АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТI
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2006 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді БАРИЛЬСЬКОЇ А.П., суддів - ЛЯХОВСЬКОЇ
I.Є., БРАТIЩЕВОЇ Л.А.,
при секретарі - САВЧУК Н.О.,
за участю -представника позивача ОСОБА_1,
представника ВАТ "Північний ГЗК" ОСОБА_2,
експерта ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні
в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Кривому Розі та Відкритого акціонерного товариства
"Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення
Дзержінського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської
області від 30 червня 2005 року за позовом ОСОБА_4 до Відкритого
акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний
комбінат". Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Кривому Розі про встановлення факту
нещасного випадкуна виробництві, визнання незаконним акту за
формою НТ НОМЕР_1, зобов*язання скласти акт за формою Н-1,
встановлення фактів нещасного випадку на виробництві у зв'язку з
виконанням трудових обов'язків та знаходження на утриманні
годувальника, про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю
потерпілого при виконанні трудових обов'язків, -
ВСТАНОВИЛА:
03 червня 2003 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до
Відкритого акціонерного товариства
"Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - ВАТ
"Північний ГЗК") та Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і
професійних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі -
Відділення Фонду). На обгрунтовування своїх вимог позивачка
зазначила, що 25 червня 2001 року її чоловік ОСОБА_5, працюючи
машиністом бульдозера ВАТ "ПівнГЗК" і знаходячись на робочому
місці, виконував роботи на горизонті + 45м в північно-східній
частині Ганнівського кар"єру. Приблизно в 2 години 20 хвилин при
невстановлених обставинах, подолавши запобіжний вал, він
перекинувся під укіс і впав на майданчик горизонту -100м, після
чого помер від чисельних травм і ударів. За висновком
судово-медичної експертизи у ОСОБА_5 після смерті в крові був
знайдений етиловий алкоголь. Комісія, що розслідувала даний
нещасний випадок, склала акт НТ НОМЕР_1, в якому не визнала його
виробничою травмою. Проте позивачка не згодна з таким висновком,
просила встановити факт нещасного випадку на виробництві,оскільки
ОСОБА_5 був допущений до роботи, отже, знаходився в тверезому
стані. Адміністрація відповідача не забезпечила дотримання її
підлеглими Правил внутрішнього трудового розпорядку, а також
здорові і безпечні умови праці, у зв'язку з чим ВАТ "Північний
ГЗК" зобов'язаний скласти акт форми Н-1, а Відділення Фонду -
виплатити одноразову допомогу у розмірі п'ятирічного заробітку в
сумі 45248,4грн. Під час спільного життя з ОСОБА_5 син позивачки
ОСОБА_6, IНФОРМАЦIЯ_1 народження, виховувався її чоловіком і
знаходився на його утриманні, у зв'язку з чим вона просила
встановити даний юридичний факт і стягнути з Відділення Фонду
одноразову допомогу на утриманця в розмірі однорічного заробітку в
сумі 9049,68грн., а також щомісячні страхові виплати на утриманця
в сумі 505,51грн. з 01 червня 2005 року та заборгованість по таких
виплатах за період з 01 липня 2001 року по 01 червня 2005 року у
розмірі 16028,33грн.
Справа розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням позов ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі:
визнаний незаконним акт за формою НТ НОМЕР_1 невиробничого
характеру, складений у зв*язку із нещасним випадком, який стався з
ОСОБА_5; ВАТ "Північний ГЗК" зобов*язано скласти акт за формою Н-1
про те, що 25 червня 2001 року в 02 години 02 хвилини машиніст
бульдозеру ОСОБА_5, знаходячись на робочому місці на території ВАТ
"Північний ГЗК" - в північно-східній частині Ганнівського кар"єру,
порушив правила внутрішнього трудового розпорядку, оскільки
знаходився на робочому місці в стані алкогольного сп"яніння, чим
були порушені посадові обов"язки майстром ОСОБА_7, який
зобов'язаний забезпечувати дотримання підлеглими "Правил
внутрішнього трудового розпорядку для робітників Північного ГЗК" у
відповідності з п. 3.17 Посадової
інструкції гірничого майстра, за невстановлених причин заїхав
на буровий блок горизонту - 45м, де внаслідок заклинення коробки
передач бульдозеру, здійснив кілька хаотичних рухів бульдозером,
після чого проїхав 65м у напрямку верхньої бровки уступу та,
переїхавши через запобіжний вал, перекинувся під укіс і впав на
майданчик горизонту 100м. Внаслідок отриманих багаточисленних
травм та ударів помер на місці. Крім того, встановлений факт, що
неповнолітній ОСОБА_6, IНФОРМАЦIЯ_1 народження, знаходився на
утриманні потерпілого ОСОБА_5 З Відділення Фонду стягнуто на
користь ОСОБА_4 одноразова допомога у зв"язку із смертю чоловіка в
розмірі 45248,40грн., одноразова допомога в розмірі однорічного
заробітку на утриманця - 9049,68грн., заборгованість по страхових
виплатах на утриманця ОСОБА_6 за період з 01 липня 2001р. по 01
червня 2005р. в розмірі 16028,33грн., а також з 01 червня 2005р.
грошові кошти в розмірі 505,51грн. щомісячно до зміни обставин, що
є підставою для перерахунку або припинення страхових виплат.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду просить скасувати
рішення суду та відмовити в задоволенні позову, оскільки судом
порушені норми матеріального права, а висновки суду не
відповідають обставинам справи. Комісія з розслідування
встановила, що нещасний випадок з ОСОБА_5 стався унаслідок
отруєння алкоголем, тому цей нещасний випадок не може бути
визнаний як пов"язаний з виробництвом. Крім того, судом
необгрунтованно визнаний юридичний факт щодо перебування ОСОБА_6
на утриманні ОСОБА_5, оскільки за рішенням Тернівського районного
суду він отримував аліменти від рідного батька.
