РIШЕННЯ
                          Iменем  України
     14 листопада  2006  року  колегія  суддів  судової  палати  у
цивільних справах апеляційного суду Сумської  області в складі:
     головуючого -  Шевченка В.А.
     суддів  - Білецького О.М., Рибалки В.Г.
     з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.I.
     та осіб, яка брали  участь  у  справі  -  позивачів  ОСОБА_1,
відповідачів  ОСОБА_2,  представника  відповідача  ПП  ОСОБА_3   -
ОСОБА_4
     розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  приміщенні
апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 і  ОСОБА_6
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми  від  18  вересня
2006 року у справі за позовом  ОСОБА_7  і  ОСОБА_8  до  ОСОБА_5  і
ОСОБА_6,   Приватного   підприємця   ОСОБА_3   про   відшкодування
матеріальної і моральної шкоди, -
                           встановила :
     В березні 2005 року позивачі звернулись з позовом до подружжя
ОСОБА_2.
     Вимоги мотивували тим,  що  внаслідок  робіт  при  проведення
ремонту в квартирі, яка належить відповідачам, виникли тріщини  та
пошкодження  штукатурки  і  шпалер  на  стінах   суміжних   кімнат
квартири, в якій вони проживають і яка перебуває у їх власності.
     Просили стягнути з цих відповідачів на свою користь 5100 грн.
матеріальної шкоди і 1310 грн. моральної шкоди.
     Ухвалою Ковпаківського райсуду м.Суми від 9 червня 2005  року
в  якості   співвідповідача   притягнуто   Приватного   підприємця
ОСОБА_3., з яким ОСОБА_5. укладав договір на  проведення  вказаних
робіт.
     Уточнивши вимоги, позивачі просили стягнути на свою користь з
всіх відповідачів у частках 1292  грн.  матеріальної  шкоди,  1310
грн. моральної шкоди та понесені судові витрати.
     Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 18  вересня
2006 року позов задоволено частково.
     Стягнуто  з  ОСОБА_5.  на   користь   позивачів   1292   грн.
матеріальної шкоди, 400 грн. моральної шкоди і  понесенні  витрати
по справі: 59 грн. 50 коп. судового  збору,  570  грн.  витрат  за
проведення експертиз, 700 грн. витрат на правову допомогу.
     Крім того, з ОСОБА_5. стягнуто на рахунок ТУ  ДСА  України  в
Сумській  області   30   грн.   збору   на   інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи.
     У стягненні матеріальної і  моральної  шкоди  з  відповідачів
ОСОБА_6., та ПП ОСОБА_3. відмовлено за безпідставністю вимог.
     В апеляційній скарзі  ОСОБА_5.  і  ОСОБА_6.,  посилаючись  на
невідповідність висновків обставинам справи і порушення судом норм
матеріального  та  процесуального  права,   просять   це   рішення
скасувати та  ухвалити  нове  рішення  про  стягнення  на  користь
позивачів  вказаних  у  рішенні  коштів  з  приватного  підприємця
ОСОБА_3., а на користь апелянтів витрат  понесених  на  апеляційне
оскарження.
     Вважають, що відповідальність за заподіяні  позивачам  збитки
повинен нести ПП ОСОБА_3., який не відмовився від виконання  робіт
хоча вони і суперечили технічним нормам.
     Заслухавши  пояснення,  дослідивши  матеріали  і  перевіривши
рішення  суду  в  межах  доводів  апеляційної  скарги  та   вимог,
заявлених в суді  першої  інстанції,  колегія  суддів  вважає,  що
апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
     Як  встановлено  судом   першої   інстанції,    позивачі    є 
мешканцями  і  власниками
     двокімнатної приватизованої квартири №АДРЕСА_1  в  м.Суми.  У
цьому ж будинку у суміжній  трикімнатній  приватизованій  квартирі
№НОМЕР_1 мешкають відповідачі.
     З  метою  проведення  у  своїй  квартирі  ремонту  відповідач
ОСОБА_5.  уклав  з  ПП  ОСОБА_3.  договори  будівельного   підряду
№НОМЕР_2 від ЗО березня 2004 року та №НОМЕР_3 від 13  серпня  2004
року, згідно умов яких він (замовник)  доручає  та  зобов'язується
оплатити, а ПП ОСОБА_3. (виконавець) приймає на себе  зобов'язання
виконати роботу у відповідності з узгодженим ескізом чи завданням.
     Заплановані  за  договорами  ремонтно-будівельні   роботи   у
квартирі №НОМЕР_1 виконували наймані працівники підрядника.
     На суміжній стіні однієї з кімнат квартири №АДРЕСА_1, в  якій
мешкають позивачі,  в  результаті  відбиття  вручну  штукатурки  у
квартирі відповідачів з'явились тріщини, відшарування штукатурного
покриття. Роботи по вирівнюванню цементної  стяжки  на  підлозі  в
квартирі відповідачів призвели до  проникнення  вологи  у  цегляну
перегородку, внаслідок чого намокли і  відстали  шпалери  в  іншій
суміжній кімнаті позивачів біля плінтуса.
     Вартість  відновлювальних   ремонтно-будівельних   робіт   та
матеріалів складає 1292 грн.
     Вказані обставини суд  першої  інстанцій  встановив  повно  і
всебічно на підставі належно досліджених доказів, на які  послався
в   рішенні,   у   тому   числі   і   висновків   спеціаліста   та
будівельно-технічної експертизи від 5 червня 2006  року,  з  якими
сторони погоджувались.
