УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді: Василевича B.C. суддів : Демянчук С.В.,
Гордійчук C.O. при секретарі: Чалій Н.О розглянула у відкритому
судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за апеляційною
скаргою ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду від 04
жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до закритого
акціонерного товариства "Управління будівництва Рівненської
АЕС" про придбання житлового приміщення.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи
апеляційної скарги колегія суддів, -
встановила:
Рішенням Кузнецовського міського суду від 04 жовтня 2006 року
в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ЗАТ "Управління
будівництва Рівненської АЕС" про придбання жилого приміщення
відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну
скаргу.
В поданій апеляційній скарзі позивач вказує на його
незаконність та необгрунтованість, оскільки постановлене з
порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції були
неправильно застосовані норми матеріального права, встановлені п.
10 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильвскатастрофи", п. 8 "Правил
обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов...",
затверджених постановою Ради Міністрів УРСР № 470 від 11.12.1984
року, п. 4, 10 постанови Кабінету Міністрів України № 1589 від
31.12.1996 ( 1589-96-п ) (1589-96-п)
року "Про порядок надання додаткової
жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи
перенесли променеву хворобу будь-якого ступеню або стали
інвалідами...", п. 13 постанов бінету Міністрів України № 987 від
20.06.2000 року "Про затвердження Порядку використання коштів
Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення", а
також порушення норми процесуального права, встановлені ст. 1,212
ЦПК України, чим були порушені принципи законності, об,активності,
неупередженості, повноти при розгляді о позову, ст. 6 Конвекції
про захист прав і основних свобод людини, що в свою чергу призвело
до ухвалення судом першої інстанції рішення, яке не відповідає
діючому законодавству.
Просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення по
суті позовних вимог.
В судове засідання сторони не з"явились, про час та місце
судового засідання повідомлені належним чином. ОСОБА_1 подав суду
заяву про розгляд справи в його відсутність.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог,
заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом
норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає,
що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої
інстанції, ОСОБА_1 разом з членами сім'ї, перебуває з 09.04.2003
року для позачергового отримання житла під НОМЕР_1 на квартирному
обліку в відповідача, оскільки позивач є особою, яка постраждала
внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, також він є
інвалідом 11 групи внаслідок аварії на ЧАЕС.
Відповідно до п.10 ст.20 Закону Украї Про статус та
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" особи, які віднесені до категорії 1,
повинні позачергово забезпечуватися жилою площею в разі потреби
поліпшення житлових умов. Особи, зазначені в цьому пункті,
забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви. Для
чого місцеві Ради щорічно виділяють 15% всього збудованого житла.
Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету
України. Таким чином обов"язок по забезпеченню житла позивача
покладено законом на відповідача лише при виділенні його місцевою
Радою.
Судом встановлено, що місцева Рада з моменту постановки
позивача на пільгову чергу для отримання житла, житлових приміщень
для забезпечення інвалідів внаслідок Чорнобильської катастрофи не
виділяла, а при таких обставинах вимоги позивача є безпідставними.
Що ж до вимог ОСОБА_1 про зобов"язання відповідача придбати
однокімнатну квартиру позивачу відповідно до Постанови КМ України
"Про порядок надання додаткової житлової площі особам, які
внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу
будь-якого степеня або стали інвалідами...", суд перщої інстанції
дійшов правильного висновку про безпідставність вказаних вимог,
виходячи з відсутності обов"язку відповідача на придбання спірного
житла, та врахувавши при цьому що відповідачем за їх кошти житло
не будувалося і не будується.
За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив
в позові, навів щодо такого висновку відповідні мотиви і докази, з
якими погоджується і апеляційна інстанція.
Відповідно до норм процесуального права передбачається,що
обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах
змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих
сторонами доказів.
Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як
на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів
заслуговуючих на увагу і спростовуючих висновки суду позивач суду
не надав.
Поскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не
спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції постановив
рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права,
та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті і
справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова
колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.303,307,308,313-314 ЦПК України, колегія
суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кузнецовського міського суду від 04 жовтня 2006 року
залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може
бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України
протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.