Справа № 22 -11339 Головуючий у 1 інстанції Кобаль M.I.
Категорія 21 Доповідач Рибалко Л.I.
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2006 колегія суддів у цивільних справах
апеляційного суду Донецької області
в складі
головуючого судді Рибалко Л.I. суддів Новікові' Г.В.
Дем"яносова М.В. при секретарі Стефанової I.М.
за участю представника виконавчої дирекції Пишняка Р.I.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку за
апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України у м. Шахтарську
на рішення Шахтарського місьрайсуду від 25 жовтня 2006 року
цивільну справу за позовом ОСОБА_1до виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України ум. Шахтарську про відшкодування
моральної шкоди,
встановила
Оскаржуваним рішенням Шахтарського місьрайсуду від 25 жовтня
2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, на його
користь з виконавчої дирекції Фонду стягнута моральна шкода у
розмірі 24000 грн.
В апеляційній скарзі виконавча дирекція Фонду ставить питання
про скасування рішення суду, посилаючись на те, що судом в справі
не проведено експертизи на наявність у позивача моральної шкоди та
не доведено ним самим вказані обставини.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не
підлягає із наступних підстав.
Суд повно та всебічно з"ясував фактичні обставини справи, дав
їм належну юридичну оцінку і постановив законне та обгрунтоване
рішення у справі про часткове задоволення позову.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував з
вугледобувними підприємствами в трудових відносинах, його
підземний стаж роботи складає близько 17 років. Згідно з актом
розслідування хронічного професійного захворювання від 15 лютого
2006 року позивач піддавався дії вугільно - породного пилу в
концентраціях перевищуючих критично допустимий рівень. Висновком
МСЕК від 7 квітня 2006 року у позивача встановлено 40 відсотків
втрати професійної працездатності.
Відповідно до ст. 21 п 1 пп. "е" ст. 28 Закону України " Про
загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
у разі настання
страхового випадку Фонд соціального страхування зобов*язаний у
встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі шкоду,
заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров*я,
виплачуючи йому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту
заподіяння цієї шкоди потерпілому.
Відшкодування моральної шкоди застрахованим особам є одним із
способів захисту особистих немайнових прав працівника і
передбачено ст. 1 згаданого Закону незалежно від відшкодування
майнової шкоди.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України
від 27.01.2004р. моральна шкода потерпілого від нещасного випадку
на виробництві чи професійного захворювання полягає , відповідно
до ст. ст. 23,1167 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зокрема, у фізичному
болю , фізичних та душевних страждань, які він зазнає у зв*язку з
каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я.
Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва,
спричинює порушення особистих немайнових прав , як право на життя,
право на охорону здоров*я тощо.
Ушкодження здоров*я , заподіяного потерпілому від час
виконання трудових обов*язків , незалежно від ступеня втрати
професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні
страждання.
Встановлення Законом обов*язку Фонду соціального страхування
від нещасних випадків відшкодовувати моральну шкоду є засобом
реалізації потерпілим гарантованого державою усім застрахованим
громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку
на виробництві та професійного захворювання.
Визначивши розмір відшкодування моральної шкоди в 24000 грн.
суд навів мотиви , чим обгрунтовується зазначена сума.
Позивач посилався на постійні фізичні страждання, які
пов'язані з професійним захворюванням, білями в грудині , кашлем,
одишкою, змінами у житті, неможливістю виконувати звичайну роботу,
чим порушено звичний уклад його життя та вимагаються додаткові
зусилля для його організації.
Виходячи з наведеного у суду були законні підстави для
задоволення позову у саме такому розмірі.
Доводи, приведені у апеляційній скарзі, не дають підстав для
висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи
процесуального права, яке призвело або могло призвести до
неправильного вирішення справи.
Керуючись вимогами ст. ст. 308, 315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів
ухвалила
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України у м. Шахтарську відхилити
Рішення Шахтарського міськрайонного суду від 25 жовтня 2006
року залишити без зміни .
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України
протягом двох місяців з моменту її проголошення.