АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                             РIШЕННЯ
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
                 (вступна та резолютивна частини)
     2006 року  листопада  30  Колегія  суддів  судової  палати  в
цивільних справах
     Апеляційного суду Одеської області  в складі:  Головуючого  -
судді Панасенкова В.О. Суддів: Драгомерецького М.М., Громіка  Р.Д.
при секретарі Бондаренко Н.В.
     за  участю  позивача  ОСОБА_2  та  представника   відповідача
ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
     цивільну справу за апеляційною скаргою  Iзмаїльської  міської
ради Одеської області на рішення Iзмаїльського міськрайонного суду
Одеської області  від 07 червня  2006  року  за  позовом  ОСОБА_1,
ОСОБА_2до     управління     житлово-комунального     господарства
Iзмаїльської  міської  ради,  відділу   капітального   будівництва
Iзмаїльської міської  ради,  Iзмаїльської  міської  ради  Одеської
області про відшкодування шкоди,
 
                           встановила:
     Відповідно  ст.  ст.  209,  218   ЦПК   України   ( 1618-15 ) (1618-15)
        
проголошується  вступна  та  резолютивна  частини   рішення   суду
апеляційної інстанції.
     суддів,
     Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч.  1  п.  З,  313,
316, 319 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія
 
     ВИРIШИЛА:
     Апеляційну скаргу Iзмаїльської міської ради Одеської  міської
ради  задовольнити,  рішення  Iзмаїльського  міськрайонного   суду
Одеської області від 07 червня 2006 року скасувати і ухвалити нове
рішення.
     У   задоволенні   позову   ОСОБА_1,   ОСОБА_2до    управління
житлово-комунального  господарства  Iзмаїльської   міської   ради,
відділу  капітального  будівництва  Iзмаїльської   міської   ради,
Iзмаїльської міської ради Одеської області про відшкодування шкоди
відмовити.
     Рішення суду  апеляційної  інстанції  набирає  законної  сили
негайне,  але  може  бути  оскаржене  в  касаційному  порядку   до
Верховного  Суду  України  протягом  двох  місяців  з   дня   його
проголошення.
     Категорія: 23
     Справа № 22-4981\06 Головуючий у першій  інстанції  Доповідач
апеляційної інстанції
     Жигулін CM. Панасенков В.О.
 
                 АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
                      РIШЕННЯ IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     2006 року  листопада  30  Колегія  суддів  судової  палати  в
цивільних справах
     Апеляційного суду Одеської області  в складі:  Головуючого  -
судді Панасенкова В.О. Суддів; Драгомерецького М.М., Громіка  Р.Д.
при секретарі Бондаренко Н.В.
     заучасга  позивача  ОСОБА_2   та   представника   відповідача
ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні" в м. Одесі
     цивільну справу за апеляційною скаргою  Iзмаїльської  міської
ради Одеської області на рішення Iзмаїльського міськрайонного суду
Одеської області  від 07 червня  2006  року  за  позовом  ОСОБА_1,
ОСОБА_2до     управління     житлово-комунального     господарства
Iзмаїльської  міської  ради,  відділу   капітального   будівництва
Iзмаїльської міської  ради,  Iзмаїльської  міської  ради  Одеської
області про відшкодування шкоди,
 
