Головуючий у 1-й інстанції: Мінасов В.В.

Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.,

суддів: Кочеткової І.В.,

Стрелець Л.Г.,

при секретарі Мосіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2010 року по справі за позовом кредитної спілки "Хортиця"до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором кредиту,

У червні 2010 року КС "Хортиця"звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором кредиту.

Зазначала, що 23.09.2008 року член кредитної спілки ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 13 000 грн., за умовами якого позичальник зобов’язався щомісячно сплачувати встановлені договором проценти за користування кредитом та частку суми кредиту і остаточно розрахуватися не пізніше 23.09.2011 року. Поручителем за вказаним договором являється член кредитної спілки ОСОБА_3, який зобов’язався відповідати по зобов’язанням позичальника в повному обсязі солідарно до повного виконання останнім своїх боргових зобов’язань.

Посилаючись на те, що боржник взяті на себе зобов’язання не виконав, внаслідок чого станом на 2 червня 2010 року утворилась заборгованість в сумі 41 868 грн.69 коп., із яких 11 747 грн. –за тілом кредиту, нараховані проценти 28 068,73 грн., індекс інфляції 2052,96 грн., позивач просив суд стягнути її солідарно з відповідачів та відшкодувати судові витрати.

рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2010 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь кредитної спілки "Хортиця"суму боргу за кредитним договором 41868,69 грн., що складається з 11747 грн. –тіло кредиту, нараховані проценти 28068,73 грн., індекс інфляції 2052,96 грн., сплачений судовий збір у розмірі 418,69 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і повернення справи на новий розгляд ОСОБА_3 посилається на неповне з’ясування судом фактичних обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що при визначенні розміру заборгованості судом не взяті до уваги сплачені позичальником суми на погашення кредиту, не встановлені обставини підписання кредитного договору, не враховане матеріальне становище поручителя, справу розглянуто у відсутність боржника, що являється безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом установлено, що 23 вересня 2008 року між позивачем –кредитною спілкою та її членом ОСОБА_4 було укладено договір кредиту №174, згідно з яким ОСОБА_4 отримав кредит у сумі 13 000 грн. під 60% річних за користування кредитом строком до 23 вересня 2011 року та зобов`язався повертати кредит рівними частками в розмірі по 773 грн. до 15-го числа кожного місяця. За невиконання чи неналежне виконання позичальником умов договору, а також в разі звернення спілки до суду, спілка має право отримати від позичальника додаткові проценти у розмірі 0,5% за кожний день з дня останнього платежу (а.с. 5-9: п.1.1; 1.7; 5.3 Договору).

Кредитний договір забезпечений договором поруки від 23 вересня 2008 року, укладеним з ОСОБА_3, згідно якому поручитель взяв на себе солідарну відповідальність за зобов’язаннями кредитора перед КС (а.с.10).

Вказані договори відповідачами в судовому порядку не оспорювались, а отже в силу ст.ст. 204, 627 ЦК України являються правомірними і обов’язковими для виконання.

Статутом КС "Хортиця" передбачено право кредитної спілки надавати кредити своїм членам на умовах їх зворотності, платності, строковості за рахунок власного капіталу

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про кредитні спілки" кредитна спілка - неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та надання фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 23 Закону України "Про кредитні спілки" кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об'єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом.

Відповідно до ст. ст.1049, 1050, 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 554 ЦК в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з п. 1.3 договору поруки, укладеного 23 вересня 2008 року між КС"Хортиця" ОСОБА_3, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями перед КС.

Установивши, що ОСОБА_4 не виконав зобов`язання за укладеними ним з КС "Хортиця" кредитним договором, ОСОБА_3 як поручитель взяв на себе солідарну відповідальність за зобов’язаннями кредитора перед КС, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про солідарне стягнення з відповідача і поручителя заборгованості за кредитними договорами та несплачених відсотків за користування кредитом.

Визначаючи розмір заборгованості, суд першої інстанції не перевірив правильність розрахунків, наданих кредитною спілкою на підтвердження суми боргу.

Проте, як вбачається із розрахунку заборгованості, що був поданий позивачем до позовної заяви, заявлені в обґрунтування позовних вимог суми складаються із боргу за тілом кредиту у розмірі 11 747 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом і додатковим процентам за порушення умов договору, нарахованих у відповідності з п.1.7; 3.5 договору у розмірі 28 068, 73 грн. і індексу інфляції - 2056, 96 грн. (а.с.35 ).

Суми заборгованості за процентами і за додатковими процентами обраховані позивачем з врахуванням сум заборгованості за кредитом, сум заборгованості за відсотками та суми додаткових відсотків за прострочення виконання зобов’язання, що по своїй суті являється штрафними санкціями у розумінні ст. 549 ЦК України.

Детальний аналіз наданих позивачем розрахунків свідчить про те, що за порушення позичальником строків виконання за кредитним договором позивачем одночасно з додатковими відсотками фактично нараховані відсотки на додаткові відсотки за користування кредитом у розмірі, нарахованої понад основної ставки, передбаченої п.1.7 Договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Тобто пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідачів суми заборгованості за процентами і за додатковими процентами, обрахованої з врахуванням сум заборгованості за кредитом, сум заборгованості за відсотками та суми додаткових відсотків за прострочення виконання зобов’язання переконливо свідчать про безпідставне намагання застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов’язання (прострочення виконання грошового зобов’язання), що суперечить вимогам ч.1 ст. 61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.549 ЦК пеня і штраф як різновид неустойки обчислюються у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, можливість нарахування одного виду неустойки на інший виключається.

За уточненими розрахунками, наданими кредитною спілкою на вимогу апеляційного суду, проведеними у відповідності з п.п.1.7, 3.5 Договору без застосування подвійного нарахування підвищених відсотків на відсотки, заборгованість за кредитом складає 26 869 грн. 50 коп., із яких 11 747 грн. –заборгованість за тілом кредиту, 8 940, 56 грн. –60% річних за користування кредитом, нараховані у відповідності з п.1.7 Договору, 4 969, 86 грн. –штрафні санкції за порушення умов договору, передбачені п.3.5 Договору, 1212,08 грн. –інфляційні витрати.

Відповідно до ст. 258 ч.2 п.1, ст. 267 ч.3 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (пені) застосовується позовна давність в один рік лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судового рішення.

Такої заяви ні сторони, ні їх представники ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду не подавали.

За таких обставин на користь кредитної спілки підлягає стягненню вся сума заборгованості, визначена за уточненим розрахунком у відповідності з умовами кредитного договору, а саме складає 26 869 грн. 50 коп.

На підставі викладеного у відповідності з вимогами ст. 309 ЦПК України оскаржуване рішення підлягає зміні, з відповідачів в солідарному порядку на користь кредитної спілки підлягає стягненню 26 869 грн. 50 коп., а також понесені спілкою судові витрати в рівних частках.

Вимоги апеляційної скарги про повернення справи на новий судовий розгляд не ґрунтуються на законі. Розгляд судом справи у відсутність боржника ОСОБА_4 не звільняють поручителя від солідарної відповідальності за порушення боржником кредитних зобов’язань.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 317, 318 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2010 року у цій справі змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь кредитної спілки "Хортиця"заборгованість за кредитним договором №174 від 23 вересня 2008 року, укладеним між кредитною спілкою "Хортиця"і ОСОБА_4, у розмірі 26 869 грн.50 коп. (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят дев’ять гривень 50 копійок), а також по 194 грн. 35 коп. –компенсації судових витрат.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.