     За таких обставин є законним і  обгрунтованим  висновок  суду
про  право  позивачів,  відповідно  до  ст.ст.22,  23  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
         , на відшкодування заподіяної внаслідок ремонтних робіт
матеріальної і моральної шкоди.
     Розмір  такої  шкоди  визначено  судом  першої  інстанції   з
врахуванням конкретних обставин і сторонами не оспорюється.
     В той же  час  висновок  суду  про  покладення  на  замовника
обов'язку відшкодувати шкоду, завдану позивачам підрядником,  який
діяв за завданням  замовника,  не  відповідає  вказаним  фактичним
обставинам  та  грунтується  на  неправильному  застосуванні  норм
матеріального права.
     Дійсно, ч.2 ст.1172  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          передбачає,  що
замовник відшкодує шкоду, завдану іншій  особі  підрядником,  якщо
той діяв за завданням замовника.
     Однак, як  вбачається  з  назви  і  тексту  цієї  статті,  це
стосується діяльності підрядника-фізичної особи, що не є суб'єктом
підприємницької діяльності.
     Чинність даної норми не поширюється на  випадки,  коли  шкоди
третій особі  завдає  фізична  особа  -  підрядник,  що  у  якості
підприємця уклала договір про виконання роботи.
     Між ОСОБА_5. та Приватним підприємцем ОСОБА_3. було  укладено
договори будівельного підряду, істотні  умови  якого  викладені  в
ст.875 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         та інших нормах  3 глави 61  книги  5
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         .
     Так, згідно  зі  ст.ст.837,  847  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          на
підрядника, як фахівця в даній галузі, покладено  ризик  виконання
роботи та обов'язок своєчасно попередити замовника  про  наявність
обставин, які загрожують якості, придатності результату роботи або
про інші можливі несприятливі наслідки.
     Більше того, ст.848 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         прямо зобов'язувала
ПП ОСОБА_3. припинити виконання робіт,  якщо  дотримання  вказівок
замовника призводило до порушення певних публічних вимог, в даному
випадку пошкодження житла сусідів-позивачів.
     Замовник не давав підряднику  прямих  вказівок  щодо  способу
виконання ремонтно-будівельних робіт, а так як визначений  перелік
робіт включав елементи капітального ремонту, ПП  ОСОБА_3.  повинен
був сам визначити спосіб належного виконання завдання.
     Оскільки  пошкодження  в  квартирі  позивачі   виникли   саме 
внаслідок
     виконання    ремонтно-будівельних    робіт    за    договором
будівельного підряду, підрядником за яким виступив фізична особа -
підприємець ОСОБА_3., на нього і потрібно  покласти  обов'язок  по
відшкодуванню шкоди позивачам ОСОБА_7. і ОСОБА_8.
     Та обставина, що ПП  ОСОБА_3.  особисто  ремонтних  робіт  не
виконував, а для їх проведення здійснював найм  робітників,  не  є
підставою для звільнення його від  відповідальності  за  заподіяну
третім особам шкоду.
     Таким  чином,  рішення   суду   першої   інстанції   підлягає
скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з ПП ОСОБА_3.
на підставі ст.1166 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
          на  користь  позивачів
матеріальної шкоди від пошкодження житла в розмірі 1292 грн. і 320
грн. понесених витрат на оплату висновку спеціаліста, всього  1612
грн.
     Моральна шкода в розмірі 400 грн. повинна  бути  відшкодована
цим відповідачем відповідно до ст.1167 ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          на
користь кожного з позивачів у рівних частках.
     У вимогах до відповідачів ОСОБА_5. і ОСОБА_6. слід  відмовити
за безпідставністю.
     Згідно зі ст.88 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         сплачений  позивачами
судовий збір в розмірі 59  грн.  50  коп.  та  витрати  на  оплату
експертизи в розмірі 250 грн. необхідно стягнути на їх  користь  з
ПП ОСОБА_3.
     Витрати на  IТЗ  розгляду  справи  в  суді  першої  інстанції
належить стягнути з ПП  ОСОБА_3.  на  користь  ТУ  ДСА  України  в
Сумській області. З нього також підлягають  стягненню  на  користь
апелянта ОСОБА_5. понесені витрати за IТЗ в розмірі 30 грн. та  29
грн. 75 коп. судового збору, всього - 59 грн. 75 коп.
     Керуючись п.2 ч.I ст.307, п.3,4 ч.I ст. 309,  ст.ст.314,  315
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         , колегія суддів, -
                            вирішила:
     Апеляційну скаргу задовольнити.
     Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18  вересня
2006 року в даній справі скасувати.
     Позов задовольнити частково.
     Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 і
ОСОБА_8 1612 грн. на відшкодування матеріальної шкоди  та  по  200
грн. кожній на відшкодування моральної шкоди.
     Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 і
ОСОБА_8 судові витрати в розмірі 309 грн. 50 коп.
     Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3  30  грн.  збору  за
інформаційно-технічне    забезпечення    розгляду     справи     в
Ковпаківському районному суді м. Суми на  рахунок  Територіального
управління ДСА України в Сумській області.
     У задоволенні позовних вимог доОСОБА_5 і ОСОБА_6 відмовити.
     Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3 на користьОСОБА_5 59
грн. 75 коп. повернення  судових  витрат  за  апеляційний  розгляд
справи.
     Рішення набирає законної сили з моменту  проголошення,  однак
протягом  двох  місяців  з  цього  часу  може  бути  оскаржене   в
касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
     Головуючий: