Справа № 22ц\2249  Головуючий в суді 1 інст. Бондарчук
     Категорія 29  Доповідач Микитюк
 
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     04 грудня 2006 року  Апеляційний суд Житомирської  області  в
складі:
     головуючого  Микитюк О.Ю.
     суддів  Косигіної Л.М.,
     Жигановської О.С.
     при секретарі  Нечипоренко I.Г.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті  Житомирі
справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2  про  зміну  договору  найму
жилого приміщення (третя особа КВЖРЕП №13)
     за апеляційною  скаргою  ОСОБА_2  на  рішення  Корольовського
районного суду м. Житомира від 29 вересня 2006 року,
 
                            встановив:
     ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в  якій  просив
змінити  умови  договору  найму  жилого  приміщення   -   квартири
АДРЕСА_1, виділивши в його користування  ізольовану  жилу  кімнату
площею 17,8 кв.м. В  обгрунтування  позову  зазначив,  що  вони  з
відповідачкою прописані  і  проживають  в  спірній  квартирі,  яка
складається з трьох жилих кімнат - площею 17,8 кв.м., 11,2  кв.м.,
9,5 кв.м. В зв'язку із розірванням шлюбу між ним там  ОСОБА_2.  та
припиненням ведення спільного господарства виникла потреба в зміні
умов найму квартири.
     Рішенням Корольовського районного суду  м.  Житомира  від  29
вересня 2006 року позов задоволено. Змінено договір найму квартири
АДРЕСА_1 та зобов'язано КВЖРЕП № 13 м.Житомира укласти  з  ОСОБА_1
окремий договір  найму  жилої  кімнати  площею  17,8  кв.м.,  а  з
ОСОБА_2. - окремий договір найму жилих кімнат площею 11,2 кв.м. та
9,5 кв.м. Підсобні приміщення залишені в спільному користуванні. З
ОСОБА_2. га користь ОСОБА_1 стягнуті витрати  по  оплаті  правової
допомоги в сумі 1000 грн.
     В апеляційній скарзі  ОСОБА_2  просить  скасувати  рішення  і
направити справу на новий розгляд. Апелянт посилається на  те,  що
позивач фактично не проживає у спірній квартирі, а  в  січні  2005
року в квартиру за його згодою вселився їх син ОСОБА_3.,  інтересі
якого порушені рішенням суду. Також вважає,  що  суд  безпідставно
стягнув з неї  на  користь  ОСОБА_1  витрати  по  оплаті  правової
допомоги в сумі 1000 грн.
     Апеляційна  скарга  не  підлягає  задоволенню   з   наступних
підстав.
     Встановлено, що ОСОБА_1 ЗО січня 1985 року отримав  ордер  на
квартиру АДРЕСА_1 на сім'ю  з  чотирьох  осіб.  Під  час  розгляду
справи в квартирі зареєстровані дві особи - наймач ОСОБА_1 та його
колишня  дружина  ОСОБА_2  Спірна  квартира   є   трикімнатною   і
складається з трьох ізольованих житлових кімнат площею 17,8 кв.м.,
11,2 кв.м., 9,5 кв.м. Висновок суду про можливість змінити договір
найму квартири та виділити ОСОБА_1. в користування кімнату  площею
17,8 кв.м., є правильним і відповідає положенням  ст.ст.63,104  ЖК
України. Така зміна  договору  найму  не  порушує  права  ОСОБА_2.
Рішенням Корольовського районного суду м, Житомира від  16  травня
2006  року,  яке  залишено  без  змін  ухвалою  Апеляційного  суду
Житомирської області від 19 липня 2006 року, ОСОБА_2. відмовлено в
позові про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив  право  користування
жилим  приміщенням,  а  зустрічний  позов  ОСОБА_1  про   вселення
задоволено.  Отже,  ОСОБА_1  має  право  на  користування  спірною
квартирою.
     Як вбачається з матеріалів справи, сину  сторін  ОСОБА_3.  на
праві власності належала квартира АДРЕСА_2, яку він  в  подальшому
продав. Рішенням виконавчого комітету  Житомирської  міської  Ради
№321 від 12.05.2005 року ОСОБА_3. було відмовлено в реєстрації  за
адресою АДРЕСА_1 в зв'язку з відсутністю згоди  наймача.  Рішенням
Корольовського районного суду м.Житомира від 13 червня 2006  року,
яке залишено  без  змін  ухвалою  Апеляційного  суду  Житомирської
області від 23 листопада 2006 року, ОСОБА_3. відмовлено  в  позові
до ОСОБА_1 про визнання членом сім'ї наймача та визнання права  на
користування  жилим  приміщенням.  Отже,  посилання  апелянта   на
порушення судом житлових прав ОСОБА_3. є безпідставними.
     Оскільки  граничний  розмір  компенсації  витрат  на  правову
допомогу чинним законодавство не визначений, відсутні підстави для
зменшення розміру таких витрат, який підтверджений документально.
     Рішення суду постановлено із дотриманням  норм  матеріального
та процесуального права, а тому не підлягає скасуванню.
     Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 316, 319, 324,  325  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
         , апеляційний суд
 
                             ухвалив:
     Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
     Залишити без змін рішення Корольовського  районного  суду  м.
Житомира від 29 вересня 2006 року.
     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може
бути оскаржена в
     касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду  України
протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.