РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у
складі:
головуючого: Висоцької B.C. суддів: Осипчук О.В., Біляєвої
О.М. при секретарі: Таранець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку
цивільну справу за позовом ОСОБА_1дол. Акціонерного страхового
товариства "Вексель" про стягнення матеріальної та моральної
шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 2
листопада 2006 року позов ОСОБА_1 до акціонерного страхового
товариства "Вексель" задоволено частково - стягнуто з відповідача
на користь позивача страхову виплату у сумі 10291 грн., 35000
грн. - у відшкодування моральної шкоди, витрати на проведення авто
товарознавчого дослідження у сумі 300 грн., витрати на проведення
експертизи у сумі 326 грн. 88 коп., витрати по оплаті судового
збору у сумі 102 грн. 91 коп., а всього: 46020 грн. 79 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну
скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду і
направлення справи на новий розгляд.
В обгрунтування доводів скарги, апелянт посилається на
порушення судом норм матеріального права, невідповідність
висновків суду фактичним обставинам справи.
В апеляційному суді представник акціонерного страхового
товариства "Вексель" підтримав доводи скарги в повному обсязі.
Позивач до апеляційного суду не з"явився, про час та місце
розгляду справи
повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення
представника відповідача, дослідивши матеріали справи та
перевіривши зазначені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що
скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому
скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставою для
скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового
рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 12 липня 2005 року між
сторонами у формі страхового полісу № НОМЕР_1 був укладений
договір страхування автомобіля, що
належить позивачеві. Відповідно до висновку, затвердженому
20.05.2006 року начальником Красно армійського МРВ УМВСУ в
Донецькій області, у ході проведеної перевірки було встановлено,
що 15,09.2005 року приблизно о 7 годині 30 хвилин на автодорозі
Олександрівна - Красноармійськ у районі хутора Запорізький на
перетинанні дороги, що йде з боку селища Гришено, відбулася
дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля позивача.
Згідно висновку авто технічної експертизи від 7.09.2006 року
зафіксовані в матеріалах справи пошкодження автомобіля, що
належить позивачу, є характерними для механізму пригоди, який
указав позивач. Згідно висновку спеціаліста -авто товарознавця
НОМЕР_2 вартість матеріальної шкоди, яка спричинена володільцю
автомобіля "ЗАЗ ДЕУ ЛАНОС", державний номер НОМЕР_3, складає 10395
грн.
Задовольняючи вимоги позивача в частині стягнення
матеріальної шкоди у сумі 10291 грн., суд виходив з того, що
страховий випадок згідно договору страхування настав і відповідач
повинен був зробити позивачу страхову виплату за відрахуванням 1%
франшизи.
З цим висновком суду першої інстанції апеляційний суд
погоджується частково, оскільки позивачем були надані докази
настання страхового випадку, а заперечення сторони відповідача в
цій частині, що страховий випадок не настав необгрунтовані,
спростовуються наданими доказами та матеріалами справи.
Між тим, апеляційний суд не може погодитися з сумою страхової
виплати, оскільки судом невірно розрахований 1% франшизи. Так,
відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
франшиза - частина шкоди, яка не відшкодовується страховиком
згідно умов договору. Відповідно до п. 3.12 договору страхування
від 12.07.2005 року франшиза розраховується в відсотковом
співвідношенні від страхової суми, яка визначена в п. 3.9 даного
договору. Виходячи з вищевикладеного франшиза складає 1% від
страхової суми 54780 грн. і дорівнює 547 грн. 80 коп.Однак, судом
першої інстанції у відрахування франшизи була взята сума 103 грн.
95 коп., що суперечить вищевказаним нормам.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що на користь
позивача підлягає стягненню сума страхової виплати у розмірі 9847
грн. 20 коп., виходячи із розрахунку 10395 грн.-547,80 грн.
Апеляційний суд погоджується також з висновками суду першої
інстанції стосовно стягнення з відповідача на користь позивача
судових витрат на загальну суму 739 грн. 79 коп., оскільки ця сума
підтверджується документально.
Задовольняючи частково вимоги позивача про стягнення з
відповідача на його користь суми у відшкодування моральної шкоди і
визначившись з сумою у 35000 грн., суд першої інстанції виходив з
положень ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів"
( 1023-12 ) (1023-12)
і мотивував своє рішення тим, що у зв'язку з
пошкодженням автомобілю, що служив позивачеві для задоволення його
потреб, порушився звичайний спосіб життя останнього, він був
вимушений шукати кошти для відновлення автомобіля.
Однак ці висновки суду апеляційний суд вважає
необгрунтованими та задоволенню
не підлягаючими.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про страхування"
( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
страховик зобов'язаний при настанні страхового
випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового
відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе
майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової
виплати шляхом сплати страхувальнику
неустойки , розмір якої визначається умовами
договору страхування.
Стосовно визначення характеру правовідносин, що склалися між
сторонами, з приводу невиконання договору в частині виплат
страхового відшкодування, не можна погодитися із висновком суду
першої інстанції про відшкодування на підставі Закону України "Про
захист прав споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
моральної шкоди, оскільки
згідно із Законом України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
,
страхування - це вид цивільно -правових відносин щодо захисту
майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання
певних подій
відповідальність у формі пені, неустойки, тощо.
Така майнова відповідальність відповідача передбачена також
п.12.1 договору страхування, але позивачем вимоги в цій частині
заявлені не були.
За вказаних обставин апеляційний суд приходить до висновку
про необхідність скасування рішення суду в частині стягнення з
відповідача на користь позивача 35000 грн. моральної шкоди і
відмові в цій частині позову, а також зменшенню суми страхового
відшкодування до 9847 грн. 20 коп., в решті частини рішення суду
необхідно залишити без змін.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
, апеляційний
суд, -
ВИРIШИВ:
Апеляційну скаргу акціонерного страхового товариства
"Вексель" задовольнити частково.
Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 2
листопада 2006 року скасувати частково.
Позов ОСОБА_1до акціонерного страхового товариства "Вексель"
про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити
частково. Стягнути з акціонерного страхового товариства "Вексель"
на користь ОСОБА_1страхову виплату у сумі 9847 грн. 20 коп.,
витрати на проведення авто товарознавчого дослідження у сумі 300
грн., витрати на проведення експертизи у сумі 326 грн. 88 коп.,
витрати по оплаті судового збору в сумі 102 грн. 91 коп., а
всього: 10576 грн. 99 коп. В задоволені позову про стягнення
моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути
оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох
місяців з часу набрання законної сили.