Справа №22 ц /9 /1420 Головуючий в суді 1 інст. Ярмоленко
В.Г.
Категорія 2 Доповідач Павицька Т.М.
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в
складі:
головуючого- ГоловчукС.В.
суддів : Павицької Т.М., Миніч Т.I.
при секретарі Калинець Т.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі
цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до КСП "Чоповицьке" про поновлення на роботі,
стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та
відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними наказів та
недійсними записи в трудовій книзі, зобов'язання внесення
виправлень до неї та видачі дублікату трудової книжки за
апеляційною скаргою КСП "Чоповицьке" на рішення Малинського
районного суду Житомирської області від 23 березня 2005 року, -
встановив:
В березні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
КСП "Чоповицьке" про поновлення на роботі, стягнення заробітної
плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
мотивуючи вимоги тим, що з 30 січня 2001 року працював комірником
бригади №2 у відповідача. За невиконання рішення правління від
09.02.2004 року, про повернення техніки, яка знаходиться у нього
вдома, та за виявленні лишки зерна при інвентаризації був
звільнений з роботи з 13.02.2004 року. Посилаючись на те, що його
звільнено з роботи з порушенням чинного законодавства, просив
задовольнити його позовні вимоги.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 доповнив позовні вимоги та
просив визнати незаконними наказ НОМЕР_1 про звільнення його з
посади комірника, наказ НОМЕР_2 про призначення його на посаду
диспетчера та наказ НОМЕР_3 про звільнення з цієї посади. Крім
того просив визнати недійсними записи в трудовій книжці вчинені
відповідачем до цих наказів, зобов'язати відповідача внести
виправлення до трудової книжки та видати йому дублікат трудової
книжки.
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від
23.03.2005 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. ОСОБА_1
поновлений на посаді комірника бригади №2 КСП "Чоповицьке". З
останнього на його користь стягнуто 2025 грн.24 коп. заробітку за
час вимушеного прогулу та 2000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Визнані незаконними накази та недійсними записи в трудовій книжці
ОСОБА_1, із зобов'язанням КПС "Чоповицьке" внести виправлення в
його трудову книжку. З третьої особи ОСОБА_2 на користь КСП
"Чоповицьке" стягнуто 2025 грн.24 коп. На користь держави з КСП
"Чоповицьке" стягнуто державне мито в розмірі 151 грн. В решті
позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду і
ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову. Апелянт
посилається на те, що суд неповно з'ясував обставини справи,
висновки суду не відповідають обставинам справи, порушені норми
матеріального права.
Перевіривши обгрунтованість рішення в межах доводів
апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з
того, що ОСОБА_1 з посади комірника звільнений одноособово головою
правління, за один і той же проступок до нього застосовано два
дисциплінарні стягнення. На посаду диспетчера ОСОБА_1 був
переведений без його згоди. Заяву про звільнення з роботи з
24.03.2005 року написав коли хворів та під впливом зі сторони
голови правління.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 з 30 січня 2001 року
працював у відповідача комірником бригади №2 та з ним був
укладений договір про повну матеріальну відповідальність.
При проведенні інвентаризації в коморі №2 були виявленні
лишки зерна в кількості 1200 кг., що підтверджується актом
інвентаризації від 04 лютого 2004 року. Правильність акту
інвентаризації підтверджується протоколом засідання КСП
"Чоповицьке" від 09 лютого 2004 р., актом від 16.02.2994 р.
Наказом НОМЕР_4позивача звільнено з роботи з переведенням на
іншу посаду за невиконання рішення правління від 09.02.2004 року,
а саме за не повернення техніки та виявленні лишки зерна. Наказом
НОМЕР_1 позивача звільнено з роботи за п.2 ст.41 КЗпП у зв'язку з
привласненням основних засобів та виявленими лишками зерна при
проведенні інвентаризації.