                           встановила:
     28 вересня 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися  до  суду  з
позовом   до    Управління    житлово-комунального    господарства
Iзмаїльської міської  ради,  Iзмаїльської  міської  ради  Одеської
області про відшкодування шкоди про відшкодування шкоди.  В  заяві
позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 зазначали,  що  їм  на  праві  власності
належить АДРЕСА_1. У липні  2002  року  відповідачі  -  Управління
житлово-комунальних   господарств   Iзмаїльської   міської    ради
(далі -УЖКГ Iзмаїльської міської ради) і Iзмаїльська  міська  рада
Одеської області, проводили прокладку труб підземного  газопроводу
по  вул.  Хотінської  і  вирили  траншею   напроти   будинку,   де
знаходиться їх квартира. Траншея не була належним чином зарита і в
неї  попала  вода,  що  спричинило   підтоплення   підвалу,   який
знаходиться під квартирою № 1 цього будинку. Підтоплення  призвело
до просадки фунту, утворився провал землі, що потягнуло  за  собою
пошкодження належної їм квартири. Не маючи коштів  для  проведення
ремонту та відновлення належного технічного стану  квартири,  вони
неодноразово зверталися до відповідачів, які відмовилися проводити
ремонт.
     Технічним висновком про стан жилого  АДРЕСА_1встановлено,  що
фізичний  знос  будинку  НОМЕР_1  складає  42,  9  %   і   вимагає
капітального ремонту.
     Загальна вартість ремонту АДРЕСА_1 складає 7 582 грн.
     Посилаючись на ці обставини та на ст. ст. 1163,  1164,  1165,
1173 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили  суд
стагнути з відповідачів матеріальну шкоду в -розмірі 7 582 грн.  і
витрати на проведення розрахунку вартості ремонтних робіт АДРЕСА_1
в сумі 150 грн.
     При розгляді справи 21 березня 2006  року  позивачі  ОСОБА_1,
ОСОБА_2 доповнили вимоги і просили  суд  стягнути  з  відповідачів
шкоду з урахуванням 3 % річних і індексу інфляції від простроченої
суми в розмірі 3 772 грн. та моральної шкоди в сумі  10  000  грн.
(а.с. 103).
     Ухвалою суду першої інстанції" від 15 листопада 2005 року  до
участі у справі у якості
     Справа № 22-4981/06  Категорія: 23
     Головуючий  у  першій  інстанції   Жигулін   С.М.   Доповідач
апеляційної' інстанції  Панасенков В.О.
     співвідповідачів   був   притягнути    відділ    капітального
будівництва Iзмаїльської міської ради (а.с. 43).
     Відповідачі  Управління   житлово-комунального   господарства
Iзмаїльської  міської  ради,   відділ   капітального   будівництва
Iзмаїльської міської ради  та  Iзмаїльська  міська  рада  Одеської
області проти позову заперечували і в своїх поясненнях  зазначали,
що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками АДРЕСА_1 в м.  Iзмаїлі
на підставі свідоцтва про право  власності  №  НОМЕР_2  і  повинні
утримувати  квартиру  за  свої  гроші.  Але  вони   не   проводили
необхідний  поточний  ремонт  і  тому   квартира   знаходиться   у
незадовільному технічному стані з їх вини.  Жилий  АДРЕСА_1  в  м.
Iзмаїлі 1913 року побудови і його фізичний знос складає 42,  9  %.
Між фізичним зносом будинку та одноразовим попаданням зливних  вод
через існуючи "мини" в підвал під квартирою № 1 цього ж будинку  в
період прокладки газопроводу немає ніякого причинного зв'язку. Всі
роботи по  прокладці  газопроводу  були  проведені  з  дотриманням
будівельних норм та правил з додержанням  вимог  перевірки  якості
фунтів, для чого була зроблена  свердловина  №  11  за  зазначеною
адресою. Таким чином, на їх  думку,  немає  їх  вини  у  тому,  що
АДРЕСА_1, власниками якої є позивачі ОСОБА_1, потребує ремонту.
     Рішенням  суду  першої  інстанції   позов   ОСОБА_1   ОСОБА_2
задоволений  частково.  Суд  сягнув  з  відповідача,  Iзмаїльської
міської ради  Одеської  області,  на  користь  позивачів  вартість
відновлюваного ремонту квартири в сумі 5 831,  05  грн.,  моральну
шкоду в розмірі 1 000 грн. та витрати на проведення  експертизи  в
сумі 150 грн., а всього 6 981, 05 грн.
     В апеляційній  скарзі  відповідач,  Iзмаїльська  міська  рада
Одеської області, просить рішення суду скасувати й  ухвалити  нове
рішення про  відмову  у  задоволенні  позову,  мотивуючи  тим,  що
висновки  суду  першої   інстанції   не   відповідають   фактичним
обставинам справи.
     Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідача,
Iзмаїльської місьйюї ради Одеської області, пояснення на апеляцію,
перевіривши   матеріали    цивільної    спрайи,    законність    і
обфунтованість рішення суду в  межах  позовних  вимог  та  доводів
апеляційної скарги, колегія суддів вважає, йдо  апеляційна  скарга
відповідача, Iзмаїльської міської ради Одеської області,  підлягає
задоволенню з таких підстав.
     Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов до  висновку  про
те, що технічний стан АДРЕСА_1, яка належить позивачам  ОСОБА_1  і
ОСОБА_2, погіршився у зв'язку з  просадкою  фунту  при  затопленні
підвалу в  період  прокладки  газопроводу,  замовником  якого  був
відділ капітального будівництва Iзмаїльської міської ради.
     Проте з таким  висновком  суду  першої  інстанції  погодитися
неможливо,  оскільки  висновки  суду  не  відповідають   фактичним
обставинам справи.
     З  матеріалів  справи  вбачається,  що  позивачам  ОСОБА_1  і
ОСОБА_2 на праві власності належить АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва
про право власності № НОМЕР_2 (а.с. 6).
     02 листопада 2001 року та  24  листопада  2004  року  між  КП
"Жилсервіс-1"  і  відповідальним  власником  АДРЕСА_1,  позивачкою
ОСОБА_1, був укладений договір про участь у витратах на  утримання
будинку та прибудинковій території (а.с. 29,30).
     Жилий АДРЕСА_1  1913  року  побудови  і  його  фізичний  знос
складає 42, 9 % (а.с. 23).
     У жилому будинку розташовані  три  квартири, у тому  числі  і
АДРЕСА_1. Під квартирами № 1 і частково № 2  будинку  розташований
підвал глибиною біля 5 м з спуском через люк-лаз із квартири  №  1
(а.с. 20).
     Дійсно у липні 2002  року  за  замовою  відділу  капітального
будівництва Iзмаїльської міської ради проводилася  прокладка  труб
підземного газопроводу по  АДРЕСА_2в  м.  Iзмаїлі  і  була  вирита
траншея напроти будинку НОМЕР_1, де знаходиться АДРЕСА_1.
     Всі  роботи  по  прокладці  газопроводу  були   проведені   з
дотриманням  будівельних  норм  та  правил  з  додержанням   вимог
перевірки якості фунтів, для чого була зроблена свердловина
     Справа № 22-4981/06  Категорія: 23
     Головуючий  у  першій  інстанції   Жигулін   с.М.   Доповідач
апеляційної інстанції  Панасенков В.О.
 
