УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у
складі:
головуючого: Висоцької B.C. суддів: Осипчук О.В., Біляєвої
О.М. при секретарі: Таранець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку
цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Рута - Плюс" про поновлення на роботі, стягнення
середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування
моральної шкоди , -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької
області від 1 листопада 2006 року у задоволені позову ОСОБА_1до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Рута - Плюс" про
поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час
вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач приніс апеляційну
скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду і
ухвалення нового рішення про задоволення його позову.
В обгрунтування доводів скарги ОСОБА_1 посилається на
порушення судом норм матеріального та процесуального права,
невірну оцінку судом першої інстанції наданих доказів.
В апеляційному суді позивач та його представник підтримали
доводи скарги в повному обсязі.
Представник відповідача та третя особа заперечували проти
скарги, просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення
присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши
наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
апеляційний суд
відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо
визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Згідно ст.60 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
кожна сторона
зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та
іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що
ОСОБА_1 згідно наказу НОМЕР_1був прийнятий на роботу в Товариство
з обмеженою відповідальністю "Рута - Плюс" в якості IНФОРМАЦIЯ_1
Відповідно до п. 5.1 Колективного договору на 2006-2008 роки
Товариства з обмеженою відповідальністю "Рута - Плюс" і Правилами
внутрішнього розпорядку на підприємстві встановлюється такий режим
роботи, який зобов'язуються виконувати всі працівники: початок
роботи о 8 годині ранку, закінчення роботи о 17 годині, перерва
для відпочинку і харчування - з 12.00 до 13.00 години, субота
робочий день з 8 години до 13 години, неділя вихідний день. З
умовами колективного договору і Правилами внутрішнього розпорядку
позивач був ознайомлений. Згідно наказу № НОМЕР_2 ОСОБА_1
звільнений з роботи за ст. 40 п.4 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
за
прогул. Згідно протоколу №НОМЕР_3 надана згода профспілкового
комітету ТОВ "Рута - Плюс" на звільнення ОСОБА_1 за прогули.
Відмовляючи в задоволені позову суд виходив з того, що в
судовому засіданні найшов своє підтвердження той факт, що
10.06.2006 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі без поважних
причин.
Апеляційний суд вважає за можливе погодитися з таким
висновком суду, оскільки він грунтується на матеріалах справи та
вимогах закону.
Пункт 4 ст. 40 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
передбачає, що
прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом
усього робочого дня , так і більше трьох годин безперервно або
сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Суд першої інстанції вірно встановив правовідносини, що
склалися між сторонами і дав їм належну правову оцінку, оскільки
позивач не надав безперечних доказів відсутності його на роботі 10
червня 2006 року з поважних причин. Посилання позивача на те, що
10.06.2006 року він звертався до лікувального закладу не
підтверджується не тільки документально , але навіть і показаннями свідків.
З урахуванням наданих доказів суд першої інстанції вірно
дійшов висновку про відмову в задоволені позову, оскільки його
пояснення про поважність причини відсутності на роботі нічим не
підтверджуються і не спростовують доводів сторони відповідача про
вчинення позивачем прогулу без поважних причин.
За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що судом першої
інстанції всебічно і повно з'ясовані обставини справи, перевірені
доводи сторін і ухвалено обгрунтоване рішення, в якому повно
відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду
про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні, тому підстав для його
скасування немає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних
обставин справи,
встановлених судом, і не дають підстав для висновку про
неправильне застосування судом норм матеріального чи
процесуального права, яке призвело або могло призвести до
посилкового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308,313,315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області
від 1 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути
оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної
інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.