Пленум Верховного Суду України в п.28 постанови №9 від
06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів"
( v0009700-92 ) (v0009700-92)
роз'яснив, що звільнення з підстав втрати довір'я
(п.2 ст.41) суд може визнати обгрунтованим, якщо працівник, який
безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності
.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що адміністрація
КСП "Чоповицьке" мала підстави виразити недовір'я ОСОБА_1 і
звільнити його за п.2 ст. 41 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
.
Помилковим є висновок суду першої інстанції про те,
адміністрація КСП "Чоповицьке" порушила вимоги ст. 149 КЗпП
України ( 322-08 ) (322-08)
- за один і той же проступок застосувала два
дисциплінарні стягнення : наказом НОМЕР_4 на ОСОБА_1 накладено
дисциплінарне стягнення, а наказом НОМЕР_1 він звільнений з роботи
за п.2 ст. 41 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
. Перелік дисциплінарних
стягнень за порушення трудової дисципліни визначений у ст.40, п.1
ст.41 і ст. 147 КЗпП . Цей перелік не передбачає такого
дисциплінарного стягнення, як звільнення з роботи за втратою
довір'я до працівника, який обслуговує грошові або товарні
цінності. В наказі НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1 з посади
комірника, лише вказана правова підстава звільнення його з роботи.
Тому у суду першої інстанції не було підстав вважати, що наказом
НОМЕР_4 ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади комірника був
підтриманий правлінням КПС "Чоповицьке", що підтверджується
протоком засідання правління НОМЕР_5.
За таких обставин, суд помилково вважав, що позивач
звільнений з роботи одноособово головою правління, що суперечить
статуту КСП "Чоповицьке".
Таким чином, апеляційний суд вважає, що відповідач з
дотриманням вимог закону звільнив ОСОБА_1 з посади комірника за
ч.2 ст. 41 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
.
Згідно п. 9.5 Статуту КСП "Чоповицьке" за порушення Статуту
підприємства і правил внутрішнього трудового розпорядку правління
підприємства може звільнити працівника із займаної посади/роботи/з
обов'язковим наданням іншої роботи.
У зв'язку з цим, після звільнення з посади комірника ОСОБА_1,
наказом НОМЕР_6 він був прийнятий на роботу диспетчером. Тому
висновок суду про те, що ОСОБА_1 прийнятий на посаду диспетчера з
порушенням вимог трудового законодавства є безпідставним і рішення
суду в цій частині підлягає скасуванню.
Судом встановлено, що позивач 24.03.2003 року звернувся до
голови правління із заявою про звільнення його з роботи. Наказом
НОМЕР_7 ОСОБА_1 звільнений з посади диспетчера за власним
бажанням.
Розірвання цього трудового договору відбулося відповідно до
волевиявлення позивача, вираженого в його письмовій заяві,
адресованій роботодавцю. Він не подав доказів на підтвердження
того, що його волевиявлення не було вільним. Та обставина, що
ОСОБА_1 хворів також не вплинула на його бажання звільнитися з
роботи.
З врахуванням наведених обставин, апеляційний суд вважає, що
підлягає скасування рішення суду в частині визнання недійсними
записів №11.№12та№13 в трудовій книжці ОСОБА_1 та зобов'язання КСП
"Чоповицьке" в строк до 05.04. 2005 року внести виправлення до
трудової книжки.
За таких обставин рішення суду на підставі п.3 ст. 309 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
підлягає скасуванню з ухваленням нового
рішення про відмову в задоволенні позову за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304,307, 309, 313, 314, 316 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
, апеляційний суд
вирішив:
Апеляційну скаргу КСП "Чоповицьке" задовольнити.
Рішення Малинського районного суду Житомирської області від
23 березня 2005 року скасувати, ухваливши нове рішення.
Відмовити в позові ОСОБА_1 до КСП "Чоповицьке" про поновлення
на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та
моральної шкоди, визнання незаконними наказів та недійсними записи
в трудовій книзі, зобов'язання внесення виправлень до неї та
видачі дублікату трудової книжки за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може
бут оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом
двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.