                                з
     №11 за зазначеною адресою, де зазначена  наявність  підземної
виробітки грунту ("міни") у земельних шарах 2, 8-4, 5 метрів (а.с.
137-139).
     В період прокладки труб газопроводу після зливи через існуючу
"міну" вода попала в підвал під квартиру № 1 цього ж  будинку,  що
підтверджується матеріалами справи.
     Однак в судовому засіданні ні в суді першій інстанції,  ні  в
суді апеляційній інстанції не
     доведено, що пошкодження АДРЕСА_1 в м. Iзмаїлі
     спричинилося просадкою грунту під фундаментом жилого  будинку
НОМЕР_1 у наслідок прокладки
     траншеї для газопроводу напроти жилого будинку.
     Немає  в  матеріалах  справи  і  належних  доказів,   які   з
достовірністю  підтверджували  би  технічний  стан  АДРЕСА_1,  які
пошкодження вона зазнала і у наслідок яких причин, а також дійсний
розмір відновленого ремонту квартири.
     АДРЕСА_1,  власниками  якої  є  позивачі  ОСОБА_1,   потребує
ремонту (а.с. 102).
     Але  відповідно  до  ч.  1  ст.  10   Закону   України   "Про
приватизацію державного житлового фонду" ( 2482-12 ) (2482-12)
         від 19  липня
1992 року утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок
коштів їх власників згідно з правилами  користування  приміщеннями
жилих будинків та прибудинкових територій.
     Відповідно до п. 35 Правил  користування  приміщеннями  жилих
будинків  та  прибудинкових  територій,  затверджених   постановою
Кабінету Міністрів від 08 жовтня  1992  року  №  572  ( 572-92-п ) (572-92-п)
        
власники жилих приміщень зобов'язані  проводити  за  власні  кошти
ремонт квартири.
     Тому колегія суддів вважає, що  позивачі  ОСОБА_1  і  ОСОБА_2
зобов'язані проводити ремонт квартири за власні кошти.
     За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про  те,
що  відповідач,  Iзмаїльська  міська  рада  Одеської  області,  не
порушила права позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і тому законних підстав
для відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди немає.
     Цей висновок відповідає вимогам ст. ст. 1166, 1167 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
        , роз'ясненням Пленумів  Верховного  Суду  України  "Про
практику  розгляду  судами  цивільних  справ   за   позовами   про
відшкодування  шкоди"  від  27  березня  1992  року  (зі  змінами,
внесеними постановами від 08 липня 1994 р. № 7  ( v0007700-94 ) (v0007700-94)
          ,
від 30 вересня 1994 р. № 11 ( v0011700-94 ) (v0011700-94)
         , від 25  травня  1998
року  №  15  ( v0015700-98 ) (v0015700-98)
          та  від  24  жовтня  2003  р.  №   9
( v0009700-03 ) (v0009700-03)
        ),  викладеними  у   п.   2,постанови,   "Просудову
практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"
від 31 березня 1995 року (з наступними змінами), викладених  у  п.
п. З, 9 постанови, та фактичним обставинам справи, які доведені  в
судовому засіданні.
     Таким чином, у задоволенні  позову  ОСОБА_1  і  ОСОБА_2,  про
відшкодування шкоди слід відмовити.
     Відповідно до п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          не
відповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам
справи є підставою для скасування рішення  суду  з  постановлениям
нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2
     Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 Ч.  1  п.  З,  313,
316, 319 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів,
 
     ВИРIШИЛА:
     Апеляційну скаргу Iзмаїльської міської ради Одеської  міської
ради  задовольнити,  рішення  Iзмаїльського  міськрайонного   суду
Одеської області від 07 червня 2006 року скасувати і ухвалити нове
рішення.
     У   задоволенні   позову   ОСОБА_1,   ОСОБА_2до    управління
житлово-комунального  господарства  Iзмаїльської   міської   ради,
відділу
     Справа № 22-4981/06  Категорія: 23
     Головуючий  у  першій  інстанції   Жигулін   С.М.   Доповідач
апеляційної інстанції  Пзнасенков В.О.
 
                                4
     капітального   будівництва   Iзмаїльської    міської    ради,
Iзмаїльської міської ради Одеської області про відшкодування шкоди
відмовити.
     Рішення суду  апеляційної  інстанції  набирає  законної  сили
негайне,  але  може  бути  оскаржене  в  касаційному  порядку   до
Верховного  Суду  України  протягом  двох  місяців  з   дня   його
проголошення.
     Головуючий
     Справа № 22-4981/06 Головуючий у першій  інстанції  Доповідач
апеляційної інстанції
     Жигулін С.М. Панасенков В.О.
     Категорія: 23