АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ЧЕРНIВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТI
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого: Яремка В.В.
Суддів: Заводян К.I., Чміля I.Х.
Секретаря : Малої I.М.
за участю представника позивача Чорнушка Й.I., відповідачки
ОСОБА_1, її
представника ОСОБА_2, представника третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_4 на рішення
Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 вересня 2006
року в справі за позовом державного комунального
підприємства " Чернівціводоканал" (далі - підприємство) до
ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по
оплаті за послуги водопостачання та водовідведення, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2006 року підприємство звернулося до суду з даним
позовом.
Позивач зазначав, що відповідачам, які проживають за адресою
АДРЕСА_1, підприємством надаються послуги з водопостачання та
водовідведення. Однак, вони своєчасно не оплачують вказані
послуги. 28 травня 2004 року між підприємством та ними був
укладений договір про реструктуризацію заборгованості в сумі 1126
грн. 28 коп. з терміном сплати заборгованості до 28 листопада 2005
року, однак, за період з 1 лютого 1997 року по 1 січня 2006 року
за ними утворилася перед підприємством заборгованість.
Вказану заборгованість в сумі 1653 грн. 03 коп. позивач
просив стягнути з відповідачів.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29
вересня 2006 року позов підприємства задоволено. Стягнуто
солідарно з відповідачів на користь позивача спірну суму
заборгованості.
З відповідачів солідарно на користь позивача стягнуто ЗО
грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду
цивільних справ та на користь держави судовий збір в сумі 51 грн..
В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 просять
рішення суду першої інстанції змінити в частині стягнення суми
заборгованості, обмеживши вказану суму строком позовної давності -
трьома роками. Просять також змінити розподіл судових витрат.
Зазначають, що судом безпідставно не застосовано позовну
давність, справу розглянуто у відсутності основного
квартиронаймача - відповідача ОСОБА_5, якого належним чином не
було повідомлено про час та місце розгляду справи.
Вважають, що висновки суду про те, що відповідачі нікуди не
зверталися з приводу
справа № 22ц-812 категорія 29/31
Головуючий у 1-й інстанції Марчук В. Т. Доповідач Яремко В.
В.
відсутності належного водопостачання, не відповідають
фактичним обставинам справи.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 та її представник
підтримали апеляційну скаргу.
Представник позивача апеляційної скарги не визнав. Вважає, що
рішення суду першої інстанції є по суті правильним.
Представник третьої особи - ОСОБА_3 вирішення справи залишила
на погляд
суду-
Колегія суддів вважає, що апеляційна підлягає відхиленню,
виходячи з наступного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що
відповідачі мають заборгованість по оплаті за водопостачання та
водовідведення за період з 1 лютого 1997 року по 1 червня 2006
року в сумі 1653 грн. 03 коп., а тому є підставі для її стягнення
з відповідачів.
Самі апелянти не оспорюють правильності нарахування суми
заборгованості.
Апелянти посилаються на неповідомлення одного з
відповідачів - ОСОБА_5 про час та місце розгляд справи та розгляд
справи у його відсутності. Разом з тим, вказаний відповідач не
оскаржує в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції. З
матеріалів справи вбачається, що він був повідомлений про час та
місце судового засідання, оскільки в справі є розписка про
вручення йому судової повістки (а.с.43).Цю повістку для передачі
йому отримала відповідачка ОСОБА_1 - його колишня дружина і це
відповідно до ч. З ст.76 ЦПК є повідомленням сторони про час та
місце судового засідання.
Апелянти посилаються на пропуск позовної давності. Однак, по
справі встановлено, що за участі основного квартиронаймача був
укладений договір про реструктуризацію заборгованості по оплаті за
водопостачання та водовідведення за період з 1 лютого 1997 року,
що свідчить про визнання боргу, а відповідно про те, що позовна
давність не минула. Апелянти були членами сім"ї вказаного
відповідача, а тому відповідно до ст..64 ЖК України вважається, що
договір укладено з їх згоди.
Тому, доводи апелянтів про необхідність застосування позовної
давності щодо боргу, який виник з 1 лютого 1997 року є
безпідставними.
Апелянти також посилаються на невідповідність фактичним
обставинам справи висновків суду першої інстанції про те, що вони
не зверталися до ЖРЕПу з приводу неналежного водопостачання.
Однак, апелянти ні в запереченнях на позов, ні в апеляційній
скарзі не посилалися на докази неналежного водопостачання за
відповідний період.
Відповідно до ч.I ст. 303 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
апеляційний
суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду в межах
доводів апеляційної скарги. Наведені вище доводи апеляційної
скарги не дають підстав для скасування рішення суду першої
інстанції.
На підставі наведеного та керуючись ст..307, 308 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_4 відхилити .
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29
вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України
протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: