РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого
Новосядлої В.М., суддів Троценко Л.I., Постолової В.Г.,
при секретарі Панаріній О.В.,
за участю представників сторін, розглянувши в відкритому
судовому засіданні апеляційні скарги Відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в
Центрально-міському районі м. Макіївки та ОСОБА_1 на рішення
Центрально-міського районного суду м. Макіївки від 27 жовтня 2006
року в справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України в Центрально-міському районі м.
Макіївки, третьої особи Державного підприємства "Макіїввугілля"
про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в Центрально-міському районі м. Макіївки та ОСОБА_1
принесли апеляційні скарги на рішення Совєтського районного суду
м. Макіївки від 27 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в Центрально-міському районі м. Макіївки, третьої особи
Державного підприємства "Макіїввугілля" про відшкодування
моральної шкоди, згідно з яким з відповідача на користь позивача
було стягнуто моральну шкоду у розмірі 8 000 гривень.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань в Центрально-міському районі м. Макіївки
просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити
через порушення норм матеріального і процесуального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити і
стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 21 000 гривень,
оскільки судом першої інстанції не були враховані всі обставини по
справі.
Вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши
матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна
скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних вицадків на виробництві та професійних
захворювань не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивач працював
на підприємствах вугільної промисловості з 1978 року по 2001 рік.
Згідно із висновком МСЕК від 28 серпня 2001 року йому була
вперше встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 30% у
зв'язку із професійним захворюванням.
У відповідності до підпункту "є" пункту 1 частини 1 статті 21
та частини З статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
від 23 вересня 1999 року, Фонд
соціального страхування виплачує грошову суму за моральну шкоду
за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Частина 1
статті 9 Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) (2694-12)
від 14
жовтня 1992
року, в редакції від 21 листопада 2002 року, передбачає, що
"відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження
його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом
соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону
України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
.
Відповідно до абзацу 2 пункту 11 Постанови Пленуму Верховного
Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за
позовами про відшкодування шкоди" №6 ( v0006700-92 ) (v0006700-92)
від 27
березня 1992 року, в редакції від 24 жовтня 2003 року і Рішення
Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, страхова
виплата за моральну шкоду провадиться потерпілому Фондом
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань незалежно від втрати ним професійної
працездатності.
Але встановлюючи розмір моральної шкоди у розмірі 8 000
гривень, що підлягає стягненню з Відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
і професійних захворювань, суд першої інстанції не врахував засади
розумності і справедливості і тому, на думку апеляційного суду
вказана сума є заниженою.
Апеляційний суд вважає, що при визначенні суми компенсації
відшкодування моральної шкоди слід керуватися принципом
справедливості, у зв'язку з чим розмір моральної шкоди підлягає
збільшенню до 12 000 грн.
Оскільки судом неповно були з'ясовані обставини, що мають
значення для
справи, в частині розміру відшкодування моральної шкоди,
рішення суду в цій частині підлягає зміні на підставі пункту 1
частини 1 статті 309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
В іншій частині рішення суду в іншій частині постановлено у
відповідності до норм матеріального і процесуального права і
підстав для його скасування не встановлено. Доводи апеляційної
скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду. Керуючись
статтею 314,316 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, суд
ВИРIШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків та професійних
захворювань України в Центрально-міському районі м. Макіївки
відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Центрально-міського районного суду м. Макіївки від 27
жовтня 2006 року змінити, стягнути з Відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в
Центрально-міському районі м. Макіївки на користь ОСОБА_1 12 000
гривень.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня
набрання ним законної сили.