розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу заступника директора Черкаського головного регіонального управління ЗАТ "Приватбанк" на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 вересня 2006 р. по справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі філії "Черкаське головне регіональне управління" до ОСОБА_1

про стягнення коштів за невиконання договірного зобов'язання заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи,

11 серпня 2005 року ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Черкаське головне регіональне управління" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за невиконання договірного зобов'язання.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 25 квітня 2002 року між позивачем та СТОВ ім. Шевченка с. Будище Звенигородського району Черкаської області був укладений кредитний договір № НОМЕР_1 відповідно до якого товариству була відкрита кредитна лінія із загальним лімітом 50000 грн. на строк до 23 січня 2003 року зі сплатою 29 відсотків річних.

25 квітня 2002 року сторони по даній справі уклали між собою договір застави транспортного засобу № НОМЕР_2, посвідчений приватним нотаріусом Звенигородського нотаріального округу 21 травня 2002 року з метою забезпечення виконання зобов'язання СТОВ ім. Шевченка по отриманому кредиту.

8 листопада 2002 р. приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу був вчинений виконавчий напис за яким пропонувалось звернення стягнення на автомобіль Audi-100, який був предметом договору застави № НОМЕР_2. та належав відповідачу.

9 грудня 2002 р. держвиконавцем Звенигородського РВ ДВС було відкрите виконавче провадження за виконавчим написом, проте за постановою державного виконавця від 29-го липня 2005 року вказаного відділу державної виконавчої служби він ( виконавчий напис) був повернутий в зв'язку з тим, що автомобіля, на який необхідно було провести звернення не було, хоч відповідно до договору застави ОСОБА_1. зобов'язаний був зберігати його, як предмет застави та не мав права його відчужувати.

Позивач доводив, що ОСОБА_1, не дотримуючись взятих на себе зобов'язань по договору застави, з метою приховування майна та позбавлення позивача права на звернення стягнення на заставлене майно, в разі невиконання зобов'язання по кредитному договору, 19 грудня 2002 року продав належний йому автомобіль, який був предметом договору застави, укладеного ним з кредитором, своїй матері ОСОБА_2 Цей договір купівлі-продажу автомобіля Audi-100 за рішенням Звенигородського районного суду від 21 січня 2005 року визнаний недійсним, а сторони повернуті в початкове становище.

В зв'язку з невиконанням умов договору застави позивач просив стягнути з відповідача 35840,63 грн., з них 32428,86 грн. заборгованості по несплаті кредиту, 3051,78 грн. - відсотків за користування кредитом, 385 грн. штрафних санкцій, а всього 39331,63 грн. та судові витрати в сумі 423,32 грн.

Рішенням Звенигородського районного суду від 27 вересня 2006 року в задоволення позову дирекції Черкаського головного управління ЗАТ "Приватбанк" відмовлено.

ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Черкаське головне регіональне управління" на вказане рішення подана апеляційна скарга в якій вони просять його скасувати, мотивуючи тим, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просило ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача зменшив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 35480,63 грн. коштів на відшкодування в рахунок сплати боргу за наданий кредит та судові витрати в розмірі 354,8 грн.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга головного регіонального управління ЗАТ "Приватбанк" підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції - до скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову в розмірі непогашеної суми наданого СТОВ ім. Шевченко с. Будище Звенигородського району Черкаської області відповідно до укладеного договору кредиту № НОМЕР_1, який забезпечувався укладеним між банком та відповідачем договором застави транспортних засобів № НОМЕР_2 із слідуючих підстав.

Суду першої інстанції на час розгляду справи по суті пред'явленого позову було достовірно відомо, що з початку дії кредитної угоди СТОВ ім. Шевченко с Будище з 26 квітня 2002 року до 4 червня 2002 року позивачем на рахунок отримувача були перераховані кошти в сумі 50000 грн. Вказаним товариством в період з 6 квітня 2005 року до 4 липня 2006 року прострочений кредит був погашений частково в сумі 17576,15 грн. (а. с. 75, т. 2).

Міри прийняті кредитором до погашення заборгованості по кредитному договору ніяких позитивних наслідків не дали так, як відповідач по справі ОСОБА_1 з яким був укладений договір застави транспортного засобу з метою забезпечення виконання основного зобов'язання СТОВ по кредитній угоді грубо порушив умови зазначеного

договору застави, уклавши договір купівлі-продажу автомобіля "AUDI-100", який був предметом застави, за яким власником транспортного засобу цього стала його мати ОСОБА_2, що примусило позивача звертатись до суду з позовом про визнання вказаної угоди недійсною Рішенням Звенигородського районного суду договір купівлі-продажу автомашини, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. 21-го січня 2005 року був визнаний недійсним. В зв'язку з такими діями заставодавця з 8 листопада 2002 року до 29 липня 2005 року не виконувався виконавчий напис приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № НОМЕР_3, яким в зв'язку з невиконанням умов договору кредитування пропонувалось звернути стягнення на автомобіль AUDI-100, державний номерний знак НОМЕР_4, належний ОСОБА_3.

29 липня 2005 року державним виконавцем ВДВС Звенигородського районного управління юстиції виніс постанову про повернення виконавчого напису нотаріуса стягувану в зв'язку з тим, що предмета застави - автомобіля "AUDI-100" за місцем проживання ОСОБА_1. не було.

Уникаючи від виконання взятого на себе зобов'язання по забезпеченню виконання умов укладених договорів, ОСОБА_1 28 березня 2005 року на вимогу державного виконавця дав пояснення про те, що рішення суду про визнання угоди по купівлі-продажу автомобіля недійсною він не виконує, що про місце знаходження автомашини - предмету застави йому невідомо (т. 1, а. с. 13).

Суд першої інстанції, завідомо знаючи про наявність боргу перед позивачем по наданому кредиту, про невиконання умов договору застави - предмет, якого органами ДВС не був знайдений, безпідставно посилався на ухвалу суду про затвердження мирової угоди по договору поруки, в якій немає ніяких даних про погашення заборгованості по договору кредиту перед банком.

Судом апеляційної інстанції не можуть бути прийняті до уваги доводи ОСОБА_1. про те, що він не повинен нести відповідальність по боргах за наданий кредит так, як він особисто не отримував його так, як його зобов'язання по виконанню цього обов'язку випливають безпосередньо із договору застави транспортного засобу № НОМЕР_2, укладеного між ним та Звенигородським відділенням ЧФ КБ "Приватбанк", посвідченого нотаріусом. Факт укладення такого договору знайшов своє підтвердження сукупністю доказів по справі.

За таких обставин та з врахуванням того, що відповідно до договору застави предмет застави оцінений незалежним експертом на суму 38515 грн. ( т. 1, а. с. 8), позов ЗАТ КБ "Приватбанк" про стягнення коштів в погашення заборгованості за наданий кредит в сумі 35480,63 грн. та судових витрат в сумі 354,8 грн. з ОСОБА_1. підлягає до повного задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Заступника директора Черкаського головного регіонального управління ЗАТ "Приватбанк" задоволити.

Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 вересня 2006 року скасувати.

Позов закритого акціонерного банку "Приватбанк" в особі філії "Черкаське головне регіональне управління" задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі філії "Черкаське головне регіональне управління" в рахунок погашення заборгованості по кредиту 35480, 63 грн. та судові витрати в сумі 354, 8 грн., а всього 35835,43 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.