ВАТ "Північний ГЗК" в своїй апеляційній скарзі просить
скасувати рішення суду в частині встановлення факту нещасного
випадку з ОСОБА_5 та покладення на ВАТ "Північний ГЗК" обов"язку
скласти та видати позивачці акт форми Н-1, посилаючись на те, що
підприємство необгрунтовано залучено до участі у справі в якості
відповідача, судом недостатньо об"єктивно надана оцінка фактичним
обставинам нещасного випадку та його причинам, а також не
з"ясовані причини пропуску строку на звернення до суду із позовною
заявою.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах
доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія
суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за
наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами не
оспорюється, що чоловік позивачки ОСОБА_5 працював машиністом
бульдозера ВАТ "Північний ГЗК". 25 червня 2001 року він знаходився
на робочому місці і
виконував роботи на горизонті + 45м в північно-східній
частині Ганнівського кар"єру. Приблизно о 02 годині 20 хвилин за
невстановлених обставин, подолавши запобіжний вал, він перекинувся
під укіс і впав на майданчик горизонту -100м, після чого помер.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер від багаточисленних
ушкоджень внутрішніх органів та кісток скелету, несумісних з
життям (а.с. 9)
Правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції
дійшов правильного висновку про те, що нещасний випадок, який
стався з ОСОБА_5, має бути визнаним таким, що пов"язаний із
виробництвом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 13 Закону від 23 вересня 1999р.
№ 1105-Х1У "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
(надалі -
Закон) страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або
професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно
зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст.
14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої
особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних
послуг.
Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий
вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи
середовища, що стались у процесі виконання ним трудових
обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров"ю або настала
смерть (ч. 1 ст. 14 Закону).
Підстави, з яких на час виникнення спору про нещасний випадок
вважався пов"язаним з виробництвом, наведені в п, 1 Положення про
розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань
і аварій на підприємствах, в установах і організаціях,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня
1993 року № 623 ( 623-93-п ) (623-93-п)
.
Згідно п. 5 Положення не складається акт за формою Н-1та не
береться на облік нещасний випадок, що стався через отруєння
алкоголем і наркотичними речовинами або внаслідок їх дії
(асфіксія, інсульт, зупинка среця та инші), якщо . це не викликано
застосуванням зазначених речовин у виробничих процесах чи
неправильним їх зберіганням і транспортуванням. Факт отруєння
повинен бути письмово підтверджений висновком медичного закладу.
Згідно ст. 10 ч. З ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
На думку колегії суддів, докази того, що нещасний випадок з
ОСОБА_5 та його смерть сталися через отруєння алкоголем або
внаслідок дії алкоголю, у справі відсутні.
Посилання відповідачів на акт судово-медичної експертизи
трупу № 1450, згідно якого в крові від трупу ОСОБА_5 виявлено 3,2
проміле етилового алкоголю, що за життя могло відповідати
алкогольній інтоксикації, є непереконливим, оскільки, згідно
пояснень експерта ОСОБА_3, такий висновок є припущенням, а
встановити наслідки дії такої кількості алкоголю на організм та
поведінку особи можливо лише за життя цієї особи, з урахуванням її
віку, стану здоров'я та багатьох інших факторів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно
виходив із того, що ОСОБА_5 загинув на виробництві, в робочий для
нього час, при виконанні трудових обов'язків, адміністрація
підприємства не забезпечила дотримання працівниками вимог трудової
дисципліни, що призвело до вживання спиртних напоїв на робочому
місці, не відсторонила ОСОБА_5, який знаходився в стані
алкогольного сп'яніння, від роботи.
За таких обставин рішення суду щодо визнання незаконним акту
за формою НТ НОМЕР_1 невиробничого характеру, складеного у
зв*язку із нещасним випадком, який стався з ОСОБА_5, та
зобов"язання відповідача ВАТ "Північний ГЗК" скласти акт за формою
Н-1 є правильним.
Задовольняючи позов в частині встановлення юридичного факту
щодо неповнолітнього ОСОБА_6, суд також правильно виходив із того,
що він перебував на утриманні потерпшого ОСОБА_5, оскільки рідний
батько неповнолітнього, який зобов"язаний до виплати аліментів в
розмірі 1/4 частини заробітку на користь ОСОБА_4, з 25 січня 1999
року аліменти не виплачував, а ОСОБА_5 повністю утримував
малолітнього сина позивачки.
Тому рішення суду в частині стягнення з Відділення Фонду на
користь ОСОБА_4 одноразової допомоги у зв"язку із смертю чоловіка
в розмірі 45248,40грн,, а також одноразової допомоги в розмірі
однорічного заробітку на утриманця - 9049,68грн., заборгованості
по страхових виплатах на утриманця ОСОБА_6 за період з 01 липня
2001р. по 01 червня 2005р. в розмірі 16028,33грн., а також з 01
червня 2005р. грошових коштів в розмірі 505,51грн. є законним і
обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги Відділення Фонду в цій
частині - непереконливими.
Також необгрунтованими є доводи ВАТ "Північний ГЗК" щодо
пропуску строку позовної давності, оскільки дія статті 233 КЗпП
України ( 322-08 ) (322-08)
поширюється на осіб, які перебувають у трудових
відносинах із роботодавцем, в той час як позивачка не є
працівником ВАТ "Північний ГЗК".
На думку колегії суддів, судом ухвалено законне та
вмотивоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та
процесуального права, висновки суду
відповідають обставинам справи, інші доводи апеляційних скарг
не спростовують висновків суду, тому рішення суду необхідно
залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства
"Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та Відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.
Кривому Розі відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30
червня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але
може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду
України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.