремонту вагів, 8 липня 2004 року були відремонтовані
ваги № 6, 9 - до кінця робочого дня - ваги № 23. Зауважень до
виконання ремонту не було. 10 липня 2004 року приймались заходи до
калібровки вагів. Як пояснив свідок ОСОБА_5, IНФОРМАЦIЯ_4, ваги №№
6 і 23 випуску 1936 року зі строком експлуатації 20 років (а.с.181
т.1).
Згідно з ч.1 ст.148 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
дисциплінарне
стягнення застосовується
власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за
виявленням проступку,
але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи
часу звільнення
працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю
або перебування його
у відпустці.
З пояснень представників відповідача, свідка ОСОБА_3
вбачається, що про несправність вагів №№ 6, 23, їх несвоєчасну
калібровку цехом технологічних ваговимірювальних систем
керівництву підприємства стало відомо 9 липня 2004 року, 10 липня
2004 року позивач був викликаний на роботу для калібровки вагів.
З доповідною запискою про прийняття заходів до нього головний
метролог звернувся до головного інженера підприємства 10 вересня
2004 року (а.с.48т.1), директор підприємства звернувся в
профспілковий комітет з поданням про дачу згоди на його звільнення
7 жовтня 2004 року (а.с.64 т. 1).
З 10 по 23 липня і з 2 по 24 жовтня 2004 року позивач
працював. До дисциплінарної відповідальності він притягнутий 4
січня 2005 року.
Згідно з ч.8 ст.43 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
власник або
уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не
пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу
первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Iз справи вбачається, що звільнення позивача проведене за
згодою профспілкового комітету первинної профспілкової організації
ВАТ "МК"Азовсталь", яка дана на засіданні профкому 21 жовтня 2004
року (а.с.65т.1).
Згідно з ч.З ст. 149 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
при обранні виду
стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати
ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду,
обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу
працівника.
Не погоджуючись із звільненням, представник позивача
посилався на те, що деякі упущення позивача пояснюються станом
його здоров'я.
Iз справи вбачається, що ОСОБА_1 у 2004 році знаходився на
лікуванні з 23 лютого по 12 березня, з 11 по 24 травня, з 21 по 25
червня, з 23 липня по 4 серпня, з 10 вересня по 1 жовтня, з 1
листопада по 31 грудня (а.с. 145 т1).
Iз справи також вбачається, що ОСОБА_1 при проходженні
атестації у 1999 році позитивно характеризувався, був визнаний
таким, що відповідає займаній посаді (а.с.101-104). Попереднє
дисциплінарне стягнення на нього було накладене 2 квітня 2001 року
(а.с. 108 т.1).
У зв'язку з встановленим колегія суддів вважає, що з
висновком суду про законність звільнення позивача не можна
погодитись.
Рішення суду, як таке, що не відповідає вимогам ст.ст. 10,
60, 213-215 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, положенням ст.ст.40 п.3, 43,
148, 149 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
, підлягає скасуванню з
задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними
оголошення догани і звільнення з роботи, поновлення на попередній
роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного
прогулу.
З позовом про незаконність звільнення позивач звернувся
своєчасно. Строк звернення з позовом про незаконність оголошення
догани підлягає поновленню, як пропущений з поважної причини -
тривалої хвороби. Крім того, незалежно від пред'явлення позову про
незаконність оголошення догани, перевіряючи позов про незаконність
звільнення за систематичне невиконання службових обов'язків, суд
зобов'язаний перевірити законність стягнень.
Згідно з ч.2 ст.235 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
при винесенні
рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий
спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові
середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше як
за рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше
одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий
спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь
час вимушеного прогулу.
Оскільки, як вбачається зі справи, не з вини позивача заява
про поновлення на роботі розглядалася більше одного року, з
відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній
заробіток за період вимушеного прогулу з 5 січня 2005 року по 26
грудня 2006 року.
Згідно з п.п.2,8 Порядку обчислення середньої заробітної
плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 року №100
( 100-95-п ) (100-95-п)
, середньомісячна заробітна плата обчислюється
виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що
передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо
протягом останніх календарних місяців працівник не працював,
середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за
попередні два місяці роботи. Нарахування виплат, що обчислюються
із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи,
проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на число
робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним
законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за
середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата
визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані
протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число робочих
днів (годин), а у випадках передбачених законодавством, - на число
календарних днів за цей період.
Відповідно до п. 10 Порядку, у випадках підвищення тарифних
ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі,
організації відповідно до актів законодавства, а також за
рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у
розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за
працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата
коригується на коефіцієнт її підвищення.
Два попередні до звільнення місяці позивач знаходився на
лікарняному, тому для обчислення приймається заробітна плата за
вересень-жовтень 2004 року. За цей час позивач відпрацював 15 днів
у жовтні (120 годин) і отримав заробітну плату в сумі 1344 грн. 43
коп. Середньоденна заробітна плата складає 89 грн.62 коп.
(1344,43: 15).
З урахуванням коефіцієнту підвищення окладів за період
вимушеного прогулу 1,35 (1,05 х 1,188 х 1,09) середньоденна
заробітна плата складає 120 грн.98 коп.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає
стягненню за час вимушеного прогулу середня заробітна плата в сумі
60127 грн.06 коп. (120,98 х 497).
З відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 601
грн.27 коп. на розрахунковий рахунок Маріупольської міської ради
31411537600052 МФО банку 834016, банк одержувача УДК у Донецькій
області, ОКПО одержувача 24164947 код платежу 22090100 і витрати
на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн. на
розрахунковий рахунок Апеляційного суду Донецької області
35228011000992, МФО 834016 в УДК в Донецькій області, ОКПО
02891428.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів,
вирішила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя
від 4 жовтня 2006 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства
"Металургійний комбінат "Азовсталь" про визнання незаконними
наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений
прогул задовольнити.
Визнати незаконними накази Відкритого акціонерного товариства
"Металургійний комбінат "Азовсталь" НОМЕР_1 від 29 червня 2004
року про оголошення догани і НОМЕР_2 від 4 січня 2005 року про
звільнення ОСОБА_1.
Поновити ОСОБА_1 на роботі IНФОРМАЦIЯ_1 Відкритого
акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь".
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Металургійний
комбінат "Азовсталь" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за
вимушений прогул з 5 січня 2005 року по 25 грудня 2006 року в сумі
60127 (шістдесят тисяч сто двадцять сім) грн.06 коп.; на
розрахунковий рахунок Маріупольської міської ради судовий збір в
розмірі 601 (шістсот одна) грн.27 коп. і на розрахунковий рахунок
Апеляційного суду Донецької області витрати на
інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн.
Рішення набирає чинності з дня проголошення і протягом двох
місяців може бути оскаржене в касаційному порядку.