РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     15 листопада 2006р. Апеляційний суд Донецької області у
 
     складі:
 
     головуючого: Краснощокової Н.С. суддів: Маширо О.П., Стратіло
В.I. при секретарі: Кошмак Т.С.
 
     з участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
 
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  у  м.  Донецьку
апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Харцизького міського суду  від
20  червня  2006р.  у  цивільній  справі  за   позовом   ОСОБА_1до
ОСОБА_2про розділ квартири,
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     У лютому 2005р. ОСОБА_1  звернулась  до  суду  з  позовом  до
ОСОБА_2  про  розділ  квартири.   Посилалась   на   те,   що   їй,
відповідачеві та їх неповнолітньому сину ОСОБА_2належить на  праві
спільної часткової  власності  по  1/3  частині  кожному  АДРЕСА_1
26.02.2002р.  шлюб  між  нею  та  відповідачем  розірвано.   Після
розірвання шлюбу їх відносини  з  приводу  користування  квартирою
неприязні,   спільно   користуватись   нею   неможливо.   Квартира
розташована на 1 поверсі будинку і є реальна можливість  розділити
її. Просила розділити квартиру, виділити їй з  сином  2/3  частини
квартири в натурі. відповідачеві 1/3 частину квартири.
 
     Рішенням Харцизького міського суду від  20  червня  2006р.  у
задоволенні позву відмовлено.
 
     У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення  суду,
посилаючись на його незаконність  та  необгрунтованість.  Зокрема,
вказує на те, що за висновками судово -технічної експертизи розділ
квартири на 2/3 та 1/3 частини можливий і експертом  запропоновано
кілька варіантів, однак суд безпідставно відмовив у задоволенні її
вимог.
 
     В засіданні апеляційного суду позивачка наполягала на  скарзі
та просила її задовольнити, відповідач прости  скарги  заперечував
та просив рішення залишити без зміни.
 
     Суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив  із  того,
що за висновком будівельно - технічної експертизи можливо провести
розподіл  квартири  на  1/3  та  2/3  частини,  однак  сторони  не
звернулись до виконкому для належного  оформлення  документів  для
розробки  проекту  переобладнання  та  наймодавець  -   об'єднання
співвласників квартир багатоквартирного будинку не  дав  згоди  на
переобладнання та розподіл спірної квартири.
 
     Заслухавши   доповідача,   пояснення   сторін,    перевіривши
матеріали справи та  доводи  апеляційної  скарги  апеляційний  суд
вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення слід скасувати і
ухвалити нове рішення про задоволення позову з наступних підстав.
 
     З  матеріалів  справи  вбачається,  що  на  підставі   ухвали
Харцизького міського суду
 
     від 7 квітня 2003р. АДРЕСА_1 у м. Харцизьку належить сторонам
у справі та неповнолітньому ОСОБА_3 по 1/3 частиш  кожному.  Право
власності на вказані долі в квартирі зареєстроване  в  Харцизькому
БТI.
 
     Будинок,   у   якому   розташована   спірна   квартира    був
переобладнаний відповідно до рішення виконкому Харцизької  міської
ради від 5.05.1999р. із дитячого  садка  IНФОРМАЦIЯ_2  у  житловий
будинок. Внутрішня реконструкція будинку проводилась  жильцями  за
власні кошти. (а.с.50), реконструкція спірної  квартири  сторонами
не закінчена, переобладнання практично не здійснені, виділені  під
цю квартиру приміщення раніше були технічними - кімната для прання
та кімнати для  миття,  площа  приміщень,  що  підлягають  розділу
становить 131,1 кв. м. (а.с.88).
 
     За  висновком  будівельно  -  технічної   експертизи   розділ
квартири на 2  окремі  можливий  без  нанесення  шкоди  будівлі  і
відповідно до вимог Державних будівельних  норм,  запропоновано  2
варіанти  розділу  квартир  на  1/3  частину  та  2/3  частини  із
проведенням відповідних переобладнань (а.с.135-161).
 
