РIШЕННЯ
 
                          Iменем України
 
     14 листопада 2006 року Апеляційний суд  Донецької  області  в
складі: головуючого -  судді  Пономарьової  О.М.  суддів:  Бабенка
П.М., Бондаренко Л.I. при секретарі-  Баклановій  Ю.В.  за  участю
представників позивача  -ОСОБА_2,  ОСОБА_3,відповідача-ОСОБА_1  та
його представника  -ОСОБА_4,  розглянувши  у  відкритому  судовому
засіданні в м. Донецьку  апеляційну  скаргу  ОСОБА_1,  на  рішення
Торезького міського суду Донецької області від ЗО червня 2006 року
по  справі  за  позовом  Управління  пенсійного  Фонду  України  в
м.Торезі Донецької області  (далі-Управління  ПФУ)  до  ОСОБА_1про
відшкодування матеріальної шкоди,
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     У лютому 2006 року позивач звернувся з позовом до відповідача
з вказаним позовом про стягнення з нього на користь  2022,83  грн.
одержаної відповідачем пенсії, обгрунтувавши свої вимоги  тим,  що
при  перевірці  достовірності  документів   про   пільговий   стаж
встановлено, що ОСОБА_1 не працював на  підземних  роботах  повний
робочий  день  на  шахті  "IНФОРМАЦIЯ_1"  з  14.06.1981  року   по
24.04.1998 року та з 01.06.1998 року по 10.08.1998 року. Без цього
періоду він не має права на  пільгову  пенсію  із  зниженням  віку
згідно  ст..  14  Закону  України  "Про  пенсійне   забезпечення".
( 1788-12 ) (1788-12)
        , але він незаконно одержав пенсію на пільгових  умовах
з 12.09.02 року по 30.04.03 року.
 
     Рішенням Торезького міського суду Донецької  області  від  ЗО
червня 2006  року  позов  задоволено.  З  відповідача  на  користь
Управління ПФУ стягнуто на відшкодування шкоди 2002,  83  грн.  та
судові витрати в сумі 51 грн.
 
     З  вказаним  рішенням  не  погодився   відповідач,   який   у
апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати,  провадження  у
справі призупинити до прийняття рішення  по  кримінальній  справі,
посилаючись на те,що вказане рішення ухвалено  з  порушенням  норм
матеріального та процесуального права.
 
     В судовому засіданні  відповідач  доводи  апеляційної  скарги
підтримав.
 
     Представник    позивача     просила     апеляційну     скаргу
відхилити,рішення суду залишити без змін, вказуючи, що оскаржуване
рішення   ухвалено   з   дотриманням   норм    матеріального    та
процесуального права.
 
     Заслухавши  суддю-доповідача,  пояснення  сторін,  дослідивши
матеріали цивільної справи, та кримінальної справи  ,  перевіривши
доводи апеляційної скарги,апеляційний  суд  вважає  за  необхідним
апеляційну скаргу задовольнити  частково,  рішення  суду  залишити
скасувати з таких підстав.
 
     Згідно із ст..440  ЦК  Української  РСР  в  ред..  1963  року
( 1540-06 ) (1540-06)
          ,чинною  на  час   виниклих   правовідносин,   шкода,
заподіяна особі або майну громадянина, а  також  шкода,  заподіяна
організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у
повному обсязі, за винятком випадків, передбачених  законодавством
Союзу РСР.
 
     Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від  її  відшкодування,
якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.
 
     Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того,  що
в  судовому  засіданні  доведена  вина  ОСОБА_1  у   наданні   для
призначення  йому  пенсії  на  пільгових  умовах  Управлінню   ПФУ
фіктивних документів та одержанні ним щомісячно з дня  призначення
і до квітня 2003 року у загальній сумі 2022,83 грн.
 
     Доведеність  вини  відповідача  у  спричиненні  відповідачеві
матеріальної шкоди суд  обгрунтував  поясненнями  свідка  ОСОБА_5,
листоноші, та  ОСОБА_6  які  пояснили,  що  у  вересні  2002  року
відповідач  отримав  у  листоноші   пенсію,   прохав,щоби   пенсію
отримувала  ОСОБА_6,   але   надалі   пенсію   отримували   батьки
ОСОБА_6,які передавали її відповідачеві.
 
     Але висновки суду  не  відповідають  встановленим  обставинам
справи, є передчасними
 
     Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 пояснив, що він до  позивача
про призначення йому пенсії  на  пільгових  умовах  не  звертався,
документів про його роботу на шахті "IНФОРМАЦIЯ_1"  при  цьому  не
надавав, пенсію,яка йому призначена позивачем, не одержував.
 
     З  пояснень  представника  позивача   та   пенсійної   справи
убачається, що заява про призначення пенсії  на  пільгових  умовах
виконана не відповідачем, а іншою особою.
 
     В матеріалах цивільної справи відсутні письмові докази на те,
що саме відповідач одержував нараховану йому пенсію.
 
     З  матеріалів  дослідженої  апеляційним  судом   кримінальної
справи  №  48-25882,  порушеної  08  квітня  2005   року   слідчим
Торезького  MB  ГУМВС  України  в  Донецькій  області  за   фактом
нарахування ОСОБА_1 пенсії за підробленими документами за ст.. 190
ч.З КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          убачається,  що  досі  не  встановлені
особи  ,  які  надали  Управлінню  ПФУ   підроблені   документи,не
пред'явлене обвинувачення ОСОБА_1 у привласненні державних  коштів
шляхом шахрайства або у інший спосіб.
 
     В цій справі відсутні відомості на сплату пенсії  ОСОБА_1  за
період з дня призначення  пенсії  до  листопада  2002  року,  а  з
відомостей  (ксерокопій)  за  період  з  листопада  2002  року  по
квітень 2003 року  убачається,  що  підписи  у  одержанні  пенсії,
призначеної ОСОБА_1 є явно різними.
( а.с.20-29)
.
 
     Позивачем на порушення вимог ст..60 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
не надано судові беззаперечних доказів на те, що  саме  відповідач
надав для оформлення  пенсії  підроблені  документи  та  одержував
пенсію та чим спричинив позивачеві матеріальну шкоду.
 
     Суд не надав належної оцінки доказам у справи, в  тому  числі
поясненням вказаних вище свідків, не врахував,що вони є причетними
до одержання пенсії, яка призначена відповідачеві, іншими  особами
і можуть бути заінтересованими особами у справі.
 
     За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав для
задоволення  позову,  тому  рішення  суду  підлягає  скасуванню  з
ухваленням  нового  рішення  ,  яким  в  задоволенні  позову  слід
відмовити, оскільки не доведена  вина  відповідача  у  спричиненні
матеріальної шкоди Управлінню ПФУ.
 
     Керуючись ст..440 ЦК Української РСР 
( в ред.. 1963 року)
( 1540-06 ) (1540-06) , ст.ст. 303, п.2 ч.1 ст.307 , п.3 ст.309, 313-316 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15) , апеляційний суд,
 
     ВИРIШИВ :
 
     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
 
     Рішення Торезького міського суду  Донецької  області  від  30
червня 2006 року скасувати.
 
     В задоволенні позову Управлінню Пенсійного  Фонду  України  в
м.Торезі Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 2022,  83  грн.
відмовити..
 
     Рішення набирає законної сили з  моменту  його  проголошення,
але може бути
 
     оскаржене безпосередньо до Верховного Суду  України  в  строк
два місяці з дня набрання ним законної сили..