     Згідно  із  ч.ч.1,3  ст.  358  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          право
спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою
згодою. Кожен  із  співвласників  має  право  на  надання  йому  у
володіння та користування тієї частини спільного майна  в  натурі,
яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
 
     Статтею 364 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         передбачено, що співвласник
має право на виділ у натурі частки  із  майна,  що  є  у  спільній
частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна
не допускається згідно із законом або є неможливим (частина  друга
статті 183 цього Кодексу), співвласник,  який  бажає  виділу,  має
право на одержання від  інших  співвласників  грошової  або  іншої
матеріальної  компенсації  вартості   його   частки.   Компенсація
співвласникові може бути надана лише за його згодою.
 
     Частиною 2  ст.  183  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          визначено,  що
неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати  її  цільового
призначення.
 
     У даному випадку підстав вважати, що квартира  є  неподільною
річчю немає,  оскільки  із  наявного  у  справі  висновку  судової
будівельно - технічної експертизи вбачається,  що  розділ  спірної
квартири на дві відокремлені в долях 2/3 та 1/3 частини  можливий,
запропоновані  2  варіанти  можливого  розділу  та  перепланувань,
необхідних для відокремлення квартир.
 
     Згідно із ст. 152 ЖК  України  ( 5464-10 ) (5464-10)
          переобладнання  і
перепланування   жилого   будинку    (квартири),    що    належить
громадянинові на праві приватної власності, провадяться з  дозволу
виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів.
 
     Рішенням виконавчого комітету  Харцизької  міської  ради  від
1.11.2006р. дозвіл на переобладнання спірної квартири згідно  двох
варіантів розподілу , вказаних у висновку будівельно  -  технічної
експертизи.
 
     Згідно з  випискою  із  протоколу  НОМЕР_1  загальних  зборів
об'єднання   співвласників   квартир   багатоквартирного   будинку
"IНФОРМАЦIЯ_2" від 15.05.2005р.  зборами  обговорено  питання  про
перепланування  та  розділ  спірної  квартириНОМЕР_2  на  дві.   З
врахуванням  тієї  обставини,  що  квартираНОМЕР_2  утримується  у
незадовільному стані -  незавершено  її  будівництво,  несвоєчасно
сплачуються  внески,  не  виконуються  вимоги  щодо   забезпечення
теплопостачання,  електрозабезпечення,  підтримання  території   в
чистоті та порядку, а також з врахуванням того, що  перепланування
та розділ квартири  на  дві  потягне  за  собою  зміну  документів
об'єднання та перереєстрацію їх у всіх інстанціях зборами прийнято
рішення про відмову у переплануванні та розділі  спірної  квартири
на дві.
 
     Згідно із ст. 383 ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          власник  житлового
будинку,  квартири  має  право  використовувати   помешкання   для
власного проживання, проживання членів своєї сім"ї, інших  осіб  і
не має права використовувати його  для  промислового  виробництва.
Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни  у
квартирі, наданій йому для використання як єдиного  цілого,  -  за
умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав
 
     власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку
та не порушать санітарно-технічних  вимог  і  правил  експлуатації
будинку.
 
     Відмова   об'єднання   співвласників   у   дачі   згоди    на
переобладнання спірної квартири на дві не обгрунтована  порушенням
прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку
та порушенням  санітарно-технічних  вимог  і  правил  експлуатації
будинку. Сама по собі необхідність зміни документів об'єднання  не
є достатньою підставою для відмови у згоді на розділ квартири.
 
     Iз справи вбачається,  що  між  сторонами  виникли  неприязні
відносини, у зв'язку з чим  користуватись  спільно  квартирою,  а,
відповідно, і спільно провести у  ній  ремонт  та  переобладнання,
вони не можуть.
 
     Таким  чином,  з  врахуванням  технічної  можливості  розділу
спірної квартири на дві, наявності дозволу виконкому на проведення
переобладнань   у   квартирі   та   відсутності   обставин,    які
унеможливлюють розділ спірної квартири, висновок суду про  відмову
у позові є невірним, таким, що не відповідає фактичним  обставинам
та вимогам діючого законодавства, тому рішення суду слід скасувати
та позов задовольнити.
 
     Позивачка  просить  виділити  їй  2/3  частин  приміщення  за
варіантом №2, запропонованим у висновку експерта від  1.03.2006р.,
відповідач  не   погоджувався   з   розділом   квартири   взагалі,
посилаючись на те, що він має намір всю квартиру залишити сину.
 
     Тому слід задовольнити вимоги позивачки та  розділити  спірну
квартиру, виділивши їй  та  неповнолітньому  ОСОБА_3  у  власність
приміщення   №№   1,2,3,4,5,6,9,10   згідно   з   варіантом    №2,
запропонованим у висновку експерта від 1.03.2006р., розміром  83,4
кв. м., вартістю 30142 грн., що становить 64/100 частин  квартири,
а відповідачеві слід виділити приміщення №№ 7,8, розміром 47,7 кв.
м., вартістю 17239 грн.,  що  становить  36/100  частин  квартири.
Вартість  приміщень,  що  виділяються   відповідачеві,   перевищує
вартість його долі на 1445 грн., тому слід стягнути з  відповідача
на користь позивачки та неповнолітнього ОСОБА_3 цю суму.
 
     За висновком експертизи, для розділу квартири на  дві  окремі
слід виконати переобладнання. Їх виконання слід покласти на  кожну
Iз сторін в частині тих робіт, які слід виконати в  межах  часток,
що виділяється кожній із сторін, а закладення дверного отвору  між
приміщеннями 6 та 7 слід покласти  на  відповідача  з  врахуванням
тієї обставини, що 2/3 частини квартири  виділяються  позивачці  з
неповнолітнім сином сторін.
 
     Згідно із ч.1 ст. 88  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          стороні,  на
користь якої ухвалено рішення,  суд  присуджує  з  другої  сторони
понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Частиною
5 цієї  статті  передбачено,  що  у  разі,  якщо  суд  апеляційної
інстанції, не передаючи справу на новий  розгляд,  змінює  рішення
або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл  судових  витрат.
Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено,  слід  стягнути  з  відповідача
понесені позивачкою та документально підтверджені  судові  витрати
на оплату  судового  збору,  витрат  на  інформаційно  -  технічне
забезпечення розгляду справи та витрат на оплату експертиз в  сумі
678,65 грн. (а. с. 16,84,133,225,226, 232).
 
     Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-316 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
Апеляційний суд
 
     ВИРIШИВ:
 
     Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.
 
     Рішення  Харцизького  міського  суду  від  20  червня  2006р.
скасувати.
 
     Позов ОСОБА_1задовольнити.
 
     Розділити АДРЕСА_1 у м. Харцизьку.
 
     Виділити    у     власність     ОСОБА_1та     неповнолітньому
ОСОБА_3IНФОРМАЦIЯ_1  народження  в   АДРЕСА_1   у   м.   Харцизьку
приміщення  №  №   1,2,3,4,5,6,9,10   згідно   з   варіантом   №2,
запропонованим у висновку експерта від 1.03.2006р., розміром  83,4
кв. м., вартістю 30142 грн., що становить 64/100 частин квартири.
 
     Виділити  у  власність  ОСОБА_2в  АДРЕСА_1  у  м.   Харцизьку
приміщення № № 7, 8, розміром 47,7 кв. м., вартістю 17239 грн., що
становить 36/100 частин квартири.
 
     Стягнути  з  ОСОБА_2на  користь   ОСОБА_1та   неповнолітнього
ОСОБА_3в рахунок компенсації вартості перевищення долі в  квартирі
1445 грн.
 
     Покласти  на   ОСОБА_2проведення   наступних   переобладнань:
закласти дверний отвір  між  приміщеннями  6  та  7,  обладнати  в
частині приміщення 8 туалет та ванну кімнату загальною  площею  не
менш 3,8 кв. м. та обладнати в приміщенні 8 кухню, в приміщенні  7
виконати  обладнання  перегородки  для  організації   тамбура   та
виконати обладнання дверного отвору  замість  існуючого  віконного
для входу в цю  частину  квартири,  виконати  обладнання  дверного
отвору між приміщеннями 6 та 8.
 
     Покласти  на  ОСОБА_1  проведення  наступних   переобладнань:
обладнати частину приміщення 4 в туалет площею не менш 1,2 кв. м.,
в приміщенні  5  виконати  обладнання  ванної  кімнати,  обладнати
дверний отвір між кімнатами 6  та  9,  в  приміщенні  4  обладнати
кухню.
 
     Стягнути  з  ОСОБА_2на  користь   ОСОБА_1   у   відшкодування
понесених судових витрат 678,65 грн.
 
     Рішення апеляційного суду набирає  законної  сили  з  моменту
його проголошення, касаційна скарга може бути подана протягом  2-х
місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.